1593 рік. Заможний і вродливий італійський купець Паоло Мікелані отримав чергового листа від свого приятеля Антоніо Пандульфі, який займався торгівлею у Львові. Вже більше як рік Антоніо запрошував свого друга приїхати до нього, розповідаючи про неймовірну красу міста. Врешті Паоло прийняв пропозицією приятеля і вирішив переїхати на деякий час до Львова, щоб відкрити власну ремісничу справу.
Довгою і виснажливою була дорога юнака. Під час неї, в одному з європейських міст Паоло познайомився з турецьким купцем. Той, почувши, що хлопець прямує до Львова, дуже зрадів, адже сам любив це місто завдяки його прекрасній архітектурі та красивим дівчатам. Прощаючись, турецький купець застеріг Паоло, щоб він був обережним, адже у Львові можна втратити голову через кохання. Спершу хлопець не звернув на це особливої уваги, допоки не прибув у місто Лева.
Неймовірна краса львівських дівчат надзвичайно вразила Паоло. До пізнього вечора він бродив вузенькими вуличками міста і насолоджувався вродою львів’янок. Він зрозумів, чому його товариш так настирливо запрошував його приїхати сюди.
Оговтавшись від неймовірної краси мешканок Львова, італієць згадав мету свого візиту і взявся до роботи. Для початку він вирішив торгувати особливим видом вина – грецькою малмазією. Тоді грецька малмазія стрімко завойовувала ринок. Адже клімат південних островів Греції і майстерність тамтешніх виноробів створювали серйозну конкуренцію для уже знаних європейських вин.
На площі Ринок у Львові наприкінці XVI століття поміщалась тисяча бочок вина. Італійські купці напередодні від’їзду у Львів навчали молодого Паоло, як деґустувати вино. Справи в хлопця йшли щоразу краще й краще. Його справа набирала розмаху і приносила непоганий прибуток.
Одного погожого дня Паоло запросив додому багатий український купець, щоб той допоміг йому у виборі вина. Хлопець з радістю погодився допомогти. Більше трьох годин Мікелані провів у домі львів’янина і вже збирався прощатись. Аж раптом в кімнату зайшла шістнадцятилітня дочка господаря – Пелагія. Світле волосся, блакитні очі і круглий овал обличчя – все це припало до душі молодого італійця і він одразу ж закохався. Пелагія відповіла юнаку взаємністю, через що Паоло вирішив залишитися у Львові назавжди.
Фонтан закоханих поблизу готелю “Львів”
Пелагія походила з православної родини, а Паоло – з католицької. В той час релігія відігравала надзвичайно важливе значення у житті людей. Прийняти в сім’ю католика було непростим рішенням.
Але все ж таки батьки дівчини дали згоду на шлюб, знаючи як сильно вони кохають один одного. Справа уже йшла до весілля і, здавалось, ніщо не може перешкодити щастю. Однак у Львові усі плани і мрії зруйнувала епідемія чуми. Пелагія захворіла.
Закоханий Ромео з Верони, побачивши свою кохану Джульєтту мертвою, випив залишки отрути. Паоло, попри вмовляння Красовських не підходити до хворої доньки, хотів бути з нею, полегшити її страждання, шепотіти слова кохання і у хвилини смерті бути поруч зі своєю коханою. Звісно, що молодий чоловік усвідомлював, на яку смертельну небезпеку він йде. Хлопець заразився чумою й невдовзі теж помер.
На могилах закоханих у Львові встановили надгробні камені, викарбувавши слова львівського поета Шимона Шимоновича:
«Що любов з’єднає – і смерть не здолає».
Лише у такому місті як Львів може трапитись саме така любов – щира, віддана, зворушлива. Прогулянка по вуличках міста, романтична вечеря за столиком в затишній кав’ярні запам’ятаються вам і вашій другій половинці на все життя. Спеціально до Дня Святого Валентина пропонуємо відвідати один з наших турів у найромантичнішому місті України.
