Святкуємо Різдво у Львові на фестивалі “Спалах Різдвяної звізди”
Традиційне вертепне дійство на Різдво у Львові розпочинається у Музеї народної архітектури та побуту. Тут зможете потрапити в атмосферу давнього села, де хатки сповнені сімейним затишком, де у колі рідних по духу людей звучить дзвінка коляда у сяйві різдвяних звізд.
Протягом двох святкових днів можна побачити виступи вертепів, колядування творчих колективів міста, «Святкову ходу звіздарів» центральними вулицями Львова, представлення Різдвяних звізд, взяти участь у зимових іграх та конкурсах, українських забавах та традиційних народних танцях, а також прокататися на санях під час екскурсійної подорожі Музеєм.
Интересные факты Карпатских гор
Наиболее высокогорный населенный пункт – село Випчина Черновицкой области расположен на высоте 1100 м над уровнем моря
Наиболее высокогорный город – Рахов. Средняя его высота составляет 820 м над уровнем моря. Этому городу принадлежит еще один рекорд – наибольший перепад высоты между улицами – 600 м: от самой низкой (400 м) к наивысшей 1000 м.
Самое высшее место работы и научное сооружение – биостационар Львовского отделения института ботаники НАН Украины, который расположен на полоныне Пожижевской (1429 м над уровнем моря). Включает метеостанцию ??и снеголавинную станцию. Построена в 1899 г.
Самая глубокая больница – в селе Солотвин Закарпатской области, где свыше 200 лет добывают соль высшей категории. В 1968 г. сотрудники Ужгородского филиала Одесского НИИ курортологии решили использовать микроклимат солотвинских рудников для лечения больных бронхиальной астмой. Здесь была открыта аллергологическая больница на 250 коек. Подземные палаты, насыщенные высокодисперсным аэрозолем поваренной соли, расположенные на глубине 206 и 282 м от поверхности земли в толще соляного пласта. Продолжительность одного сеанса, на который больные опускаются с помощью лифта, составляет примерно два часа в течение 30 дней. Создать на поверхности земли такие условия, как в этой больнице, невозможно: здесь всегда постоянная температура (+23 градусов) и влажность воздуха (до 40%), высокая насыщенность атмосферы кухонной солью (10 мг на 1 см кубический), абсолютная тишина, полностью безалергичная среда, а количество микроорганизмов в воздухе в 5 раз меньше, чем в самой стерильной операционной.
Самой высоко расположен санаторий – в смт. Ворохта Ивано-Франковской области на высоте 850 м над уровнем моря расположены два санатория туберкулезного профиля “Горный воздух” и “Ворохта”.
Первой геологической картой в Украине была геологическая карта Карпат, составленная С. Сташицем в 1809 г.
Самая значительная палеонтологическая находка на территории Карпат – это, вероятно, местонахождение ископаемой фауны в поселке Старуня (теперь в Богородчанском р-не Ивано-Франковской обл.), Который стал известен на весь мир. В 1907 г. здесь совершенно случайно были найдены останки животных конца ледникового периода. У потока Лукавец Великий в озокеритовой шахте на глубине 12,5 м был найден мамонт, а чуть глубже – мохнатого носорога, гигантского оленя, разных ископаемых птиц и земноводных. Очевидно, соль, озокерит, раствор нефти и бескислородные условия грязи способствовали консервации старунских животных. Радиобиологическим способом было установлено, что носорог пролежал здесь 23 255 ± 775 лет. Относительно того, как животные здесь очутились, то вполне вероятно, что пизньопалеотична человек в окрестностях Старуни охотился на них, загонял в болото и там они погибали. Результаты всестороннего изучения старунских находок, осуществленные в 1907 и 1929 гг Е. Незабитовским-Любич, М. Ломницким и другими исследователями, печатались в нескольких монографиях и в специальном журнале, который назывался “Старуня”.
Самая высокогорная конструкция – в 1996 г. был установлена на г. Говерла, на которой размещены государственные символы – желто-голубой флаг и трезубец.
Самое высокогорное сооружение – на вершине Поп Иван. Здесь находится каменная коробка, которая была метеоролого-астрономической обсерваторией. Торжественное открытие состоялось летом 1938 г. Главным астрономическим инструментом был астрограф с диаметром объектива 33 см.Пид время Второй мировой войны этот дом, известный как “Белый слон”, обветшал и ожидает воскресения.
аиболее высокогорный отель – отель “Беркут”, расположенный на Яблуницком перевале на высоте 931 м над уровнем моря и построен в 1968 г.
Самый длинный тоннель – железнодорожный на отрезке Скотарское – Бескид длиной 1747 м, построенный в 1887 г.
Самый длинный виадук – железнодорожный мост на отрезке Воловец – Бескид, построенный в середине 1880-х гг, имеет высоту 33 м и длиной 270 м.
Самый большой каменный железнодорожный мост – мост в пгт. Ворохта, построенный в 1895 г. При общей длине 130 м пролет составляет 65 м. Это один из наибольших каменных мостов в мире.
Высшее спортивное сооружение – неподалеку с. Ясиня на высоте 1450 м расположена спортивно-тренировочная база Драгобрат. Это уникальная карпатская горная долина, богатство которой – изобилие снега. Почти всегда тренировочный сезон здесь начинается в декабре, а заканчивается в апреле. А вот в 1993 г. лыжная подготовка продолжалась рекордный срок – до 15 июля (!)
Высокогорный вокзал – станция “Бескид”, построенная на высоте 790 м над уровнем моряНаибольшая из высокогорных спортивных сооружений – комфортабельная спортивно-тренировочная база “Тысовец”, находящаяся неподалеку Сколе на Львовщине и расположена на высоте 1000 м и рассчитана на 450 чел.
Самый большой духовой музыкальный инструмент – трембита, которая представляет собой коническую деревянную трубу без боковых отверстий, достигает 4 м в длине. Распространена в основном на Гуцульщине, Буковине, а на Бойковщине сих пор используется для подачи сигналов о важном событии в селе. Диапазон трембиты – до 2,5 октав, слышимость звука – более 10 км.
Наибольшее плоскогорье расположено в Чивчинских горах на высоте 1750 м над уровнем моря в виде плоской вершины горы Паляница.
Высокогорное озеро – Бребенескул, расположенное на склоне г. Гутин-Томнатик на высоте 1801 м, длиной 134 и шириной 44 м, площадь – 4000 кв м, максимальная глубина – 2,8 м.
Большое горное озеро – Синевир в Межигорском районе Закарпатской области (бассейн Теребли). Площадь 7 га, глубина – до 24 м. В народе называют “синим глазом”, “карпатской Рицею”. Сильное землетрясение, а возможно многовековые выветривания вызывали обвал скал, которые и запрудили долину горного потока и образовали озеро на высоте 989 м над уровнем моря
Высшее горное болото расположено в седловине между полонинами Брескул и Пожижевска на высоте 1800 м. Это субальпийское котловинное болото в ледниковых карах возникло в результате заболачивания озер. К таким болотам также принадлежат болота в урочище Озерном (1750 м) и под г. Бребенескул (1700 м).
Село Старуня снова удивляет своими природными неожиданностями. На этот раз она занимает почетное место наиболее сейсмоактивной местности. Вблизи этого села на месте старого озокеритового промысла есть небольшой участок площадью около 1,5 км2, название которой – Чудо-Старуня – напоминает о удивительное сочетание различных стратиграфических, минерально-петрографических, гидрологических и неотектонических особенностей. Высокая сейсмочувствительность проявляется в появлении трещин, провалов, росте порогов и небольших водопадов, грязевом вулканизме (см. далее), активной динамике газовыделения, а также в неравномерном подъеме – около 1 м за семь лет (!). Чудо-Старуня реагирует на землетрясения, происходящие в радиусе 3-6 тыс. км в Румынии, Италии, Германии, Ираке, на Кавказе и даже в Средней Азии. Этот постоянно действующий подземный «барометр» – уникальное место для изучения особенностей динамики земли, закономерностей формирования полезных ископаемых, прогнозирования землетрясений.
Рядом Чудо-Старуней также и самый постоянно действующий вулкан. На западном берегу р Луковица, что вблизи этого села, геологические породы образуют сложный тектонический перегиб, на вершине которого расположен вулкан с высотой конуса около 3 м и длиной глинистых потоков 10-60 м. Появился он в 1977 г. в результате землетрясения в Румынии и насчитывает сейчас 8 кратеров и 12 непостоянных микрократеров, которые выделяют газ, воду, глинистую пульпу, иногда нефть или ее дифференциалы. Отдаленные землетрясения иногда приводят к появлению трещин в земле шириной 0,5-3 см, которые закрываются через 3-5 суток.
Рекорд скорости роста среди растений принадлежит даже не бамбуку, а представителю грибов – радуге вонючей, которая встречается в карпатских лесах. За 1 мин шапка поднимается на 5 мм – она ??растет просто на глазах и вдвое быстрее бамбука.
Самым плодовитым грибом по количеству семян являются порхавка гигантская (дождевик), которая содержит до 7e +12 спор (семь триллионов).
Древнейшее дерево в карпатских лесах – ель (ель). Ее происхождение связано с меловым периодом мезозойской эры. И уже на рассвете возникновения человечества она использовалась как растение-целитель через свои фитонцидно-бактерицидные свойства. В Украине известно два дикорастущих вида елей – обычная и горная.
Наименьшее дерево из тех, что растут в Украине – ива туполистная. Высота ее составляет 12-15 см, встречается на влажных известняковых скалах в альпийском поясе Карпат, в частности на г. Близница.
Источник:
cikavo.com.ua
Як правильно пакувати рюкзак?
Щоб відповісти на вічне питання “Як правильно пакувати рюкзак?”, критично обговоримо думку авторитетів, які пишуть різні туристичні книги, типу “Спортивний туризм”.
Оскільки критикувати завжди легше, ніж придумати текст з нуля – ми з однієї сторони підемо по шляху найменшого спротиву, а з іншої – покажемо здобутки туристичної практики та розмаїття думок про методи пакування рюкзака.
Який спосіб пакування рюкзака обрати для себе – вибирати лише вам. Головне, ходити в походи 🙂 А там ваша спина сама підкаже, що для неї краще.
Проте, якщо Ви полюбляєте вчитися на чужих помилках – рекомендую прочитати цей пост.
“Ширина дна повинна бути 25-35 см, що забезпечить більшу стійкість системи людина-рюкзак, бо центр ваги спакованого рюкзаку і людини знаходяться не на великій відстані.[все правильно: рюкзак повинен щільно прилягати до спини, а не стирчати позаду як хвіст динозавра, для цього при складанні розподіляйте речі більш по боках наплічника]
Рис. Центр ваги туриста і рюкзаків різної конструкції та пакування
Якщо рюкзак правильно спакований, то його центр ваги знаходиться низько, що теж додає стійкості[УВАГА: це поширений міф серед туристів-новачків! Центр ваги повинен бути не знизу, а ПОСЕРЕДИНІ, БЛИЖЧЕ ДО СПИНИ]. Пакування рюкзака – дуже відповідальна та непроста справа. Перш за все треба пам’ятати, що всі речі повинні бути у рюкзаку. Руки повинні бути вільними, що забезпечує безпеку руху.
Є різні підходи до того, як краще запакувати рюкзак. Головне – дотримуватися принципу: скласти рюкзак так, щоб він був плоским і високим, щоби притискувався до спини і не відтягував плечі назад. Одним словом, рюкзак повинен бути частиною тіла туриста і не викликати ніяких незручностей.
Пакування рюкзака починається з розподілу речей: м’які речі, важкі, об’ємні, незручної форми тощо. Заповнюючи рюкзак, треба запам’ятовувати, що де лежить.
Речі, які можуть знадобитися незабаром, кладуть зверху.
Для зручності пакування і розпаковування рюкзака, для швидкого знаходження потрібних предметів, роблять так: в один великий поліетиленовий пакет кладуть спальний мішок та всі спальні предмети, в другий – весь одяг, в третій – продукти харчування, дрібні речі кладуться окремо. Доцільно дотримуватися системи при пакуванні рюкзака і при його розпаковуванні: кожна річ як в рюкзаку, так і в наметі повинна мати своє певне місце.
Рис. Правильне пакування рюкзака
Пакування доцільно виконувати, розстеливши рюкзак на підлогу вверх кишенями.[іншими словами, кладемо рюкзак горизонтально на лямки]
Вздовж спинки кладуть теплозахисний килимок, на який розстелюють спальний мішок. [в сучасних жостких конструкціях рюкзаків – це зайва дія, оскільки треба добре постаратись, щоб речі муляли в спину через металеву конструкцію. Теплозахисний килимок, тобто каримат, більшість туристів прикріплюють збоку зовні рюкзака. Якщо є вільний об’єм – можна каримат простелити вздовж усіх стінок – таким чином, ви не подряпаєте килимок об чагарники]
Важкі речі: запасне взуття, картопля, цукор, консерви (крім скляних) [???!!!!], мішечки з крупами тощо укладають на дно рюкзака.[як ми вище казали – важкі речі кладемо не на дно, а по стінці, що прилягає до спини, найважчі речі – в центр спини. не вірите – спробуйте. вчу на своїх помилках]
Намет прив’язують знизу.[логічно замість намета прив’язати каримат, а палатці місце всередині рюкзака: все-таки важлива річ, яку варто берегти в надійності та сухості]
Хліб, сухарі, печиво упаковують зверху: вони менше зімнуться і покришаться.
Аптечку, флягу з водою, туристичну сокиру, ніж, запасні шнурки тощо пакують у кишені рюкзака.
Якщо є консерви в скляних банках, то їх доцільно пакувати в середину рюкзака поміж одягом, попередньо поклавши в декілька поліетиленових пакетів або в “чохли” – кружку, миску, котли.[скляним банкам взагалі не місце в багатоденному поході, а у серйозні походи, де потрібно брати альп-спорядження люди не беруть навіть консерви, полегшуючи собі життя сушеним м’ясом]
Під клапан рюкзака кладуть штормівку, легку курточку та накидку.
Коли пакування завершено, треба перевірити форму рюкзака та довжину лямок. Не треба дуже сильно затягувати лямки: добре запакований і збалансований рюкзак сам буде добре прилягати до спини, а з затягнутими лямками йти буде важко. [з розпущеними лямками іти ще важче, ІМХО. Так що краще, все-таки, позатягувати усі лямки як слід і слідкувати за ними під час руху]
Від себе додам, що після того, як рюкзак спаковано і ви вийшли на маршрут, необхідно через 15-30хв. на першому привалі організувати “утряску рюкзака”: перевірити лямки, симетричність навантаження, поправити всі речі, які створюють дискомфорт.
І ще одне: ідеально складений рюкзак, якщо його поставити вертикально, не повинен падати вбік або назад, а РІВНО ВПЕРЕД.
Гарних Вам походів!
Джерело:
Аптечка туриста
Рекомендуємо взяти такі лікарські засоби:
• Жарознижуючі: Аспірин, Амідопірин, Парацетамол.
• При розладі шлунка: Активоване вугілля, Левоміцетин, Фестал, Мезим-форте, Смекта, Імодіум.
• При головному болю: Пенталгін, Темпалгін, Анальгін, Цитрамон.
• Болезаспокійливі: Солпадеїн, спазган, Баралгін.
• При хворобах органів дихання: Фарингосепт, Бромгексин, коделак; краплі в ніс Піносол, Галазолін.
• У разі алергії: Супрастин, Тавегіл, Кларитин.
• Серцево-судинні засоби: Валокордин, Корвалол, Валідол.
• Заспокійливі засоби: настій Валеріани або Пустирника, Ново-пассит.
• Антисептики зовнішньої дії: Йод, Зеленка, Перекис водню, Мірамістин.
• Засоби, застосовувані при ураженні очей і вух: Альбуцид, Софрадекс.
• Засоби для зняття втоми і набряклості ніг: Троксевазин гель, Гірудовен.
• Від «морської хвороби» і заколисування в транспорті: Бонін, авіаморе.
• При сонячних опіках і шкірних алергічних реакціях на сонці: Пантенол-спрей, Тавегіл.
• Сонцезахисні креми і засоби для догляду за шкірою після перебування на сонці.
• Перев’язочний матеріал: водонепроникний лейкопластир, бинт, ватяні кульки.
• Засоби від укусів комах.
• Термометр (не ртутний).
• Невеликі ножиці, пінцет (Дані інструменти перевозити в ручній поклажі при авіаперельоті не можна).
Як почати кататись на лижах?
Гірські лижі – захоплюючий і цікавий вид спорту. Багато хто хотів би спробувати свої сили в ньому, але більшість не знає з чого почати. Багато книг з гірських лиж «напхані» термінологією, а новачкові розібратися в термінах вельми і вельми важко. Тому постараємося зрозуміло і доступно пояснити, як правильно почати кататися на гірських лижах.
Перше, що необхідно зробити, – це розминку. Розминка важлива в будь-якому виді спорту, і зневага розминкою чревато отриманням розтягувань і важких травм. Необхідно розім’яти ноги, а саме стегна і коліна. Зробіть кілька присідань і нахилів, зробіть обертальні рухи колінними суглобами. Плечовий пояс розминаються шляхом обертальних рухів руками. Зробіть декілька нахилів вправо і вліво, а також зробіть скручування тіла.
Отже, розминка закінчена. Наступний пункт, який нас цікавить – це падіння. Так-так, ви не помилилися. Потрібно навчитися падати правильно! Запам’ятайте – під час падіння ви не повинні розслаблятися, а навпаки, повинні бути гранично зібрані. Як тільки ви відчуєте що втрачаєте рівновагу, то можете падати в будь-яку сторону, але намагайтеся не котиться по схилу, а швидше зупинитися. Після того як ви зупинили падіння, необхідно встати. Якщо ви зупинилися головою вниз по схилу, то встати буде проблематично, тому потрібно перевернутися так, щоб ноги дивилися вниз по схилу. У такому положенні встати буде значно простіше і легше.
Буває, що при падінні лижі переплітаються. Перш ніж встати їх потрібно розплутати лежачи на боці. Потім руками підтягти лижі під себе і встати. Якщо цього не зробити, то при спробах встати, лижі будуть їхати під вас, і ви будете знов падати.
Щоб почати кататися в горах, необхідно спочатку навчитися кататися на рівнині і запам’ятати правильну гірськолижну стійку: стопи, коліна і плечі повинні бути на одній вертикальній осі. Така стійка забезпечить стійке положення при катанні на гірських лижах.
Для підйому по деяких схилах вам буде потрібен такий прийом, як «драбинка». Вам буде легше робити цей прийом, якщо ви будете допомагати собі лижними палицями.
Ми навчилися падати і підніматися, пора навчитися правильно спускатися. Цей спосіб катання називається «спуск юзом». Перед тим як почати рух встаньте в правильну стійку. Лижі повинні бути перпендикулярні схилу. Тепер щоб почати рух просто відхиліть коліна «від схилу». Ви почнете рух боком і вниз. Щоб набрати швидкість допомагайте собі палицями. Для того, щоб зупинитися ви повинні навпаки відхилити коліна «до схилу».
Фотопоради для туристів
Переконайтеся, що ви вмієте поводитися зі своєю фотокамерою: знаєте, на що потрібно натиснути, щоб зробити фотографію, як включати спалах, як змінити ISO та інше. Якщо ви ще не читали інструкцію для свого фотоапарата, обов’язково зробіть це. Іноді власник і не підозрює про можливості своєї техніки, поки не прочитає документацію.
Якщо у вас ще немає футляра або сумки для фотоапарата (кофр), обзаведіться цим. Постарайтеся, щоб це була скромна річ, яка не кидається в очі. Не така, на якій читається: “Я коштую купу грошей, а фотоапарат всередині ще дорожче! Вкради мене, і буде тобі щастя!”. Сумка дуже стане в нагоді в подорожі, тому що вона, по-перше, захищає фотоапарат, а по-друге, звільняє вам руки.
Збираючи валізи в Францію, Італію, Чехію або в інші країни обов’язково візьміть з собою інструкцію до фотокамери, додатковий комплект акумуляторів та зарядний пристрій. Якщо ви не впевнені, що під час поїздки у вас буде можливість опинитися біля комп’ютера і скопіювати відзняті кадри на носій, забезпечте себе резервними картами пам’яті або спеціальними пристроями для зберігання фотографій (такі пристрої називаються фотобанками).
Установки фотоапарата.
Настройками вашої камери контролюється f-стоп (значення шкали діафрагми), швидкість затвора та ISO. F-стоп визначає, наскільки розмитим буде фон у фотографії. Чим менше число, тим більше розмитий фон, чим воно більше – тим більше чіткими будуть деталі фону. Не можна сказати, які числа краще встановлювати. Все залежить від того ефекту, який ви захочете отримати на знімку.
Настройка швидкості затвора визначає, як швидко затвор вашої фотокамери відкривається і закривається. Чим швидкість швидше, тим швидше відбувається процес фотографування об’єкту. Врахуйте, що якщо виставляєте її нижче 60, то вам швидше за все знадобиться штатив, інакше тремтіння рук позначиться на знімку і він буде розмитим.
Можливо, що ваш фотоапарат не дозволяє самостійно робити деякі налаштування. Але розуміння того, на що вони впливають, допоможе вам поліпшити вигляд майбутнього знімка. Зробивши попередні знімки з різними налаштуваннями, ви краще зрозумієте, на що вони впливають.
Деякі камери мають напівавтоматичний режим, в якому користувач може встановити або f-стоп, або швидкість затвора. А фотоапарат сам підбирає другу характеристику. Це в більшості випадків є ідеальним рішенням.
ISO визначає, яку кількість світла необхідно для отримання зображення. Менші числа (80-100) працюють для яскравого денного освітлення, більш високі – для похмурої погоди, західного освітлення або зйомки усередині приміщень.
Композиція і предмет зйомки.
Засіб №1, який допоможе зробити ваші фотографії цікавіше, – це хороша композиція. В інструкціях до фотоапаратів зазвичай рекомендують знімати так, щоб об’єкт знаходився в центрі кадру. Ця рекомендація заснована на тому, що в видошукачах деяких моделей камер видно більше, ніж вміщається в кадр. Але їй можна слідувати не завжди.
Уявіть собі три рівновіддалені лінії, що розділяють ваш кадр по горизонталі і три по вертикалі. Точки перетину цих ліній – і є найвигідніші місця для розміщення об’єкта зйомки. Це правило називається ще правилом третин.
Не треба намагатися малювати на видошукачі такі смужки і розміщувати об’єкти строго в зазначених позиціях. Просто поекспериментуйте з позиціями не в центрі кадру і різними кутами зйомки.
Хорошою практикою було б захоплювати в кадр трохи більше простору, ніж ви плануєте. Тому що при друку фотографії частина може бути обрізана у зв’язку з невідповідністю розміру формату, який ви обрали, і дозволу, в якому ви знімали. Якщо ви володієте програмами редагування зображень (Photoshop або інші), то ви зможете вдома самостійно виконати приведення фотографій до заданого друкованого формату шляхом зрізання фрагментів, які не вміщаються (це називається кроп, від англ. Crop – зрізати). У цьому випадку ви будете застраховані від “приємних” несподіванок на відбитках: руки, зачіски та інші важливі частини вдасться зберегти, а зрізати можна буде фон або несуттєві деталі.
Якщо ви збираєтеся знімати пейзажі, то будьте готові до одного неприємного моменту: красиві види на фотографії можуть виглядати плоско. У цьому випадку добре б мати який-небудь об’єкт на передньому плані. Наприклад, якщо ви знімаєте гірське озеро, добре б зловити в кадр і рибальський човен, що пливе по водній гладі. Це покаже, наскільки величні і високі навколишні гори і зробить кадр більш цікавим.
Не бійтеся банальності. Немає нічого поганого в тому, що ви знімаєте друзів або близьких на тлі визначних пам’яток і пам’ятників. Адже саме це (а не макрофотографії бабки) буде потім вам хорошою пам’яттю про проведені відпустки. Можете спробувати зробити кадри цікавіше, поліпшивши композицію або знімаючи тоді, коли ваші друзі про це не знають.
Фотографуючи місцеве населення, пам’ятайте про те, що не всі це люблять. Іноді людей дратують камери, спрямовані на них. У цьому випадку не варто насідати і робити це проти їхньої волі. Можливостей для цікавих фото вистачить завжди. Трохи практики – і ваші знімки будуть виглядати як листівки.
9 порад мандрівникам від Пауло Коельо
Я дуже рано зрозумів, що для мене подорож була кращим способом навчання. Я досі паломник душі, і я хотів би вести цей блог, щоб передати деякі з уроків, які я дізнався, в надії, що вони можуть стати корисними для інших, таких же паломників як я.
1. Уникайте музеїв. Ця порада може здатися абсурдною, але давайте просто трохи замислимося. Якщо ви знаходитесь в чужому місті, чи не цікавіше відправитися на пошуки теперішнього, ніж минулого? Просто, люди відчувають себе зобов’язаними ходити до музеїв, бо їх ще дітьми привчили, що подорож саме в цьому і полягає. Звичайно ж музеї важливі, але їх відвідування вимагає часу і об’єктивності — ви маєте знати, що ви хочете там побачити, в іншому випадку ви вийдете з відчуттям, що бачили декілька дійсно фундаментальних речей, але ви не зможете згадати, які саме.
2. Заходьте в бари. Саме бари — місця, де життя в місті розкриває себе, а не музеї. Під барами я маю на увазі не нічні клуби, а ті місця, де звичайні люди, випивають, роздумують про погоду, і завжди готові до спілкування. Купіть газету і насолоджуйтеся спостереженням за людьми, що приходять та ідуть геть. Якщо хтось зав’язує розмову, навіть незрозумілу, приєднуйтесь — ви не можете судити про красу дороги, просто глянувши на ворота.
3. Будьте відкриті. Кращий екскурсовод це той, хто живе в цьому місці, все знає про нього, пишається своїм містом, а не працює для агентства. Вийдіть на вулицю, виберіть людину, з якою ви хочете поговорити, і запитайте її про щось (де собор? Де знаходиться пошта?). Якщо нічого не виходить, спробуйте ще з кимось — я гарантую, що наприкінці дня ви знайдете для себе прекрасного компаньйона.
4. Спробуйте подорожувати самі, або — якщо ви у шлюбі — з вашим чоловіком. Це буде важка робота, ніхто не буде там піклуватися про вас, але тільки таким чином можна дійсно залишити свою країну позаду. Подорожуючи в чужій країні з групою, розмовляючи вашою рідною мовою, виконуючи те, що говорить вам керівник групи, ви будете приділяти більше уваги пліткам в групі, ніж тому місцю, яке ви відвідуєте.
5. Не порівнюйте. Не порівнюйте нічого — ціни, стандарти гігієни, якість життя, транспортні засоби, нічого! Ви подорожуєте не для того, щоб довести, що ви кращі за інших людей, ваша мета — з’ясувати, як живуть інші люди, чому вони можуть навчити вас, як вони поводяться в реальних і екстраординарних ситуаціях.
6. Зрозумійте, що всі вас розуміють , навіть якщо ви не розмовляєте на іноземній мові, не бійтеся. Я був у багатьох місцях, де я не міг спілкуватися словами взагалі, і я завжди знаходив підтримку, корисні поради, і навіть подруг. Деякі люди думають, що якщо вони подорожують самі і вони вирушили далі по вулиці, то можуть загубитися. Просто переконайтеся, що у вас є візитка готелю в кишені і — на худий кінець — піймайте таксі і покажіть її водієві.
7. Не купуйте занадто багато. Витрачайте свої гроші на речі, які ви не маєте нести: квитки на хорошу гру, ресторани, екскурсії. Сьогодні, зі світовою економікою та Інтернет, ви можете купити все, що завгодно без оплати додаткового багажу.
8. Не намагайтеся побачити світ за місяць. Набагато краще залишатися в місті протягом чотирьох або п’яти днів, ніж відвідати п’ять міст за тиждень. Місто, як примхлива жінка, якій потрібен час, щоб її спокусити і дозволити розкрити себе повністю.
9. Подорож — це пригода. Генрі Міллер казав, що важливіше відшукати церкву, про яку ніхто ніколи не чув, ніж відправитися до Риму і відчувати себе зобов’язаним відвідати Сикстинську капелу з двома сотнями тисяч інших туристів, що ревуть вам у вуха. Відвідайте Сикстинську капелу, але не забудьте також походити по вулицях, дослідити провулки, відчути свободу в пошуку чогось — того, що ви не знаєте, — але, якщо ви це відшукаєте, — ви можете бути впевнені — воно змінить Ваше життя.
Збираємося в похід: абетка туриста
Літо – саме час вирватися з наполегливих обіймів курного міста й відправитися в ліси, гори, печери – так куди завгодно!
І нехай тепер таких проблем, як у радянські часи, з виїздом за кордон нема, і цілком можна досить комфортно відпочити в різних куточках нашої планети, багато туристів не можуть уявити собі іншого відпочинку, крім як подорож з рюкзаком за спиною й ночівлями в наметі.
Зараз зовсім необов’язково тягти все на собі – благо, у найвіддаленіші й безлюдніші куточки нашої країни можна проїхати на автомобілі, якими обзавелися багато українців.
А спорядження стало таким – любо-дорого глянути! Найлегші пінки, зручні й компактні похідні інструменти, компресійні мішки, зрештою, у які можна упихнути найоб’ємніший спальний мішок і одяг…
А вже намети – палаци, а не намети! Не те, що раніше!
І, проте, туризм – це ціла наука, і без досвіду наявність сучасних пристосувань і модного спорядження аж ніяк не зробить кращим ваше перебування на природі.
Отже, починаємо збори в похід.
Про їжу
Про це написано багато книг, але залишилося чимало нюансів, відомих тільки досвідченим мандрівникам. Так, багато туристів помилково вважають, що в похід треба брати із собою тушонку й додавати її в розварену крупу, ріжки, у найкращому разі – картоплю.
Справжній турист бере із собою курочку, любовно загорне її в газети, упакує в спальний мішок або теплу куртку – і через добу вона буде ще крижана. А курячий супчик на природі – саме те! Так само можна впакувати м’ясо, а замість круп і ріжків варто брати з собою капусту й інші овочі – і приготувати відмінні щі або борщ! Якщо овочі заздалегідь помити – менше буде турбот при їхньому готуванні. Поки готується основна їжа – можна насмажити на багатті коржів – тісто цілком підійде готове, куплене в магазині. Якщо ви подорожуєте з дітьми – то такий «десерт» або млинці, наприклад, викличуть гарантований захват.
Якщо брати із собою вудки – то можна наловити риби, назбирати гриби і ягоди й улаштувати справжній бенкет! Єдина умова: у потенційній їжі треба розбиратися – і сумнівні плоди, а також незнайомі гриби – не брати.
Аптечка
Природно, у кожного в поході обов’язково повинна бути аптечка.
Головний принцип її комплектації полягає в тому, щоб, знаючи свій організм, брати саме ті медикаменти, які можуть придатися. Плюс обов’язковий набір – йод, спирт, бинти, вата – на природі чомусь дуже легко утворюються різні подряпини…
Крім того, в аптечці обов’язково повинні бути жарознижуючі засоби, антигістамінні – мало чи на що може трапитись алергія, а також препарати від шлункових розладів. Решта – на ваш розсуд, виходите з міркувань доцільності кожного засобу.
Взуття
Із собою завжди повинно бути змінне взуття, непогано, якщо ви поберете собою й взуття для купання – наприклад, старі кеди – дно в гірських річках часто кам’янисте, а плин швидкий, і щоб не поранитися й не відчувати дискомфорт, краще купатися у взутті.
Розпалюємо багаття
Якщо у вас немає певних сакральних знань про дрова, то у вас можуть не скластись відносини з багаттям: а «фішка» у тому, що березові дрова в поході не горять. Березові дрова горять лише тоді, коли вони ретельно напиляні, нарубані й висушені. У природі ж береза не сохне – цьому заважає кора. Якщо ви знайдете в лісі упалу березу або її гілки, не поспішайте радіти – для багаття згодиться тільки берест, а деревина буде або сира, або гнила.
Ідеальні дрова виходять із в’яза, підходять і інші листяні дерева – головне, щоб вони не були сирими.
Непогано горять ялина і ялиця, але дають багато іскор і більш їдкий дим, із хвойних дерев найприємнішою є сосна.
А взагалі, для багаття підійде торішня трава й навіть старий реп’ях…
Небагато про культуру
І ще один момент – культура подорожуючих, яка в багатьох українців, на жаль, кульгає.
Багато туристів виїжджають за місто на машинах – невже складно зібрати сміття в пакет, скласти його в багажник і відвезти із собою? Буває, люди беруть із собою пневматичну зброю й починають стріляти по горобцях, по порожніх пляшках, а якщо стрілянина підігрівається розпиттям спиртного, то можуть бути й жертви…
До речі, про жертв – до походу треба ретельно готуватися, уміти розраховувати свої сили й не допускати непотрібний ризик. Тут цілком доречні всі ті прислів’я і приказки, у яких зафіксований багаторічний природний добір, тобто: не варто, не знаючи броду, переходити ріку, брати в рот незнайомі ягоди, пити воду із сумнівних джерел, і інше, і інше.
І останнє, якщо до походу підійти творчо – він обернеться незабутнім відпочинком, враження про який залишаться з вами на довгі роки.
Рождество во Львове
7-8 января 2013р. Традиционные выступления вертепов начинается в Музее народной архитектуры и быта «Шевченковский Гай». Тут Вы сможете в атмосферу давнего украинского села, где хаты наполнены семейным уютом, где между родными и близкими людьми звучит радостная украинская коляда в сиянии рождественской звезды.
В течении праздничных дней можна будет увидеть выступления вертепов, пения творческих коллективов города, принять участие в праздничном походе звездарей по центральным улицам города. Понаблюдаете за конкурсом рождественских звезд, поиграть в зимние игры, покататься на санях по территории музея, принять участие в украинских традиционных танцах и забавах.
Чтобы украинское Рождество во Львове по-настоящему состоялось, фирма «Вир Мандрів» предлагает воспользоваться туристическими услугами. В частности теми, которые касаются резервации проживания, питания, билетов и т.п.
Праздник Пампуха
С 7 по 9 января Львов приглашает гостей со всей Украины, чтобы отпраздновать главное событие Рождества – пятый городской Праздник Пампуха
В течение Праздники Вас ждут:
- “Конкурс за звание« Лучший вертеп 2013 »”
Выступления лучших вертепов Галичины.
Вертепные сценки, которые хотя и меняются со временем, в своей сути передают мистерию Рождества и остаются одними из лучших украшений величайшего христианского Праздники. В течение трех дней Праздника Пампуха каждый сможет увидеть несколько рождественских спектаклей и выбрать лучшую для себя.
- “Конкурс хозяек”
К участию в этом конкурсе приглашаются все хозяйки, имеющие “фирменный” рецепт Рождественского пончик. Издавна выпечки рождественского вкусности мало мистический характер и требовало незаурядного мастерства. На Празднике Пампуха Вы сможете всей семьей приобщиться к выпечке Пышка небом и проявить все свои кулинарные способности.
- “Конкурс пампухоедов”
Интересное действо, в котором участвуют люди, которые любят полакомиться рождественскими пампушками.
В каждый день Праздники на главной сцене пройдут отборочные туры среди претендентов на звание «пампухоедов 2012», а в последний день будет выбран победитель!
Интересная и насыщенная развлекательная программа, конкурсы для детей и взрослых, Рождественская ярмарка, Коляда и Рождественские танцы – это все Праздник Пампуха – 2013