9 порад мандрівникам від Пауло Коельо
Я дуже рано зрозумів, що для мене подорож була кращим способом навчання. Я досі паломник душі, і я хотів би вести цей блог, щоб передати деякі з уроків, які я дізнався, в надії, що вони можуть стати корисними для інших, таких же паломників як я.
1. Уникайте музеїв. Ця порада може здатися абсурдною, але давайте просто трохи замислимося. Якщо ви знаходитесь в чужому місті, чи не цікавіше відправитися на пошуки теперішнього, ніж минулого? Просто, люди відчувають себе зобов’язаними ходити до музеїв, бо їх ще дітьми привчили, що подорож саме в цьому і полягає. Звичайно ж музеї важливі, але їх відвідування вимагає часу і об’єктивності — ви маєте знати, що ви хочете там побачити, в іншому випадку ви вийдете з відчуттям, що бачили декілька дійсно фундаментальних речей, але ви не зможете згадати, які саме.
2. Заходьте в бари. Саме бари — місця, де життя в місті розкриває себе, а не музеї. Під барами я маю на увазі не нічні клуби, а ті місця, де звичайні люди, випивають, роздумують про погоду, і завжди готові до спілкування. Купіть газету і насолоджуйтеся спостереженням за людьми, що приходять та ідуть геть. Якщо хтось зав’язує розмову, навіть незрозумілу, приєднуйтесь — ви не можете судити про красу дороги, просто глянувши на ворота.
3. Будьте відкриті. Кращий екскурсовод це той, хто живе в цьому місці, все знає про нього, пишається своїм містом, а не працює для агентства. Вийдіть на вулицю, виберіть людину, з якою ви хочете поговорити, і запитайте її про щось (де собор? Де знаходиться пошта?). Якщо нічого не виходить, спробуйте ще з кимось — я гарантую, що наприкінці дня ви знайдете для себе прекрасного компаньйона.
4. Спробуйте подорожувати самі, або — якщо ви у шлюбі — з вашим чоловіком. Це буде важка робота, ніхто не буде там піклуватися про вас, але тільки таким чином можна дійсно залишити свою країну позаду. Подорожуючи в чужій країні з групою, розмовляючи вашою рідною мовою, виконуючи те, що говорить вам керівник групи, ви будете приділяти більше уваги пліткам в групі, ніж тому місцю, яке ви відвідуєте.
5. Не порівнюйте. Не порівнюйте нічого — ціни, стандарти гігієни, якість життя, транспортні засоби, нічого! Ви подорожуєте не для того, щоб довести, що ви кращі за інших людей, ваша мета — з’ясувати, як живуть інші люди, чому вони можуть навчити вас, як вони поводяться в реальних і екстраординарних ситуаціях.
6. Зрозумійте, що всі вас розуміють , навіть якщо ви не розмовляєте на іноземній мові, не бійтеся. Я був у багатьох місцях, де я не міг спілкуватися словами взагалі, і я завжди знаходив підтримку, корисні поради, і навіть подруг. Деякі люди думають, що якщо вони подорожують самі і вони вирушили далі по вулиці, то можуть загубитися. Просто переконайтеся, що у вас є візитка готелю в кишені і — на худий кінець — піймайте таксі і покажіть її водієві.
7. Не купуйте занадто багато. Витрачайте свої гроші на речі, які ви не маєте нести: квитки на хорошу гру, ресторани, екскурсії. Сьогодні, зі світовою економікою та Інтернет, ви можете купити все, що завгодно без оплати додаткового багажу.
8. Не намагайтеся побачити світ за місяць. Набагато краще залишатися в місті протягом чотирьох або п’яти днів, ніж відвідати п’ять міст за тиждень. Місто, як примхлива жінка, якій потрібен час, щоб її спокусити і дозволити розкрити себе повністю.
9. Подорож — це пригода. Генрі Міллер казав, що важливіше відшукати церкву, про яку ніхто ніколи не чув, ніж відправитися до Риму і відчувати себе зобов’язаним відвідати Сикстинську капелу з двома сотнями тисяч інших туристів, що ревуть вам у вуха. Відвідайте Сикстинську капелу, але не забудьте також походити по вулицях, дослідити провулки, відчути свободу в пошуку чогось — того, що ви не знаєте, — але, якщо ви це відшукаєте, — ви можете бути впевнені — воно змінить Ваше життя.
Збираємося в похід: абетка туриста
Літо – саме час вирватися з наполегливих обіймів курного міста й відправитися в ліси, гори, печери – так куди завгодно!
І нехай тепер таких проблем, як у радянські часи, з виїздом за кордон нема, і цілком можна досить комфортно відпочити в різних куточках нашої планети, багато туристів не можуть уявити собі іншого відпочинку, крім як подорож з рюкзаком за спиною й ночівлями в наметі.
Зараз зовсім необов’язково тягти все на собі – благо, у найвіддаленіші й безлюдніші куточки нашої країни можна проїхати на автомобілі, якими обзавелися багато українців.
А спорядження стало таким – любо-дорого глянути! Найлегші пінки, зручні й компактні похідні інструменти, компресійні мішки, зрештою, у які можна упихнути найоб’ємніший спальний мішок і одяг…
А вже намети – палаци, а не намети! Не те, що раніше!
І, проте, туризм – це ціла наука, і без досвіду наявність сучасних пристосувань і модного спорядження аж ніяк не зробить кращим ваше перебування на природі.
Отже, починаємо збори в похід.
Про їжу
Про це написано багато книг, але залишилося чимало нюансів, відомих тільки досвідченим мандрівникам. Так, багато туристів помилково вважають, що в похід треба брати із собою тушонку й додавати її в розварену крупу, ріжки, у найкращому разі – картоплю.
Справжній турист бере із собою курочку, любовно загорне її в газети, упакує в спальний мішок або теплу куртку – і через добу вона буде ще крижана. А курячий супчик на природі – саме те! Так само можна впакувати м’ясо, а замість круп і ріжків варто брати з собою капусту й інші овочі – і приготувати відмінні щі або борщ! Якщо овочі заздалегідь помити – менше буде турбот при їхньому готуванні. Поки готується основна їжа – можна насмажити на багатті коржів – тісто цілком підійде готове, куплене в магазині. Якщо ви подорожуєте з дітьми – то такий «десерт» або млинці, наприклад, викличуть гарантований захват.
Якщо брати із собою вудки – то можна наловити риби, назбирати гриби і ягоди й улаштувати справжній бенкет! Єдина умова: у потенційній їжі треба розбиратися – і сумнівні плоди, а також незнайомі гриби – не брати.
Аптечка
Природно, у кожного в поході обов’язково повинна бути аптечка.
Головний принцип її комплектації полягає в тому, щоб, знаючи свій організм, брати саме ті медикаменти, які можуть придатися. Плюс обов’язковий набір – йод, спирт, бинти, вата – на природі чомусь дуже легко утворюються різні подряпини…
Крім того, в аптечці обов’язково повинні бути жарознижуючі засоби, антигістамінні – мало чи на що може трапитись алергія, а також препарати від шлункових розладів. Решта – на ваш розсуд, виходите з міркувань доцільності кожного засобу.
Взуття
Із собою завжди повинно бути змінне взуття, непогано, якщо ви поберете собою й взуття для купання – наприклад, старі кеди – дно в гірських річках часто кам’янисте, а плин швидкий, і щоб не поранитися й не відчувати дискомфорт, краще купатися у взутті.
Розпалюємо багаття
Якщо у вас немає певних сакральних знань про дрова, то у вас можуть не скластись відносини з багаттям: а «фішка» у тому, що березові дрова в поході не горять. Березові дрова горять лише тоді, коли вони ретельно напиляні, нарубані й висушені. У природі ж береза не сохне – цьому заважає кора. Якщо ви знайдете в лісі упалу березу або її гілки, не поспішайте радіти – для багаття згодиться тільки берест, а деревина буде або сира, або гнила.
Ідеальні дрова виходять із в’яза, підходять і інші листяні дерева – головне, щоб вони не були сирими.
Непогано горять ялина і ялиця, але дають багато іскор і більш їдкий дим, із хвойних дерев найприємнішою є сосна.
А взагалі, для багаття підійде торішня трава й навіть старий реп’ях…
Небагато про культуру
І ще один момент – культура подорожуючих, яка в багатьох українців, на жаль, кульгає.
Багато туристів виїжджають за місто на машинах – невже складно зібрати сміття в пакет, скласти його в багажник і відвезти із собою? Буває, люди беруть із собою пневматичну зброю й починають стріляти по горобцях, по порожніх пляшках, а якщо стрілянина підігрівається розпиттям спиртного, то можуть бути й жертви…
До речі, про жертв – до походу треба ретельно готуватися, уміти розраховувати свої сили й не допускати непотрібний ризик. Тут цілком доречні всі ті прислів’я і приказки, у яких зафіксований багаторічний природний добір, тобто: не варто, не знаючи броду, переходити ріку, брати в рот незнайомі ягоди, пити воду із сумнівних джерел, і інше, і інше.
І останнє, якщо до походу підійти творчо – він обернеться незабутнім відпочинком, враження про який залишаться з вами на довгі роки.