Праздник “День Батяра во Львове”

Posted By : підтримка/ 327 0

Во Львове настоящий батярский уикенд! Если на фестивале пива с 8 по 12 мая Вы встретите стильных батяров в шляпах и жилетах, которые забавлять публику, будут петь танцевать, ухаживать за дамамы и безобразничать, то знайте – Вы попали на VI Городской праздник «День Батяра во Львове», которое отметят в рамках III Городского фестиваля Пива. Так вы еще не отрывались!                                                                             

В этот день все гости праздника смогут познакомиться с настоящими батярами, попеть с ними батярских песен, научиться разговаривать батярский гвардии и принять участие в батярских дебошах и забавах. Так как, побатяруемо?
Непременно посетите батярский канцелярию, где Вы сможете пройти процесс посвящения и получить удостоверение настоящего батяра. Удостоверение батяра показывает, что Вы являетесь настоящим батяром, который любит красивую забаву, является настоящим ценителем хороших дам, ценит добрые Буцики (танцы), любит хороший остроту и умеет повеселить себя и свою компанию и является почетным гостем во всех кнайпах, а особенно, на праздник  Батяра                                                        

Также на празднике начнет свою работу батярский бетонный завод, где львовские скульпторы будут создавать настоящие батярские скульптуры. На глазах у гостей праздника будет происходить процесс изготовления бетонных батяров. На это стоит посмотреть – каждый сможет приобщиться к батярский бетонного завода, помочь в создании скульптур и сфотографироваться с ними. А еще для Вас изготовят индивидуальные слепки рук или ног. Уникальный сувенир настоящего Батяра!
Только на Празднике «День Батяра во Львове» Вы сможете мгновенно перевоплотиться в колоритного батяра и совершить незабываемое фото у батярському фотосектори.
За Дня Батяра пройдут мастер-классы батярских танцев, работать батярский тир, где можно научиться стрелять фасолью по жестяных, а настоящие батяры поделятся секретами обольщения дам                                                

На Ярмарке батярских лягумин представят настоящие батярские блюда, которые прекрасно подойдут к пиву, которого на празднике будет невероятное количество! Ведь Праздник «День батяра во Львове» пройдет в рамках фестиваля пива, на который приедут представители самых известных «пивных стран» мира со своим главным атрибутом – пивом.
Не покидая Львова, Вы сможете побывать в Германии, Чехии, Бельгии, Польши, Голландии, Англии. И не только насладиться пивом этих стран, но и лучше познать их культуру и аутентичные пивные традиции.
На фестивале пива также работать Гастрономический Ярмарка «Пиво и к пиву», состоятся различные интерактивные развлечения, интересные пивные конкурсы, концертная шоу-программа, уникальные вечеринками open-air, и это далеко не все!
Настоящий водоворот галицких веселья и забав на Празднике «День Батяра во Львове»!

Сплави на Черемоші

Posted By : підтримка/ 1147 0

 

Де можна сплавлятися

Верховна ділянка – від Дземброні до Верховини – 15 км. Це – 2,5-3 години сплаву. Якщо катамаранів кілька – додайте час на фотографування, підстраховку одна одного на порогах. (“страховка” – це фотографування на порогах одне одного).  І якщо хтось випаде – страховщик інстинктивно вхопиться не за весло, а за конпку “play” на фотоапараті.

Доповнити можна сплавом з Топільчого – це ще 3 кілометри вище по течії.Інші ділянки придатні до сплаву тільки після опадів.

Катамарани швидкісніші за рафти – тому ділянка, проіндексова як три години рафтингу, для катамаранів є «коротшою».

Про пороги

Всього на Чорному Черемоші виділяються такі пороги:

Берди – вкілька великих плит, з яких стікає вода, і разом з нею катамаран. Якщо стікає мало води– ви просто зішкрябуєтеся
до долини. Цікавий тим, що він один такий на Черемоші. Нижче першого зливу є бочка – ніколи б не подумав. Від нього до основних порогів – 12 км річки без принципово виражених перешкод – їх всіх  забрала повінь 2008 року. Ділянка цікава – тут менше садиб, але великою проблемою є вірогідний низький рівень води. Притоки Дземброня та Бистрець багато важать для Чорного Черемоша. Якщо подивитися об’єктивно на речі – вище Топільчого немає що робити, всі пороги трохи далі.

Дземброня – поріг, локалізованй впадінням в Чорний Черемош однойменної притоки. Починається шиверою, яку ліпше проходити під правим берегом. В головному зливі присутній елемент стрибка. Це найфотогенічніший поріг, який весь влізається в ракурс звичайного об’єктиву. Трохи вище нього починається головна сплавна ділянка.

Дідів лікоть – Гук, Гучки, Дземброня, Сиза кобила – наживок мало, тому й існує Дідів Лікоть – продукт піар-технологій.
Трошки гицкання, і  все – весь Лікоть. На Чорному Черемоші багато не менш цікавих, проте nameless місць.

Серед туристичних спільнот існують також інші локальні назви, але тільки проект “Дідів лікоть” має широке вживання.

Сиза кобила – поріг фактично знищила повінь 2008 року – і зараз основне , ліве русло настільки захаращено каміннями, що стало фактично непрохідним. А правий канал, хоч й має кілька цікавих валів, все таки порогом може вважатися хіба умовно.

Цікаво спостерігати, як  недосвічений екіпаж йде за основним стуменем – в ліву протоку і довго там борсається на каменях.

Правильно поріг називався Білою -до повені, зараз же кобила посизіла.  Хоча мої знайомі з екскаватором носять ідею відновити
історичну справедливість.

Гучок – не робіть вигляд «усі пусі». Дуже хороший поріг – комплекс зливів, де один ліпший іншого. Найбільшої вправності
потребує перший злив, де потрібно провести складне маневрування. Не вийде – сядеш на камінь і довга вовча пісня. Чорний хід – під правим берегом. Якщо команда на підсвідомому рівні не розрізнить лівий табань від правого підтяга – ліпше йти туди. Одразу після цього зливу починається найцікавіше. Одна захоплююча миттєвість змінюється іншою – і  так до впадіння Бистреця.

Далі в повітрі починає пахнути смаженим – Гук близько.

Домінанта всього маршруту. Сам поріг – потужний злив, де будь що потрібно утримувати катамаран прямо. Якщо при звичному рівні води Черемош – друга категорія складності для катамарану, то тут можна додати плюсика. Від правильних швидкості, кута, інерції, мотивації учасників залежить успішне проходження. Як на мене, це єдиний поріг, що може перевернути догори пузом нашого великого катамарана – без свідомих зусиль команди.

Нижче Гука – до Верховини Черемош має кілька цікавих поріжечків, тут достатньо місць для маневрування, є мости з вузькими проходами між опорами. Ця ділянка поступається цікавістю; можна сказати, вона несе більше небезпеку не для учасників, а для катамарану – можуть стирчати арматури, русло річки ширше, місцями шкрябалки.

Сплавляємося просто до нашої бази, що на березі Черемошу. Одразу можна переодягнутися в сухий одяг, залізти в теплий спальник і сказати, що був на сплаві два рази – перший та останній. Транспорт потрібно замовляти тільки туди –назад повертаєшся водним треком.

Про чемпіонат

На травневі свята на Чорному Черемоші традиційно проводиться чемпіонат України з гребного слалому. Водники (H2) кучкуються по два, по чотири – і на малих катамаранах чимдуж гребуть з точки А в точку Б. Це гонка. Інша дисципліна – слалом. Через річку натягуються шнурки, на яких висять довгі важкі палиці. Той, хто менше вдариться об них головою – виграє. Окрема тема – змагання на каюках. Маленькі, спритні, мов качечки, вони чимдуж втікають від великого жовтого катамарана.
Якщо серйозно – для того, щоб на каЯках проходити черемошанські пороги, потрібні постійні тренування, досвід, удача. Кількох днів «на травневі» на все це не вистарчить.

Минулого року Черемош був поділений між водниками та туристами по Рубікон –Дземброню. Вище по течії проходили змагання, нижче – сплави, і всіх те влаштовувало. Тому в період проведення змагань сплави з Топільчого не є можливими.

 

Про посудини

Для проведення сплавів використовують рафти, катамарани, рафт-байдарки та каркасні байдарки. Кількість інших суден адекватна національним меншинам греків серед населення України.

Каркасні байдарки

Каркасна байдарка на Черемоші – відгомін радянської епохи

Потребують навичок канатохідця -посудина має вмонтовану опцію “оверкиль”. Підтатлива до пошкоджень – дюралевий каркас позбавлений еластичності.

Цікаво, що на Дніпрі в межах Києва каркасна байдарка класифікується як судно, що можна конфісковувавти і з накладанням великорго штрафу однією із численних державних служб. Тому байдарочники переходять на

 

рафт-байдарки

Низенька  посуда, з її борту пороги ближчі і страшніші. Найменш примхлива – серед інших посудин – до рівня води в річці. Через цю якість останніми роками набуває масової популярності серед комерційних структур, які прагнуть провадити “рафтинг” цілий рік. Рафт-байдарки мають невелику ємність – два-три чоловіки, на кожну з посудин капітанів не настачишся. Учасники отримують більшу свободу. Це породжує певну небезпеку з рубрики «а що буде, якщо я зроблю ось так..»

Рафтинг

Рафтинг – термін, які всі чули, хоч і не кожен пояснить його змістовніше за “ото тако з веслами”. В час, коли на безмежних просторах широкого і необятного розвивалися сплави на катамаранах – за залізною завісою процвітав рафтинг.

На рафті поняття помічника відсутнє – особливості конструкції дозволяють керувати капітану автономно. Головне завдання команди – піднести весло над головою і крикнути в обєктив «юху». В рафта немає жорсткого каркасу (в катамарану в кожному балоні дві труби), при справді великих валах може скластися вдвоє.

Романтична картина – капітан на кормі, його дівчинка – на носі рафту. Між двома великими валами рафт плющить вдвоє -і вони сплітаються в обіймах. Десь внизу зажована команда.

Менші вали рафт гасить дном зверху – їх і не відчутно.

Тобто -в мене є катамарани і нема і не планується рафтів, кожна жаба своє болото хвалить і квакає суб’єктивно.

Катамарани. Вони жовті, гарні, позитивні. . А ще – на катамарані є поняття, відсутнє в рафта – можна брати камінь між балонами – команда, що збільшує маневреність і можливості судна. Іноді цей камінь виявляється надто великим, кількість динаміки зашкалює.

Габарити катамарану – 2 на 6,5 м.

Чому саме 2 метри? Це ще габарит в потягах. Ніяких тобі 2, 01 – все в рамках закону.

На спокійних річках завантаженість наших катамаранів по паспорту – 8+2 чоловік. На Черемоші нам потрібна вища посадка і підвищена маневреність – тому використовується схема 1 капітан + 5 чоловік команди.

Про капітана

Капітан прагне керувати так, щоб у воду злізати не довелося. Там мокро, холодно, слизько і лячно. Тим не менше, буває по всілякому. Якщо бяка таки трапилася -в першу чергу у воді опиняються брехун та підбрехач – самі вчудили, самим і розгрібатися. Катамаран, позбувшись півтори центнерів зайвого багажу, здіймається з каміння. Якщо ж катамаран і зовсім влаштувався на обідню фієсту – злазять і передні. До місць в ложі справа доходить тоді, коли антракт по часу може зайняти весь час дії другої.

Капітан зацікавлений в тому, щоб найефектніше пройти поріг. Це дає ті враження, за якими приїхали люди; потенційно це додає йому плюсиків в очах команди. Героєм хоче виглядати кожен. Стосовно збереження спорядження – ніхто не вестиме судно в фаталістичному екстазі на гостре каміння, але боком чи кормою проходитиметься поріг  – кількість потенційних подряпин від того не залежить.

На порогах на прийняття рішень є лічені секунди –і навіть якщо капітан вибрав не найліпше – все відбувається надто швидко, щоб шукати
істину. Ну й реальність довкола видозмінюються так, що рішення, що
спочатку здавалося не найліпшим, таки спрацювало. І поріг, хай і через
задню ліву п’ятку, таки пройдено.

Про помічника капітана

Найважливішим після капітана чоловіком є його помічник. Вербується переважно з неформальних лідерів колективу – з живих, із конструктивним типом характеру людей, соціоністично сумісних із самим капітаном. Так як капітан, звичайно, врождений психологом і в нього на діагностику є хвилин три – то переважно помічником призначається той, хто лементує
найбільше і буде продовжувати, поки його туди не посадять.

Навчання на Черемоші за рахунок більшої очевидності прикладів відбувається ефективніше, ніж на Дністрі. Дія від маневрів наочно спостерігається на хорошому струмені – скеля попереду тебе дуже мотивує.

Іноді помічник починає займатися дрібним шкодництвом – антипництвом. А що буде, якщо замість лівого табаня поставити праву дугу? Ухти, як класно нас впоперек порогу розвернуло! Ух ти, ледь не пробилися! Відбувається класичний конфлікт поколінь “батьки (капітан)-діти (помічник). Капітан забуває про те, що ще недавно сам таким був і що безхарактерний помічник ніколи не стане капітаном. Помічник один в один відтворює поведінку бунтівливого підлітка.

Головне – збалансувати амбіції та реальний рівень майстерності. Поки цього не сталося – капітан ігноруватиме надмірні ініціативи помічника – сплав це ж не урок дидактики. Злагодженість дій полягає в тому, що капітан дає вказівки, а всі інші їх виконують. Хіба б мав місце надмірний потяг до педагогічної діяльності. І зашкалювала впевненість у власних силах.

Про передніх

Сидіти переднім цікаво – приймаєш на себе головний удар валів; заливає водою, до тіла порогу ближче. Разом з тим, передні беруть  активну участь в керуванні катамараном – виконують специфічні гребки -підтяги, дуги, чалять катамаран, при потребі злалять з нього у воду. Безоплатний сир  – тільки в мишолапці, і з цим потрібно рахуватися при розподіленні учасників по місцях.

Про мотивацію

Чогось так є, що команда виконує потрібну дію тільки під дією слів з підвищеним вмістом тестостерону. На воді кричиш – вода клекоче, інакше не чути, і дуже швидко крик вже не сприймають за серйозне. Не девальвованими у системі цінностей залишаються тільки сердечні висловлювання. Запорука успіху в проходженні порогів – мобілізація
зусиль всіх учасників в один імпульс. Я пишу багато слів, пояснюю, вникаю в нюанси. Часто відхиляюся в
побічні партії. На Черемоші подібне недопустиме – все має бути чітким і зрозумілим. Я не прихильник надто коротких висловлювань, але часто люди  – не напрошуються, а самі просять бути таким. В цьому можна вбачати вплив письменника, скульптура якого встановлена  у Львові на вулиці Сербській, або що завгодно.

Про проходження порогів

Перед проходженням порогу зберігайте розумну дистанцію з іншими суднами, що або ще туди, або майже звідти. Судна можуть застрягати не тільки на порогах – а й перед ними. Мов риба-кит, лежить на черевці за кілька десятків метрів від океану. Там
сплавляються інші кити, грайливо бабахкаючись об воду, а нашому туди все ніяк до нього не дійти. Просто  він лежить не на тому березі ріки, де.. 

Якщо русло вузьке і оминути судно, що трафило, немає куди – інші сплавляльники  засрягатимуть вже не на камені, а на ньому. З кожною новою бульбашкою відкоркувати пляшку все важче.

Штопор забули. Ліпше б, як завжди, купляли горілку

Потрібна нам залізна круцька – розуміння того, що якщо хтось хвацько підсікає вас перед порогом – не вестися. Побажайте удачі – і схрестіть пальці навмисним методом.

Якщо ж штопору немає – замість пружненької пробки залишається дерев’яний фус.

Про гідрокостюми

 

Гідрокостюм на сплаві – це добре. Є кілька способів його заполучити – купити або ж отримати в дар. Зупинимося на тривіальнішому. Купити. Вітчизняна неопренова промисловість відсутня як клас. Або замовити. Просто, але вартує близько 800 грн. І бажано зробити це завчасно – всі ж, як і ви, згадують про гідрокостюм вже коли майже майже і родиш.

Люди починають утеплювати стіни будинків – до великої радості промальпіністів – 1 грудня.

Знайти гідрак на секонді – з першого разу – щастить тільки Обраним. Переважно на пошук йде купа часу – і тільки тоді блисне в купі мотлоху шматок акулячої шкіри-неопрену, відкриється таємниця священного Граалю. Якщо ж блисне більше, чим за 200 грн. – не брати.

Варто застерегти від костюмів для дайвінгу. Вони пошиті зі значно грубшого, чим треба, неопрену; рухаєшся, як в сповільненому часі. Може призвести до нападу клаустрофобії. Не спокушайтеся на «грубше-ліпше».

Варто зазначити – гідрак не захищає від води аки скафандр. В гідраку таки мокро, але тепло.

Якщо у вас алергія на синтетику – відкрита шкіра може так законтачити з неопреном, що почнеться ефект ковалівського мурашника. І чим активніше мотиляєш веслом, тим мурахи зліші.

Я вважаю, що гідрак має бути свій – це гігієнічно. А може, комусь з тих, хто вже брав той же костюм напрокат, в ньому було лячно?

Чи обов’язкий гідрак? Ні. Достатньо водовідштовхуючого прогумованого одягу і благої свитинки та штанят під ним. На порогах мерзнути не доводиться.

Добре, коли є гідрошкарпетки та гідрочеревики. Але вони дорогі з чортиками – тому “яке-небудь зручне взуття” з шерстяними шкарпетками може послужити хай нерівноцінною, але  заміною.

Про страховку

Страховка здійснюється стропами, що перекидаються через стегно або гомілку. Ні в якому разі не можна заплутувати туди ногу «для надьожності». У випадку абортування з катамарану мокрою куркою випорпуєшся на берег. Якщо ж нога намертво зафіксована на катамарані,попереду каміння, а човен взяв і перевернувся.. Людину на борту постійно качає, як на конику. Стропова страховка є по справжньому надійному при нахилянні назовні – а от при крені всередину рівновага втрачається. Тоді роль страховки бере на себе каркас катамарану, діагональний шнурок, інші учасники, та ж стропа.

Що робити, якщо ви все таки випали? На рівному місці впасти досить складно – має бути привід. Поки він має бути – вибратися на берег досить складно – бурхлива течія, слизьке каміння. Якщо вибратися на берег одразу не виходить – доводиться проходити поріг самосплавом. На голові – гельма, тіло в рятувальному жилеті, що захищає від ударів, крім
утримання на поверхні води .
В руках – весло, ним можна стернувати. Оберігайтесь його ручки, як потенційного носія нокаутуючого удару по щелепі, коли лопасть вперлася в камінь. Застібки на гельмі заклацнуті. Жилет – підтягнутий по саме нехочу, інакше злізе і рятуватиме самого себе. Обов’язково рухатися вперід ногами і на спині. Річка переважно неглибока, ширина русла метрів 15, вибратися на берег можна досить швидко.

Весло з рук ні в якому разі випускати не можна – поки воно у вас в руках – ви можете з ним вибратися на борт, знову стати повноцінним учасником колективу.  Зрештою, воно коштує грошей і поки воно у вас в руках – вас рятуватимуть завзятіше.

Про високу воду

Категорично не рекомендується сплавлятися у верхів’ях під час справді високої води. Складність порогів зростає, мов на польських дріжджах; вода несе пеньки, колоди; якщо все зовсім погано..

У філософському творі письменника зі Східної Європи – от не пригадаю зараз – ситуативно використана повінь ..

..Чоловік дивиться на ріку, що клекоче від повені. Дивиться, як з води вигулькують експонати з колекції його товариша, що жив над річкою вище по течії. Він все життя збирав старовинні речі – а зараз воно незворотньо швидко, разом з непотребом, несеться до забуття -а ось і сам власник – вчепившись за дах власного будинку…

Кажуть, коли МНС передає повідомлення про повінь на Черемоші, ті жителі, що живуть на горбочках, накривають банкетний стіл, і зирять на русло бурхливої ріки. Як у телевізор. Там цікаво – стільки всього несеться!

Вода підхоплює все, що погано лежить. Залежаними можуть бути і фрагменти садиб. Подейкують, що бачили пса, прив’язаного за буду. Таким макаром він проходив всі найскладніші пороги Черемошу.

Насправді, це не може бути правдою. В селах понад Чорним Черемошем собаки за хатку мають залізну клітку, підняту на палях високо над землею. Залазиють вони туди по драбині. Захист від вовків, що інакше перегризли б дерев’яну долівку, але, на відміну від навченої собаки, лазити по драбинах не вміють, так само як і сплавлятися на буді по порогах.

На кожну весну русло ручки змінюється – як от коси дівчинки, що ніяк не визначиться, якою їй бути. Перші кілька сплавів – антологія проб і “все таки варто було брати вліво”. Рухаємося по навігації, як кажан в печері -за тим то каменем табань, а за іншим підтяг переднього лівого.

Помилкова, підхоплена мейнстрімом є думка про те, що кажани при польотах для навігації в польотах використовують ехолокацію. Слово файнецьке – ехолокація. Насправді все не зовсім так – кажани ходять “по приборах”‘, коли на незнайомому треку. Як по JPS – “за 50 метров свернуть влево” . І якщо людина опинилася на цій накресленій кажаном кривій – він бахнеться туди, мов катамаран об камінь.

Так от. Під час повені знання фарватеру нормальної води втрачає зміст – катамаран, як кажан, заплутаний у волоссі, швидко закінчує. Білі починають, але їм від того не ліпше. За високої води сплавлятися ліпше вниз від Верховини. За звичайного рівня води там, як від сердешних переживань кота, а так тут утворюються вали, пороги. Річка змінюється до невпізнання. Рівень складності, рівнозначний верхів’ям нормальному рівню води.


Интересное и удивительное Закарпатье

Posted By : підтримка/ 387 0

Закарпатская область единственная в Украине, которая имеет границы и контрольно-пропускные пункты сразу с четырьмя странами Европы. Все они входят в ряды европейского Союза. Это Польша, Словакия, Венгрия и Румыния.

Закарпатская область наименьшая по численности населения среди всех других областей нашего государства.Однако, несмотря на этот факт, Закарпатье по территории более чем 40 стран мира. Среди них такие известные государства, как: Андорра, Ватикан, Лихтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Сан-Марино, Бахрейн, Бруней, Катар, Кипр, Ливан, Сингапур,

Гамбия, Ямайка, Багамы.

На территории Закарпатья проживают представители около 70 национальностей.

Географический центр Европы находится именно в Закарпатье. Вблизи поселка Деловое Закарпатской области. Об этом здесь свидетельствует ярко выраженный каменный столбик с информационным надписью об этом.
Тячевский район Закарпатской области является крупнейшим районом Украины по населению. Его население составляет около 165 тысяч человек.

Самим длинным селом Закарпатья является с. Нижний Студеный, что на Межгорье. Его длина составляет около 18 км.

Крайние точки Закарпатской области.

Запад: 22 ° 9 ‘восточной долготы, 48 ° 27’ северной широты. с. Соломоново (1,5 км от с. Соломоново, Ужгородского района).

Восток: 24 ° 37 ‘восточной долготы, 48 ° 4’ северной широты. г. Черная Гора, хребет Черногора (12 км от с. Луги, Раховского района)

Север: 22 ° 35 ‘ восточной долготы 49°5’ северной широты. с. Стужица, Великоберезнянского района, хребет Восточные Бескиды (биосферный заповедник).

Юг: 24 ° 18 ‘восточной долготы, 47 ° 53’ северной широты. район Довгорунськои мраморной рудника (6 км от Деловое Раховского района).

Наибольшая ширина (по прямой линии) с севера на юг – до 100 километров. Наибольшая длина (по прямой линии) с востока на запад – около 200 километров.

Село Соломоново является крайней западной точкой всей Украины.

Геометрический географический центр Закарпатья расположен вблизи горы Кук, в Свалявском районе.

Село Великая Копаня, что на Виноградовщине является столицей близнецов. В этом селе, насчитывается более шести

десятков пар близнецов, хотя население села составляет менее 4 тысяч жителей.

Более 150 тысяч венгров проживает на территории Закарпатья. Это более 12% всего населения области. Венгры –

крупнейшая иностранная диаспора нашего края.

Наиболее высокогорный город в Украине – Рахов. Он расположен на высоте 820 метров над уровнем моря. Рахов принадлежит еще один рекорд – наибольший перепад высоты между улицами – 600 м: от самой низкой (400 м) к наивысшей (1000 м).

Самий длинный железнодорожный туннель в Украине был построен и расположен на отрезке Скотарское – Бескид. Его длина составляет 1747 м. Этот тоннель был построен еще в далеком в 1887 году и неоднократно реконструирован.

Самый высокогорный вокзал Украины – станция «Бескид». Находится близ села Верхний Студеный Межгорского района. Вокзал был построен на высоте 790 м над уровнем моря

Наиболее снежный населенный пункт – с. Русская Мокрая на Закарпатье – стойкий снежный покров лежит здесь в среднем 110 дней в году. Это обусловлено спецификой расположением села среди горных хребтов, которые существенно затеняют территорию села от прямых солнечных лучей.

Самое большое горное озеро – в Украине – Синевир. Оно расположено на высоте 989 метров над уровнем моря и находится в Межгорском районе. Площадь Синевирского озера 7 га, глубина – до 24 м. В народе и легендах его еще называют “синим глазом”.

“Долина нарциссов”, что возле села Киреши Хустского района является единственным местом в Украине, где в естественных условиях растут белоснежные нарциссы узколистые. На вид они очень напоминают садовые, но их цветки большие и достигают иногда 10 см в диаметре. Живописная долина площадью 80 га покрыта сплошным ковром цветов и опоясана пологими горными склонами, является памятником природы. Цветут нарциссы один раз в год, обычно в мае, в течение 2-3 недель.

 

Липовая аллея в Ужгороде имеет длину 2200 метров и является самой длинной не только в Украине, но и во всей Европе.

“Жемчужная пещера”. В 2,5 км от Малой Угольки на водоразделе рек Малой и Большой Уголек находится карстовая пещера, заложенная в юрских известняках и является примером действия вод на слаборастворимые карбонатные породы. Кроме сталактитов на стенах образовались многочисленные кальцитовые шарики, которые блеском и красотой напоминают жемчужины, откуда и название.

“Зачарованная долина”. В верховьях ручья Елового в Иршавском районе Закарпатья раскинулось на удивление живописное ущелье – Зачарованная долина, или Смерекив Камень. Многочисленным скалам высотой 20 м, которые составлены светло-серыми кальцитами и залегают среди гидротермально измененного вулканического туфа, выветривание предоставило удивительного вида. Этот государственный заказник площадью 150 га привлекает многих туристов.

“Скалы влюбленных”. На окраине с. Костылевка Раховского района Закарпатья на противоположных берегах Тиссы возвышаются две обривчасти скалы высотой до 20 м с крестами на возвышенности. Легенда повествует, что кресты на скалах установлены в память о трагической гибели молодых Ивана и Марички, родители которых мешали сватовству влюбленных. В отчаянии Маричка бросилась со скалы и погибла. Потрясенный бедой Иван пошел следом, бросившись со скалы противоположного берега Тисы.

Наибольшее количество разновидностей голубцов – 25 была зафиксирована на гастрономическом фестивале в поселке Великий Бычков.

Наименьший голубец свернула на фестивале этой вкусного блюда в селе четов Береговского района Ева Нодь. Ее кулинарное изделие было только 2 сантиметра

Река “Иршавка” сначала течет на запад, тогда постепенно поворачивает на юг и юго-восток, а затем снова постепенно на запад, образуя гигантскую букву “S”.

В 1770 г. состоялась официальная появление картофеля на Закарпатье. Было выделено большие площади под картофель и шелковицу

Самый высокий человек Закарпатья – проживает в поселке Великий Бычков, что на Раховщине. Василий Кравчук имеет рост 2 метра и 13 сантиметров.

Дністровський каньйон

Posted By : підтримка/ 1260 0

Ми захоплюємося природою Альп та Кавказу, Карпат та Криму і прагнемо будь-що побувати там. Але не всі знають, що Дністровська долина з її ландшафтами має свою неповторну красу…

Найцікавішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок у 250 км від гирла Золотої Липи до гирла Збруча – Дністровський каньйон. Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних
звивів – меандрів. Природа Дністровського каньйону своєрідна та неповторна. На його території близько 100 пам’яток живої і неживої природи світового значення, тут збереглися унікальні еталони відслоненість гірських порід.
Дністер бере початок в Бескидах біля підніжжя гори Розлуч на висоті 750 м. Загальна довжина ріки – 1362 км, площа водозабору – 72,1 тис. км2. У межах Івано-Франківської області довжина р. Дністер – 200 км. Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає “бистра вода”. Древні греки називали ріку Тіріс, а ще пізніше Тірас. У римлян вона відома під назвою Данастріс, Данаструс. У турків – Турла. Дністер має 386 приток. Головні з них: праві – Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Реут; ліві – Золота Липа, Cтрипa, Серет, Збруч, Смотрич. В верхів’ях швидкість течії Дністра – 4 м/сек, на рівнині – до 2м/сек., а в
гирлі спадає до 0.7 м/сек. Русло звивисте. У верхній частині (до міста Самбір) це типова гірська ріка, що тече по вузькій долині з обривистими скелястими берегами. Ширина русла в верхів’ї – не більш, ніж 40 м, в низів’ї – 100-240 м, а ширина пройми в низів’ї досягає 8-16 км. Спустившись з гір, Дністер тече широкою, місцями заболоченою, рівниною, і течія його сповільнюється. Ріка тут тече по плоскогір’ю в невисоких, порослих вербами глинистих берегах, деколи утворюючи острови; вода каламутна, часто мілка. В районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам’янистим, течія посилюється.
Нижче древнього Галича долина Дністра звужується до ~ 200 м. Високі скалисті береги Дністра тут поросли листяними лісами і кущами, з-під скал витікають численні джерела.

В середній течії Дністра на поверхню виходять кристалічні породи – граніти, гнейси, сієніти, утворюючи подекуди невеликі пороги і перевали. На ріці Дністер гори підходять так близько до ріки, що утворюють каньйон, руслом якого тече ріка. Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, перетворюючись в живописні водоспади.

Окремі частини скал нагадують швейцарський сир, весь в дірках від виходів печер і гротів. На берегах ріки, в навколишніх селах зустрічаються пам’ятники культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра (церкви, костели, монастирі, палаци, руїни замків і фортець), зокрема печери, деякі з них служили монахам скельних монастирів для життя і відправи служб.

Долина ріки була заселена людьми ще з давніх-давен. В заводі лівого берега Дністра біля села Лука Врублевецька збереглися залишки однієї із найдавніших в Україні стоянок раннього палеоліту (300 тис. років тому).

Городенківський район, що лежить на Дністровського каньйону, являє собою одну з найкрасивіших його ділянок, де долина річки має найбільш виражені риси каньйону. Тут знаходиться 26 населених пунктів, де була досліджена трипільська культура.

Документальный фильм “Наш Львов”

Posted By : підтримка/ 329 0

Прекрасный документальный фильмв котором рассказывается о различных этапах жизни  города Львова. Основнаяисторическая летописьвыдающиеся личностиместамузеи, дома и многое другое.

Чтобы лучше “усвоить” увиденное предлагаем присоединиться к одному из наших туров по Львову
Особым событием для вас станет уникальный тур– Театрализованная экскурсия ночным Львовом”

Обсерваторія на горі Піп Іван

Posted By : підтримка/ 1107 0

 

Білий Слон — астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп-Іван; найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 1938–1941 рр.
Розташована на території Верховинського району Івано-Франківської області.

Історія

Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.

У 1935 р. інженер, генерал Леон Бербецький від імені Ліги протиповітряної оборони держави (LOPP) запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету М. Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у Карпатах, на вершині гори Піп-Іван. Того ж року командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів К. Марчевського та Й. Погоського.

Будівництво розпочалося влітку 1936 року.

Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу — каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно місцеві мешканці сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп-Іван 33 скринь із елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.

Стіни обсерваторії, що побудована у стилі конструктивізму, складені із вапнякових блоків і сягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та 1 м — на рівні верхніх поверхів. Для утеплення приміщення з внутрішньої сторони між тиньком і кам’яною кладкою закладено прошарок просмоленого корку. Споруда має два поверхи зі східної сторони, і п’ять — із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південної сторони розташована ротонда, де розміщувався телескоп.

Урочисте відкриття обсерваторії відбулося 29 липня 1938 р. Вона складалася із 43 кімнат і має 57 вікон. Серед них — конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, інші житлові приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі обладнали акумуляторну та котельню.

В обсерваторії працював виходець із села Микуличина Владислав Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.

 

Наукові дослідження 1937–1939 рр.

Перше обсерваційне фотографування новим апаратом виконав 1937 року Мацей Бєліцький. Йому вдалося отримати 4 фотографії планетоїда Інтерамня. Кількома місяцями пізніше було зроблено дві фотографії комети Юрофф-Ахмаров-Гассель. Отримані таким чином дані були опубліковані у журналі Варшавської обсерваторії у 1938–1939 рр.

Навесні 1939 року до роботи в обсерваторії приступив доктор Володимир Зон. Він фотографував зірки у двох кольорах, які вирізнялися інтенсивністю свічення на чорно-білих фотознімках. Робота проводилася з зорями, що населяють Чумацький Шлях. Недопрацьований матеріал доктора Зона, що зберігався у Варшаві, загинув під час Варшавського повстання 1944 року.

У квітні 1939 року до обсерваторії прибув магістр Стефан Щирбак для проведення астрономічної роботи (за дорученням професора Камінського). Тоді він здійснив близько 70 візуальних оцінок яскравості змінних зірок, виконав серію малюнків з обертання Марса, визначив 6 позицій комети Брукса. Він витратив близько 20 годин на пошук нових комет за допомогою 80-міліметрового телескопа. Стефан Щирбак виконував спостереження в обсерваторії, де й загинув у період воєнних дій.

 

Після початку Другої Світової війни

Після початку Другої Світової війни працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання, яке потрапило до Будапештської астрономічної обсерваторії, потім до Відня, звідки повернулися до Польщі після війни. Змонтований трилінзовий об’єктив перебуває в Сілезькому планетарії.

Будинок обсерваторії та залишки обладнання в кінці 1939 р. перейшли у власність радянської влади. До червня 1941 р. тут проводились метеорологічні спостереження. Згодом німці вивезли металеві частини астрографа до Львова, де до останнього часу вони зберігалися у фізичному корпусі Львівського університету.

Надалі приміщення було покинуте, і місцеві мешканці розтягли з неї все, що являло якусь цінність, зокрема, мідні листи з куполу та даху обсерваторії. Із них вони зробили великі чани, в яких варять сир на навколишніх полонинах.

Після цього діяльність обсерваторії більше не відновлювалася.

 

Сучасний стан

У жовтні 1996 року в м. Яремче відбулася науково-практична нарада «Метеоролого-астрономічна обсерваторія на горі Піп-Іван», в якій взяли участь представники різних установ України і Польщі. На нараді обговорювалася можливість відбудови та відновлення діяльності обсерваторії. Протокол намірів наради було направлено до урядів України і Польщі.

Івано-Франківська філія інституту «Укрзахідпроектреставрація» виконала архітектурно-археологічні обміри, інженерні обстеження, технологічна лабораторія — роботи з обстеження складу будівельних матеріалів та розчинів, які використовувались при спорудженні будівлі. На замовлення Головного управління будівництва і архітектури обласної держадміністрації виконані робочі креслення ремонту та реставрації обсерваторії. Але досі не визначено функціональне використання обсерваторії.

Дехто запевняє, що тут вигідно було б заснувати інститут природничих наук; професор О. Адаменко пропонував створити туристичний центр. Була пропозиція у відреставрованому будинку обсерваторії розмістити інститут лікарських рослин (у тутешній флорі налічується понад 1000 видів рослин, в тому числі лікарських). Астрономічна обсерваторія Львівського університету вважає за необхідне відновити високогірну станцію для проведення метеорологічних, астрономічних, екологічних, біологічних і сейсмічних досліджень.

За участю провідних науковців України та Польщі, представників органів місцевої влади та проектно-будівельних організацій у 2002 році було проведено три науково-практичні семінари-наради з питань вироблення концепції відновлення та діяльності вищезгаданої обсерваторії. На першій науково-практичній конференції, яка відбулася у Яремчі 24 січня 2002 року, була створена Наукова рада з питань відновлення обсерваторії. Ця споруда одночасно могла б використовуватися не тільки як науковий, але й як екскурсійно-туристичний об’єкт. Польські науковці звернулися з відповідним запитом до органів влади Республіки Польща та отримали схвалення щодо продовження роботи над проектом.

На початку жовтня 2002 року голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк надіслав Президентові Л. Кучмі листа про необхідність підтримати ідею відбудови і відновлення роботи обсерваторії. Наприкінці листопада 2002 року на адресу Вишиванюка надійшов лист від першого заступника глави Адміністрації Президента України Валерія Хорошковського про те, що «розглянуто та визнано слушними пропозиції ОДА щодо необхідності винесення на рівень міжурядових переговорів питання відновлення астрономо-метеорологічної обсерваторії, розташованої на вершині гори Піп Іван у Верховинському районі Івано-Франківської області». З цього приводу Міністерству закордонних справ України було дано відповідне доручення.

Незважаючи на 50 років запустіння і руйнації, фундаменти та стіни будівлі збереглися у задовільному стані. Необхідно поновити дерев’яні перекриття, столярні вироби, дах, виконати заново все інженерне забезпечення. Але перш за все потрібно відновити дорогу від лісництва у присілку Явірник до обсерваторії.

10 впечатляющих лабиринтов

Posted By : підтримка/ 310 0

Лабиринты укоренились в человеческой культуре значительно глубжечем многие считают. Своим появлением европейские лабиринты обязаны Древней Греции. Они часто фигурируют в греческой мифологиикак и вообще в языческих легендах. Лабиринты считали удивительнымимистическими,таинственнымизагадочными и опасными.
От упадка античной Греции прошли векаи люди начали возрождать искусство создания лабиринтов. Но уже не с сакральной цельюа ради развлечения. Очень скоро лабиринты стали тайным местом встречи влюбленных или хитрых интриганов при королевских дворцах. 
Сайт Environmental Graffiti подобрал 10 крупнейших  лабиринтовходы-переходы которых могут запутать даже опытных искателей приключений. Эти произведения паркового искусства потрясающие.

1. Ashcombe Maze расположен на полуострове Морнингтончто неподалеку от австралийского городаМельбурн. Этот лабиринт  старейший и крупнейший в Австралии. Стены ходов достигают 3 мтолщина – 2 м. он особенный еще и темчто здесь есть розовый лабиринтгде цветут 217 разновидностей роз на 1200 кустах.

Лабіринт Ashcombe Maze

2. Richardson Farm в штате Иллинойс – это не лабиринт. Это местогде лабиринты регулярнопоявляются и исчезают. Они каждый раз разные, но одинаково удивительны. Ежегодно мастера создают новый лабиринтчтобы все желающие могли окунуться в зеленую головоломку. Этот лабиринт в стилеацтеков – самый маленький из всехкоторые были созданы в Richardson Farm.

Лабіринт Richardson Farm

3. Представляете себе игру зеленых змей? А вот Майкл Бли (Michael Blee) – ярко и отчетливо этопредставил себе и вдохновенно создал это произведение искусства. Чрезвычайный Змеиный лабиринтстал украшением Великобританииа его создатель мистер Бли надеетсячто лабиринт с высотой стен 3,5 м заинтересует не только британцевно и представителей Книги рекордов Гиннеса.

Зміїний лабіринт

4. Хотели ли вы когда-нибудь побродить старинным замком? Если такто садоводы Richardson Farm с удовольствием предоставят вам такую ??возможность. Выбирайте лучшие сказочные платья и рыцарские доспехи и отправляйтесь к замку. В этом лабиринте есть только один вход и только один выходзато на дороге можно найти много сокровенных тайников.

Лабіринт Richardson Farm

5. Согласно Книге рекордов Гиннеса 2001 года, крупнейшим лабиринтом в мире является Pineapple Garden Maze. Посетителям он предлагает около 5 км запутанных ходов на двух гектарах. Pineapple Garden Maze расположен на Ананасовый плантации компании Dole на Гавайях. Техкто доберется доцентра лабиринтаждет фреш и ананасовый шербет.

Лабіринт Pineapple Garden Maze

6. Один из красивейших и крупнейших лабиринтов мира – ReignacsurIndre во французскойисторической провинции Турень – занимает площадь более 20 гаЕжегодно этот лабиринт меняет формуи образы благодаря кропотливой и вдохновенной работе дизайнеровсадовников и агрономов.

Лабіринт Reignac-sur-Indre

7. Этот кусочек гигантского пазла – маленькая частичка Cherry Crest Adventure FarmПенсильвания.Чтобы избежать досадных инцидентов и не заблудиться на 4 км тропкоторые покрывают 2 га землина каждом этапе лабиринта есть надзирателикоторые помогут посетителям в случае необходимости.

Лабіринт Cherry Crest Adventure Farm

8. Вероятномногих уже мучает вопрос: а где же знаменитый ХэмптонКортський лабиринт ? Вот он,на 8 позиции. Лабиринт создали в начале XVII в. Его площадь достигает 26 га.

Гемптон-Кортський лабіринт

9. The Georgeson Botanical GardenФербенксАляска – это лабиринткоторый постоянно разрастается,создавая удивительные узоры. На фотографии изображена лишь маленькая часть этого парка.

Лабіринт The Georgeson Botanical Garden

10. Лабиринт Виллы Пизани (Италия) создали в начале XVIII в. Его часто называют одним из самых запутанных в мире. Роскошный сад был любимым лабиринтом Наполеона и местом встреч Муссолини и Гитлера. Представьтекак изменился бы ход исторических событийесли они заблудились на тропахлабиринта.

Лабіринт Вілли Пізані

Источник:
http://cikavo.com.ua

Тоннель Любви

Posted By : підтримка/ 319 0

Тоннель на Ровенщине является ботаническим феноменом, который находится на определенном отрезке (более 1 км) железнодорожных путей между поселками Клевань и Оржев. Это заросли деревьев, кустов, сплелись между собой, и образовали удивительный плотный тоннель точной арочной формы. Летом Туннель любви имеет особую красоту, от которой захватывает дух. Создается впечатление, что работал ландшафтный дизайнер, настолько ювелирно сведены “зеленые стены”, особенно на некоторых участках. Листья в сочетании с цветущими растениями образуют естественный живописный уголок, и будто ковром покрывают туннель, которым ежедневно движется старенький грузовой поезд. На этом участке есть железнодорожная стрелка, которая разводит пути на два направления: одна ветвь ведет к деревообрабатывающему комбината, другая – в военную часть. Наружу вокруг территории тоннеля находятся болотистые водоемы. К Туннелю приезжают туристы, также здесь иногда организуются праздничные фотосессии молодоженов. Сюда же традиционно на романтические прогулки приходят влюбленные пары, многие приезжает даже из дальних городов Украины. Есть несколько любовных поверий, связанных с этим очаровательним местом.  Некоторые из молодых сажает здесь цветы, которые символизируют их чувства.
 

Посетить это неповторимое место вы можете в нашем туре “Туннель любви и Тараканов форт”

 

Источник:
http://iloveukraine.com.ua

Список объектов Всемирного наследия ЮНЕСКО в Украине

Posted By : підтримка/ 304 0

В списке объектов Всемирного наследия ЮНЕСКО в Украине насчитывается шесть наименований (на 2011 год): пять культурных объектов и один природныйИз них  – Собор Святой Софии в Киеве и Киево-Печерская лавра признанышедевром творческого человеческого гения. В данном списке объекты расположены в порядке их добавления в список Всемирного наследия ЮНЕСКО.

1. Киевский Софийский собор

Kiev Sofiakathedraal.jpg

Собор святой Софии – Премудрости БожиейСофия Киевская или Софийский Собор – христианский собор в центре Киева,памятник украинской архитектуры и монументальной живописи 11-18 веководно из немногих уцелевших сооружений времен Киевской Руси. Одна из главных христианских святынь Восточной Европыисторический центр Киевской митрополии.

2.Киево-Печерская лавра

Kijow lawra pieczerska.jpg

Успенская Киево-Печерская лавра  одна из крупнейших православных святынь Украиныдостопримечательностьистории и архитектурыа также действующий монастырь Украинской православной церкви Московского патриархата со статусом лавры. Со времени своего основания как пещерного монастыря в 1051 году Киево-Печерская лавра была постоянным центром православия на Руси. На территории Верхней Лавры действует «Национальный Киево-Печерскийисторико-культурный заповедник», которому был предоставлен статус национального в 1996 году. Монастырская жизньсосредоточена на территории Нижней лавры. Обе части Лавры открыты для посетителей. Киево-Печерскую лавру занесено до Семи Чудес Украины в 2007 году по результатам голосования экспертов и пользователей Интернета.

3. Ансамбль исторического центра Львова

Панорама центра Львова.jpg

Исторический центр Львова – первый район Львовагде был основан городкаким он долгое время ограничивалсяи откуда развивалсяполитическийэкономический и культурный центр Львова. Древнейшая часть Старого города занесена в список Всемирного наследия ЮНЕСКО. Вы можете ознакомиться с этим неповторимым городом в одном из наших туров.

4.Пункты геодезической дуги Струве

Hammerfest Meridianstein.jpg

Дуга Струве («Русско-Скандинавская дуга»– сеть из 265 триангуляционных измерительных пунктовкоторые образовывали 258 триангуляционных треугольникова также 60 дополнительных пунктов. Служила для определенияпараметров Землиее формы и размера.

5. Буковые леса Карпат

Beskidy Bieszczady SE.jpg

Буковые леса Карпат – транснациональный серийный природный объектсостоящий из десяти отдельных массивов,расположенных вдоль оси длиной 185 км. Простирается от Раховских гор и Черногорского хребта в Украину на западПолонинским хребтом к горам Буковски Врхи (Bukovsk? vrchy) и Вигорлат (Vihorlatsk? vrchy) в Словакии.

6.Резиденция Буковинских митрополитов

University of Chernivtsi.jpg

Построена на месте старого епископского дворца в 1864-1882 гг .Сейчас здесь расположились центральные корпусаЧерновецкого национального университета имени Юрия Федьковича. Митрополичья резиденция появилась благодаря усилиям епископа Евгения Гакмана.

Самые холодные места на Земле

Posted By : підтримка/ 313 0

1. Станция «Восток»

В южном полушарии Земли самым холодным местом, несомненно, является эта антарктическая исследовательская станция. 21 июля 1983 на советской станции «Восток» на материковой части Антарктиды, зарегистрировали самую низкую температуру -89,2 ° C. Люди работают в таких суровых условиях в течение года.

2. Оймякон
Оймякон – поселок, претендующий на звание самого холодного места в северном полушарии. Он расположен в российской Якутии. Странное название населенного пункта переводится как «незамерзающая вода», поскольку здесь бьет горячий источник среди вечной мерзлоты. 26 января 1926 г. здесь зафиксировали рекордно низкую температуру -71,2 ° C. Оймякон лежит в долине среди гор, которые служат естественным барьером для холодного воздуха. Температура зимой часто падает ниже -45 ° С.

3. Верхоянск
Верхоянск, также расположенный в Якутии, лежит далеко за Полярным кругом. В поселении живут лишь 1300 человек, основными занятиями которых, как и сотни лет назад, является охота на пушных зверей и оленеводство. Самой низкой температурой, которая зарегистрирована Верхоянского метеостанцией, была -72°С, а среднемесячная температура января -49 ° С. Оймякон превзошел Верхоянск своим неофициальным рекордом низкой температуры -78 ° С.

4. Якутск
Оказывается, что Якутск, столица республики Якутия, является самым холодным городом на Земле. В январе средняя температура в течение дня – около -50 ° C. Местные жители, которые здесь не более 200 тыс., не носят очков на улице (они могут просто примерзнуть к лицу) и никогда не глушат моторов автомобилей (даже на длительных остановках).

5. Станция «Норсайс»

Самым холодным местом в западном полушарии Земли является исследовательская станция «Норсайс», которая построена на ледяном щите острова Гренландия. На этой станции 9 января 1954 была зарегистрирована самая низкая температура -66 ° C.

6. Снег

Город Снег (Snag), что на Аляске, считается самым холодным местом в Северной Америке. 3 февраля 1947 дежурный метеоролог был вынужден сделать зарубку на термометре, поскольку ртуть опустилась на более низкий уровень, чем хватало отметок. Позже подсчитали, сколько градусов показывал прибор того дня. Оказалось, что температура составляла -63 ° C. Морозы здесь настолько сильны, что можно слышать голоса людей, которые звучат на многие километры. След от замерзшего дыхания остается в воздухе на 15 минут, и по нему удобно отслеживать маршруты прохожих.

7. Умиат
Умиат, который также расположен на Аляске, – самое холодное место в США, где средняя годовая температура составляет +11 ° С. Температуры здесь очень контрастные, и летом вы можете страдать от жары. Местное население привыкло к такому положению дел и имеет передвижные дома.

Знаете, где в Украине самое холодное место? На Луганщине. Здесь была зафиксирована самая низкая температура за все время метеорологических наблюдений в нашей стране -42 С.