Найбільше місто Європи за часів Київської Русі
На Львівщині поблизу Миколаєва і сіл Стільсько, Ілів і Діброва є одне дуже унікальне місце – історико-культурний комплекс Стільське городище, яке походить з VIII – середини ХІ століть. Незважаючи на свою грандіозність і історичне значення, ці території до сих пір є малодослідженими. Саме тут колись була столиця Великої (Білої) Хорватії. Місто на той час було просто велитенським: укріплена площа сягала понад 250 га, а довжина валів і оборонних стін близько 10 км. Для порівняння Київ на той час мав площу лише 9,8 га. Різниця вражає, а взагалі тоді жодне слов”янське поселення не могло похвалитись такими розмірами. Деякі вчені говорять про те що це було найбільше місто Європи того часу
Найбільшою проблемою у дослідженнях історії білих хорватів є майже повна відсутність писемних згадок про ці племена і їх державу, яка була розташована у передгір”ї Карпат на території сучасних Чернівецької, Івано-Франківської, південних частин Тернопільської та Львівської областей, а також частково на території Польщі і на Закарпатті в верхів”ях річок Латориці і Тиси. Білі хорвати тричі згадуються в “Повісті минулих літ”: перший раз в переліку інших східнослов’янських племен, вдруге як учасники походу князя Олега на Візантію у 907 році і втретє під час походу Володимира Великого на їхні землі у 992 році. Також білі хорвати згадуються в книзі Костянтина Багрянородного (імператор Візантії, історик, політичний і культурний діяч X ст.) “Про управління імперією”, в якій говориться, що хрещені хорвати (ті, що проживають на Балканах) походять від нехрещених хорватів, які живуть за горами Угорськими, тобто на території сучасного Прикарпаття. От по суті і всі писемні згадки про Велику (Білу) Хорватію.
Згідно переказів місто було зруйноване після довгої облоги. Штурмом місто ворогам взяти не вдалось, а от хитрість дала свої плоди. Одного вечора нападники зобразили відступ війська. Жителі міста, побачивши як в сутінках віддаляються смолоскипи ворога, відчинили браму. В той же час замаскований гарнізон із засідки увірвався в місто і підпалив його, а військо, що відступало, побачивши сигнал – заграву палаючого міста, швидко повернулось і спалило його до тла. Нечисленні жителі, яким вдалось вижити після цього нападу, місто не відбудовували, а поселились поруч в долині річки Колодниці. Тепер тут село Стільсько, в назві якого проглядається етимологічний зв”язок зі словом “столиця”.
Цікаво, що до наших днів місцеве населення для позначення місцевості чи певного об”єкту вживає такі слова, як “Золоті ворота”, “Княжа криниця”, “Коморище”, “Вежа”, “Гребля”, “Біла дорога” і т.д. А ще більш цікавим є те, що під час розкопок дослідники переконались, що більшість з них описує реальні об”єкти. Яскравий приклад цьому є “Біла дорога”. Також на берегах Колодниці чітко проглядаються залишки від набору шлюзів, які використовувались для заходу суден з Дністра до міста – звідси і назва “Гребля”.
Цікаву історію на цю тему розказав археолог Орест Корчинський, який понад 25 років проводить дослідження і розкопки в Стільському. Так от, під час розкопування чергового місця до них підійшов місцевий житель, який сказав, що вони тут розкопають кузню. Яким же ж було здивування дослідників, коли на третій день вони дійсно відкопали там давню майстерню по обробці металу. Коли ж спитали в того пана звідки він знав про кузню, то той відповів, що йому дід таке розказав, а тому його дід. Таким чином бачимо, як через сотні років від покоління до покоління передавалась інформація про давнє місто.
Тепер трохи про те, що зображено на фото. На першій фотографії можна побачити один з давніх храмів цілого релігійного комплексу, який розташований на великій території і налічує 7 храмів, кожен з яких має від одного до семи входів. Зображений на фото храм є найбільшим і має 7 входів (останній вхід ховається за кущем праворуч). Найбільша печера сягає в глибину 39 метрів, а всі “тунелі” з”єднані між собою проходами (четверте і п”яте фото). На другому третьому фото можна побачити келії монахів, які “окупували” ці печери з приходом християнства.
На шостому і сьомому фото зображено ритуальний камінь, на якому можна побачити три витесані полоси, що символізували три стихії: вогонь, повітря і воду, а землю символізує канімь сферистої форми, який лежить трохи нижче. Також існує гіпотеза, що білі хорвати знали, що наша планета має форму приплюснутої кулі, тому саме такий вигляд мав символ землі.
На двох останніх фото зображено старі монаші келії, які місцеве населення зараз успішно використовує в якості комор.
Дуже хотілося б, щоб нашу історію ми знали зі своїх джерел, а не чужих. Особливо ту, що стосується дохристиянських часів. Бо до недавнього часу нам нав’язували думку, що до християнства в нас взагалі не було ніякої історії, а суцільна дикість та ідолопоклонство. Що своє – це поганське, а чуже – добре. Славлення Предків, Матері Природи, своєї Землі, героїчного минулого нашої історії було найважливішим в язичницькій проукраїнській духовності. Духовні цінності наших забутих предків треба шанувати і оберігати, вони нададуть нам ту силу духу і силу волі, яка так потрібна нам сьогодні.
Джерело:
ukrainaincognita.com
Interesting Facts about the History of Ukraine
- After the German army attacked Poland in 1939, the Polish government had been residing in Zalishchyky town (Ternopil Oblast) for some time. When the Soviet Union entered the war, this government was evacuated to England through Romania and had been considered the legitimate government of Poland till 1945.
- At the beginning of the XVIII century, in Lemesh village (Chernihiv Oblast) a boy Oleksiy Rozum was born. In time free from herding cows, he sang in the church choir where he was noticed and sent to St. Petersburg. Later, he became Count Rozumovsky and the crowned husband Empress Elizabeth (although, with no rights of succession to the throne). The count’s brother, Kyrylo, headed the Academy of Sciences in St. Petersburg at the age of 18 years, and later became the hetman of Left-bank Ukraine.
- In Berdychiv town (Zhytomyr Oblast), in the church of St. Barbara, on March 14, 1850, a local beauty Ewelina Hanska wedded Honore de Balzac. In this very town, Frederic Chopin used to live for a long time. Apart from writing music, he also coordinated the renovation worksof the pipe organ of the church.
- In 1601, in Hoshcha village (Rivne Oblast), the ancestral lands of Princes of Ostrog, in the local Arian school, a new student Hryhoriy (Yuriy) Otrepiev appears. After some time, either because of his own ambition or the ventures of his Polish protectors, he becomesthe King of all Rus – Lzhedmytriy I. In all fairness, it should be noted that he was quite a progressive king.
- In Hlukhiv town (Sumy Oblast), on May 12, 1870, a rumor spread that their famous countryman Tereshchenko, Artemiy Yakovlevych, a well-known sugar manufacturer and philanthropist, was granted hereditary nobility by imperial decree. Later, his sons carried the title with dignity. However, his numerous grandsonswere engaged in other businesses. Mykhailo Tereshchenko became a Minister of Finance and Foreign Affairs affiliated to the government of Alexander Kerenskyi; Tereshchenko, Fedir Fedorovych was a talented aircraft designer and washighly valued by the Żukowski’s noble family; his aircraft designs were used bythe Russian army in the World War I.
- During the Anglo-Boer War (South Africa) in 1899-1902, the commander of one of the Boer detachments, the Ukrainian Yuriy Budyak, saved a young English journalist from execution. Later, the latter helped Yuriy Budyak to enter the University of Oxford. In 1917, Yuriy Budyak worked in the government of the Ukrainian People’s Republic. In 1943, he died in a Soviet concentration camp. The name of the English journalist was Winston Churchill.
- The last twenty years of his long and turbulent life, Hetman Petro Doroshenko spent in honorable exile in Russia. He was the governor of Vyatka. The Russian Tsar granted him a mansion in the small town Yaropolche (Volokolamsk district nearby Moscow), 1 000 yards, and a pension of 1000 rubles. There he died andwas buried on November 9, 1698. He was married three times, had two daughters and three sons. His granddaughter, from the last marriage to Agatha Yeropkina was Nataliya Honcharova, the wife of Alexander Pushkin.
- In Baturyn city (Chernihiv Oblast), on November 5, 1702, in the family of the general secretary PylypOrlyk, son Hryhor was born. Later, they will be forced to leave Ukraine. Pylyp Orlyk will be holding a position of hetman for over thirty years;however, the most part of his ruling will take place in exile. Hryhor Orlyk will become a prominent state and military leader of France, a general and a confidant of King Louis XV; he will receive the title of count and many European awards. In 1747,he will merry Louise Hélène Le Brun de Dinteville and become a rich landowner in France. He will also own a castle in Paris. In the middle of the XX century,in the territory that once belonged to Hryhor Orlyk, the international Orly Airport will be built.
Топ-10 замків України
1. Хотин і Кам’янець- Подільський: найбільш кіногенічні
Цієї зіркової пари конкурентам не наздогнати: дві чудово збережені твердині, розташовані на відстані у 24 км одна від одної. Сполучення між містами чудове: через Хотин ідуть усі автобуси і маршрутки у чернівецькому напрямку.
Кам’янецький замок більш масштабний, хотинський, проте, мав значно більше ролей у кіно (наприклад, Ла-Рошель у “Трьох мушкетерах”).
2. Дубно: справжній тарасо-бульбівський
Замковий палац (XVIII ст.) прикрашає майже декоративна вежа Беатка. З вежею пов’язаний переказ. На початку березня 1577 року в замку готувалися до весілля племінниці власника міста князя Острозького, Беати. Та до Дубно Злодійською долиною підійшли татари – і гостям вже було не до весілля, вони тікали в паніці.
Здивована шумом, дівчина запитала у служниці, що трапилося – і почула про напад татар. Беата була хоч і гарнісінька, та не надто освічена, про татар не чула – і почала випитувати, що то за одні. Служниці, які були не набагато розумніші, розказали, що чули: татари – це люди, як народжуються сліпими, як собачата, а на голові мають роги. Дияволи, одним словом. Песиголовці.
Втриматися від спокуси побачити людей з рогами Беата не змогла. Побачивши під стінами Дубно ворожий табір, наречена так розізлилася, що влучила з гармати в ханський намет. Здивовані такими подіями татари зняли облогу Дубно.
Саме ця фортеця фігурує у повісті Гоголя. Мешканці міста фактом пишаються – тут проводиться щорічний рок-фестиваль “Тарас Бульба”.
3. Свірж: найбільш пацифістський
Недаремно у мушкетерській сазі Г. Юнгвальда-Хількевича Свіржу (Львівщина) дісталася роль Бетюнського монастиря: образ фортеці, що піднімається на пагорбі над велетенським плесом ставків, надзвичайно м’який.
З 1453 року і до початку XVII століття містечко Свірж належало роду Свірзьких, які й звели на березі ставу твердиню. З трьох боків вода захищає ренесансну споруду, а з четвертого за оборону відповідають міцні стіни і самотня оборонна башта (можливо, каплиця).
Око кіноманіяка її впізнає: це бастіон Сен-Жермен, де чотири мушкетери снідали під ворожими кулями в прикінцевій сцені кінофільму.
4. Червоногруд: найбільш загадковий
Це місце треба наполегливо шукати: населеного пункту з такою назвою немає на карті України. Одні називають кратер із замком Нирковим – за назвою одного з сусідніх сіл. Інші величають неіснуюче вже понад півстоліття польське село на давньоруський манер – Червоногородом. Є ще латинська назва з літописів: castrum rubrum. Вона, як і всі інші, яскраво забарвлена: червоний замок. В усьому винні брунатні подільські пісковики, які надають і землі, і камінню червонястого кольору.
На початку ХVІІ сторіччя магнати Даниловичі замість старої дерев’яної фортеці зводять тут мурований замок, пізніше пошкоджений турецькими військами.
У 1820-1840 роках князі Понінські на мурах напіврозваленої твердині зводять неоготичний палац. Над каньйоном височіють дві башти. Їхні верхні частини-“корони” везли на підводах аж зі Львова. Всередині однієї з веж облаштовано таємний хід – він зберігся й до сьогодні. У палацовому парку чути гуркіт 16-метрового водоспаду на річечці Джурин.
5. Білгород-Дністровський: наймасштабніший
Два з половиною кілометри оборонних стін – це серйозно. Шкода, не всі з 34 башт дожили до наших днів. Будували форпост протягом двохсот років і молдавани, і генуезці, і турки. Найстаріша частина (ХІІІ ст.), Цитадель – своєрідна фортеця у фортеці.
Екскурсоводи розказують про скарби, залишені тут турками, про дивовижний водогін, про перебування тут О. Пушкіна, Лесі Українки, І. Нечуй-Левицького, К. Паустовського, А. Міцкевича та В. Катаєва. А одна з башт носить ім’я великого вигнанця античності – Овідія.
6. Середнє: найзагадковіший
Якраз посередині марафонської дистанції між Ужгородом і Мукачевим – Середнє, а посередині Середнього – залишки донжону тамплієрського замку (ХІІІ ст.). У східній твердині колись могутнього ордену зберігали не міфічне срібло, а банальні сіль і зерно.
7. Судак: найбільш курортний
Судацька фортеця ідеальна саме навесні, коли тисячі втомлених сонцем курортників ще не товчуться між численними баштами і гарматами. Хоча площа в укріплень така, що вистачить на армію відпочивальників: 30 га.
Ще у 1365 році Солдайю-Судак захопили генуезці, саме звідси почалася їх експансія на південний берег Криму. Звідси й неслов’янські імена у назвах башт.
Легенди оповідають, що турки в 1475 році були змушені вдатися до хитрощів, щоб заволодіти генуезькою твердинею, котра вважалася неприступною: катапультами закидали на фортечний двір трупи, замасковані під тіла померлих від чуми.
Паніка, що розпочалась у фортеці, зіграла османам на руку: генуезький консул відплив з міста, а міщани здалися на милість переможцям. Турки ж не пожаліли нікого, вирізавши все населення того ж дня.
8. Кременець: найлегендарніший
Замок багато чим зобов’язаний дружині Сигізмунда І, який у 1536 році подарував їй Кременець і околиці. Вона укріпила високі замкові стіни, три вежі, казарми, господарські споруди та порохівні. Від’їжджаючи в Італію по смерті чоловіка, вдова вивезла з Кременця 70 возів різного добра.
А замок продовжував нести свою варту. У вересні 1648 року полковник Филон Джалалій взяв фортецю в облогу. Півтора місяця тривали запеклі бої, нарешті в жовтні твердиню було здобуто і зруйновано. Вперше і востаннє. Відтоді фортецю вже не відбудовували.
9. Кудринці: автентика як вона є
Ось вам замок для фанатів та екстремалів. Дорога у це село на межі Тернопільської і Хмельницької області – ворогу не побажаєш. Рейсовий транспорт ходить із великими часовими проміжками. Інфраструктури – нуль. Але краса така, що пробачаєш цим надзбручанським пагорбам і розбитий асфальт, і довгий підйом до замку.
Сірі рештки башт тризубом відбиваються у збручанській воді, короною увінчують високу гору Стрілку.
Фортецю збудували в 1615 році магнати Гербурти, та замок особливим героєм себе не показав: то козаки Максима Кривоноса разом з повсталими селянами виганяють польський гарнізон влітку 1648 року, то турки здобувають твердиню в 1672 і 1694 роках.
На початку XVIII століття кудринецька фортеця перетворилася на родове гніздо Гуменецьких. З часом резиденція перейшла до наступних власників, Козібродських, які перетворили її на своєрідний музей, прикрасивши покої портретами і старовинними меблями.
Побачити фрагменти колекції кудринецького замку можна зараз у Тернопільському краєзнавчому музеї. Підземний хід, неодмінний атрибут будь-якого романтичного релікту середньовіччя, починався у південній башті, але зараз засипаний.
10. Замок Шемборна : найбільш казковий
Навіть залізнична станція тут схожа на мініатюрний замок, а у розкішному парку ховається справжнє казкове диво. Спочатку з-за крон дерев з’являється висока башта, прикрашена годинником та родинними гербами.
Все починалося 1840 року з дерев’яної хатинки, куди володарі домінії графи Шенборни навідувалися на полювання. В 1890 році для Шенборнів зводять мурований замок, за яким можна вивчати календар: 365 вікон, 52 кімнати, 12 входів.
Всередині можна помилуватися вітражами в каплиці, камінною залою, старими дерев’яними сходами, які охороняє геральдичний лев. На стелі люстра: жіноча фігурка, зроблена з оленячих рогів.
10 найкращих міст для життя
В рамках щорічного дослідження якості життя, проведеного компанією Mercer, 221 місто оцінювали за 39 показниками, такими як політична стабільність, охорона здоров’я та стан довкілля. За точку відліку було взято Нью-Йорк, де якість життя оцінили у 100 балів. Найкращим містом для життя у цілому світі вже другий рік поспіль визнано Відень, у протилежному кінці рейтингу опинився неспокійний Багдад.
Відень
Тож містом №1 у цьогорічному рейтингу є Відень (Австрія), що подарував світові таких вдатних композиторів як Йозеф Гайдн, Франц Шуберт та Йоганн Штраус. Серед його принад можна назвати сприятливе бізнес-середовище й розвинену систему громадського транспорту.
Дещо відстають від Відня швейцарські Цюріх та Женева, що посіли, відповідно, друге та третє місця. “Швейцарські міста дуже приємні, довкілля чисте, прискіпливо оцінювалась військова загроза, а Швейцарія є нейтральною. Якщо ви не почуватиметесь безпечно у Швейцарії, ви не почуватиметесь безпечно ніде”, – висловився консультант Mercer Ребекка Пауерз. Загалом європейські міста посідають сім сходинок у першій десятці, завдяки їхній відносній безпеці, політичній стабільності та культурі.
Цюріх
Четверте місце розділили між собою Ванкувер (Канада) та Окленд (Нова Зеландія).
Ванкувер
Шосту сходинку посідає німецький Дюссельдорф, а сьому – Мюнхен та Франкфурт.
На дев’ятому щаблі знаходиться Берн (Швейцарія), а завершує топ-10 австралійський Сідней.
Сідней
Втім, якби вирішальним фактором була саме екологія, то найкращим містом Землі, безперечно, стало б Калгарі (Канада), що одержало найвищу оцінку за якість води, повітря та відсутність перевантаженості транспортом.
Калгарі
Що ж до США, 31 місце одержало місто Гонолулу, 32 розділили Сан-Франциско із Аделаїдою (Австралія). Бостон на 37 місці, Чикаго та Вашингтон знаходяться на 45 місці, а Нью-Йорку віддали 49. Філадельфія та Даллас потрапили до рейтингу уперше, й вони відповідно посідають 55 та 61 місце.
Гонолулу
Останнє місце у рейтингу зайняв буремний Багдад. У кінці списку також опинилися Дакка (Бангладеш); Бішкек (Киргизстан) та Душанбе (Таджикистан). Вони одержали відповідно 206, 209 та 210 місця через політичний неспокій, що, у поєднанні з несприятливим станом довкілля, вельми загрожує якості життя у цих містах.
“Зростаюча загроза насильства та тероризму, разом із природними катаклізмами на кшталт землетрусів, тайфунів та циклонів – усе це має негативний вплив на якість життя у містах Азії”,– сказав старший дослідник Следжин Паракатіл.
Ані Україна, ані її найближчі сусіди, до кращої п’ятидесятки не потрапили. Причиною невтішної картини фахівці називають відсутність політичної стабільності. Внутрішні проблеми, долучені до світової фінансової кризи, являють собою істотну перепону до покращення рівня життя у таких країнах як Грузія, Україна та Латвія.
У Чорному морі виявили єдину в світі підводну річку
Британські вчені знайшли на дні Чорного моря єдину в світовому океані підводну річку. Це відкриття зробили вчені з університету англійського міста Лідс, які проводили дослідження на місці.
Вони з’ясували, що довжина річки становить 37 морських миль, ширина – більше півмилі, а швидкість течії води – 4 милі на годину (близько 7,5 км на годину). Було також відзначено, що річка переносить колосальні обсяги води – 22 тис. кубічних метрів на секунду. Якщо б ця річка перебувала на суші, то, мала б шосте місце в світі за цим показником.
Водний потік утворений проникненням через протоку Босфор більш солоної води Мармурового моря в менш солоне середовище Чорного моря. Таким чином, вода в річці відрізняється високою концентрацією солі.
Топ – 10 мальовничих водоспадів
1. Водоспад Ігуасу (Iguazu Falls), Аргентина/Бразилія
Саме тут у 1986 році знімали славнозвісний фільм “Місія”. Воно й недивно – 275 окремих каскадів водоспаду завдовжки 4 км, подолавши висоту 89 м, впадають в однойменну річку. Навколо – джунглі та руїни, що лишилися від єзуїтської місії. Розташований водоспад на кордоні Аргентини і Бразилії.
2. Водоспад Вікторія (Victoria Falls), Зімбабве/Замбія
Найширший водоспад у світі (ширина – майже 1708 м, висота – 108 м) та один з найвідоміших. Довкола – тропічний ліс і дика природа Африки. Туристам окрім споглядання мальовничого водоспаду пропонують також рафтинг, банджи-джампінг та польоти на літаку над Вікторією.
3. Річка Апсат (Apsat River), Росія
Недалеко від цієї річки колись стояв концтабір. Він був зупинкою на шляху до ГУЛАГу. Мабуть, тому місце не стало популярним, хоч воно дуже мальовниче. Сам водоспад протікає у Мармуровому міжгір’ї. Його довжина 10 м, а закінчується він у глибокій ущелині, де можна побачити льодовики.
4. Водоспад Агуї (Ahuii Waterfall), острів Нуку Хіва, Французька Полінезія
Нуку Хіва – найбільший острів Маркізьких островів. Місце незаймане та чисте, недарма воно привернуло вагу Чарльза Дарвіна. Водоспад Агуї завдовжки 304 м оточений казковим тропічним лісом. Агуї щороку приваблює сотні туристів.
5. Ніагарський водоспад (Niagara Falls), Канада/США
Водоспад розташований на кордоні двох країн. Він не є ні найдовшим, ні найширшим, однак справляє неймовірне враження завдяки своїм каскадам. Крім того, він один із найбільш потужних – щохвилини 6 млн. л води зривається з вершини. Навколо водоспаду вже встигло вирости ціле туристичне містечко.
6. Водоспад Анхель (Angel Falls), Венесуела
Водоспад отримав ім’я людини, котра офіційно його відкрила – американського золотошукача Джеймса Крофорда Енджела. Найвищий у світі водоспад заввишки 979 м розташований у найвіддаленішому куточку Венесуели. Дістатися до нього непросто. Це можна зробити або піднявшись по лісових річках на човні, або прилетівши на літаку. До речі, біля водоспаду туристи полюбляють займатися скай-дайвінгом.
7. Вайпугія (Waipuhia), острів Оаху, Гаваї
Чудернацький водоспад бере свій початок на горі, кілька метрів падає вниз, а потім вітер підхоплює потоки води і піднімає їх вгору. Диво природи приваблює туристів більше, ніж розташований поруч Перл Харбор.
8. Водоспад Гіссбах (Giessbach Waterfalls), Швейцарія
Мекка для туристів, що полюблять рафтинг і парапланеризм. Тим, хто просто хоче побачити швейцарські луки, кришталево чисті озера, вкриті білими сніговими шапками вершини гір, теж тягне сюди. Місцина славиться одним із наймальовничіших водоспадів у Європі.
9. Водоспад Начі (Nachi Falls), Японія
З гори Начі беруть початок 48 водоспадів, але тільки один має назву самої гори та є найбільшим у країні. Довжина водоспаду 122 м, а з місця, де він починається, можна бачити Тихий океан. Начі оточують мальовничі скелі та кипарисові й кедрові дерева. Саме місце здавна вважають священним.
10. Гульфосс (Gullfoss), Ісландія
Цей найпопулярніший в Ісландії водоспад є найбільшим у Європі. На відміну від популяризованих водоспадів Америки він не став туристичним конвеєром. Усі охочі зазирнути у прірву мають самостійно дістатися до самої вершини скелі. Водоспад овіяний місцевими легендами, одна з яких розповідає, що у печері, яку надійно закриває потік води, сховані скарби. Не одна експедиція у пошуках тих коштовностей досліджувала це загадкове місце.
Найдивніші місця де існує життя
Земля – єдине, наскільки відомо, місце у Всесвіті де є життя. Виявляється, живих істот можна знайти майже будь-де на нашій планеті. Адже творіння природи зуміли розвинути здатність виживати у найдивніших місцях на Землі, які здаються абсолютно непристосованими для життя.
Кипляча смола
Вируючі озера гарячої смоли навряд чи схожі на місця, здатні прихистити живих істот, але виявляється, що вони чудово підходять для проживання мікробів. У найбільшому природному асфальтовому озері під назвою Піч Лейк, розташованому на карибському острові Тринідад, кожен грам в’язкої чорної рідини може дати притулок до 10 млн. мікробів.
Радіоактивні відходи
У той час як доза радіації у 10 грей може вбити людину, бактерія Deinococcus radiodurans може прийняти випромінювання 5000 грей без будь-яких видимих ефектів і навіть витримати 15 000 грей, що принесло цьому організму титул найбільш витривалої бактерії у світі за версією Книги рекордів Гіннеса. Вона витримує радіацію, яка розбиває її геном на сотні фрагментів ДНК, за допомогою численних копій генома.
Кипляча вода
Кипляча вода і нищівний тиск у підводних гідротермальних джерелах, безсумнівно, вбили б людину в одну мить, але ці місця є домом для неймовірної кількості живих організмів. Підводні гарячі джерела у Тихому океані стали місцем проживання кільчастих черв’яків і гігантських молюсків, а атлантичні джерела поселили безоких креветок та інших незвичайних мешканців. Використовуючи процес під назвою “хемосинтез” для виробництва енергії, ці глибоководні мешканці прекрасно себе почувають у насичених мінералами водах, які витікають з джерел. А деякі форми життя у цих темних безоднях можуть навіть виживати завдяки мізерній кількості світла, яке випромінюється самими джерелами.
Стерильні кімнати
Коли посадочні зонди вирушають у космос, їх стерилізують, щоб упевнитись, що вони випадково не стануть джерелом забруднення для позаземних об’єктів або не будуть помилково прийняті за місце проживання неземних форм життя. Вчені опромінюють частини зонда плазмою і радіацією, а потім розміщують їх у надчистих стерильних кімнатах. І все ж, навіть за цих обставин різні мікроби виживають і непомітно прокрадаються у космос.
Мертве море
Мертве море отримало свою назву недаремно – це одна з найбільш солоних водойм у світі, що робить його умови надто суворими для існування більшості форм життя. Однак навіть у такому негостинному “розсолі” виживають солелюбні мікроби галофіли.
Сухі долини
Антарктичні Сухі долини настільки холодні і сухі, що вони часто вважаються найкращим аналогом марсіанських умов на Землі. І все ж, тамтешні ґрунти наповнені мікробами, і це дає надію, що форми життя вдасться знайти і на червоній планеті.
Замерзлі у кризі
Живі істоти можуть вижити не тільки в озерах глибоко під кригою, виявляється, що мікроби можуть існувати навіть вмерзлими у ці льоди. У найстаршій відомій антарктичній кризі на Землі вчені знайшли мікробів, які були замерзлими протягом мільйонів років.
Безповітряне підводне болото
Вже не дивує, що мікроби можуть вижити у позбавленому кисню надсолоному мулі на дні Середземного моря, навіть якщо в осадові породи входять токсичні хімічні речовини під назвою сульфіди. Проте несподіваним є те, що там вдалося знайти досконаліші форми життя – дивні створіння, відомі як лоріцифери, які чимось нагадують медузу у конічній мушлі. Існування цих створінь у такому суворому місці проживання дає надію, що вдасться знайти багатоклітинне інопланетне життя у світах із низьким рівнем кисню.
Більше кілометра під землею
Якою б ворожою не була поверхня Землі або морське дно, все ж логічно, що живим істотам вдалося там вижити, адже можна використовувати життєву енергію сонця або поживні речовини, які випадають з вологою. Але вчені знайшли мікробів, які чудово себе почувають у камінні на глибині кількох кілометрів під поверхнею Землі – у південноафриканських золотих і платинових шахтах. Крім того, на глибині півтора кілометра під морським дном також виявлені форми життя, які виживають часом за допомогою урану.
Космічний вакуум
Навіть суворі умови вакууму на орбіті Землі з усією їх смертельною радіацією недостатньо суворі для крихітних восьминогих створінь під назвою тихоходи. Раніше єдиною формою життя, здатною перенести радіацію і космічний вакуум, вважалися деякі види бактерій та лишайників. Тихоходи також можуть витримати умови нестерпної спеки близько 90°С і страшенного холоду мінус 196°С.
Село з найдовшою назвою….
На Південному острові Нової Зеландії є селище, назва якого складається з 83 літер:
«Тауматавхакатангихангаккоаутоматеатурипукакапикимаунгахоронукупокайвхенуакитанатаху»!
У перекладі з місцевої маорийської мови воно означає: «Місце, де Таматеа, людина з довгими голенями, відомий горожер, який пересував гори, дерся на них і ковтав їх та грав на флейті для своєї коханої
Ось так….))))
Географічні факти України
Найбільша гірська система в Україні — Українські Карпати, які є частиною східних Карпат. Підносяться вони на заході, у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, і простягаються смугою завдовжки понад 270 км і завширшки 100-110 км. Українські Карпати — середньовисокі гори, їхня пересічна висота 1000м.
***
Найвища гора України — Говерла в Українських Карпатах в Полонино-Чорногорському масиві, в межах Закарпатської області; її висота 2061 м над рівнем моря.
***
Найбільше плоскогір’я в Україні знаходиться в Карпатах на висоті 1758 м над рівнем моря. Це пласка вершина гори Паляниця у їхній східній частині —Чивчинських горах.
***
Найбільшою низовиною є Полісся Українське, що займає крайню північно-західну та північну території України і є складовою частиною великої Поліської низовини, яка на півночі поєднується з Білоруським Поліссям. На Заході Українське Полісся складається з найбільш заболоченої його частини — Волинського та Рівненського Полісся. Висоти даного регіону не перевищують 150-200 м.
***
Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 420 тис. кв. км. Північна частина моря, яка омиває береги України, внаслідок невеликих глибин (80-120 м) та отримання у літній період теплих річкових вод краще прогрівається, а тому північне узбережжя моря найбільш заселене. У Чорне море впадають ріки Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг.
***
Найбільша затока поблизу берегів України — Таганрозька. Довжина її 150 км, ширина біля входу 31 км, пересічна глибина 5 м.
***
Найбільшим островом, що належить Україні, є Джарилгач — острів у Каркінітській затоці Чорного моря. Довжина його близько 40 км. Він складений із піщаних порід; входить до складу Херсонської області.
***
Найвіддаленішою географічною точкою території України є острів Зміїний, або Фідонісі, який знаходиться у північно-західній частині Чорного моря, за 37 км від Кілійського гирла Дунаю. Його площа — 1,5 кв. км; належить до Одеської області.
***
Найбільший півострів в Україні — Кримський, площею 25,5 тис. кв. км. Омивається Чорним та Азовським морями. На півночі сполучається з материком Перекопським перешийком. Більша (рівнинна) частина півострова зайнята Причорноморською низовиною, на півдні підносяться Кримські гори.
***
Найбільша коса, тобто вузька намивна смуга суходолу, одним кінцем сполучена з материком, — Арабатська стрілка довжиною 115 км.
***
Найбільшою річкою України є Дніпро. Із загальної довжини 2201 км на Україну припадає 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги і Дунаю). Бере початок з болота Аксеннінський Мох на південних схилах Валдайської височини, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Її басейн займає 65% площі України.
***
Найбільшим озером в Україні є Ялпуг (Ялпух) у заплаві Дунаю, в Одеській області. Довжина його 39 км, ширина до 5 км, пересічна глибина 2 м, а площа 149 кв. км. Живиться озеро переважно за рахунок паводкових вод Дунаю та річок Ялпуг і Карасулак.
Найглибшим озером в Україні є Свитязь в басейні Бугу. Це одне з Шатських озер на Волині. Довжина його 9,3 км, ширина 8,0 км, площа 24,2 кв. км, максимальна глибина 58,4 км.
***
Найбільша штучна водойма, тобто водосховище, якщо йдеться про площу водного дзеркала, — Кременчуцьке, у середній течії Дніпра 2252 кв. км. Довжина 149 км, ширина до 28 км, об’єм води 13,5 куб. км.
***
Найбільший водоспад в Україні — Учан Су. Вода падає майже прямовисно з виступу Головного пасма Кримських гір з висоти 98,5 м, навесні стік значно збільшується, а влітку водоспад майже пересихає. Навколо Учансу — заповідний ліс з кримської сосни, вічнозелених чагарників.
***
Найдовша печера в Україні — Оптимістична, що знаходиться в гіпсах Поділля (Тернопільська область). В ній розвідано і закартографовано 175 км ходів на глибині 20 м. Це одна з найдовших печер у світі. Поруч, теж в Тернопільській області, розташована друга за довжиною печера Озерна, довжина її лабіринту 114 км.
***
Найдавніший землетрус на території сучасної України, про який збереглися дані, датований 63 роком до н.е. і дістав назву Пантікапейського. «В той час, як Мітридат справляв на Боспорі свято Церери, раптом стався такий сильний землетрус, що, кажуть, за ним почалися страшні зруйнування міст і полів»,—свідчить давнє джерело. За даними розкопок можна припустити одночасні характерні пошкодження кам’яних будівель в таких населених пунктах: Пантікапей (на території сучасної Керчі), Німфей, Кітей, Пормфій.
***
Перші законодавчі акти про охорону природних багатств на території України були видані за часів Київської Русі. Так, «Руська правда» — збірник норм права Ярослава Мудрого — встановила відповідальність за незаконний відстріл бобрів, деяких рідкісних видів птахів. Вже в той час на території Київської Русі, зокрема у Володимир-Волинському князівстві, створювалися свого роду заповідні угіддя, насамперед у лісових масивах, де регламентувалися полювання та деякі інші види природокористування.
***
Ця чи не найдавніша гора розташована поблизу села Дністрово-Кам’янка на Дніпропетровщині. Вона має цікаву властивість — створювати шум у безвітряну погоду. Про гору-барометр місцеві мешканці знають: коли гора «шумить» — чекай зміни погоди. І вони ще ніколи не помилялись. Секрет того явища в тому, що узвишшя розташоване в районі повітряної течії, або простіше — на протязі. Цю особливість природи використовували спостережливі предки, вибираючи місця для будівництва вітряків. Досі в народі розповідають про чудо-млин, який колись стояв неподалік і безупинно крутився навіть у найспокійнішу погоду.
***
Співучі піски… Подібне явище спостерігається в багатьох районах світу. Схоже існує і в Україні, поблизу Нікополя, на косі біля річки Лапінки, на одному з рукавів Дніпра. «Спів» цих, мабуть, найдивніших пісків чути після дощу, коли верхній шар злипається і утворює крихку кірку. Крокуючи нею, можна почути звуки, подібні до свисту повітря, випущеного з автомобільної камери.
***
На звання найдавнішої річки може «претендувати» річка Сліпа Турія, що на Волині. Вона майже ніде не згадується, а «Словник гідронімів Української СРСР» інформує, що це річка, яка «нікуди не впадає», і подає її «прописку» — басейн Прип’яті. Свій початок річка бере від джерела у Щетининських та Чарчинських болотах, має своє русло і течію, місцями сягає 20 метрів завширшки, а потім через кілька кілометрів зникає. Не зумівши дістатися до Турії, Прип’яті або Стиру, Сліпа Турія залишається водяним апендиксом на рівнинних болотах.
***
Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.
Джерело: cikavo.com.ua
Способи вітатися в різних країнах
- Росія, Україна, Білорусь. Люди при зустрічі бажають один одному здоров’я і обмінюються дружнім рукостисканням.
- Німеччина. Строго! До 12 дня говорять “Добрий ранок”, з 12 до 17-“Добрий день”, після 17-“Добрий вечір”.
- США. Питання: “Як справи”. Відповідь: “Все відмінно!”, навіть якщо далеко не все відмінно. Сказати “погано” – це верх непристойності!
- Малайзія. Питання: “Куди ти йдеш”. Відповідь: “Погуляти”.
- Ізраїль. Люди один одному говорять “Світ вам!”
- Іран. Люди один одному говорять “Будь веселим!”
- Гренландія. Люди один одному говорять “Гарна погода!”, навіть якщо за вікном мінус 40 градусів і дме сирий вітер!.
- Франція. При зустрічі і прощанні в неофіційній обстановці прийнято цілуватися, стосуючись один одного щоками по черзі і посилаючи в повітря від одного до п’яти поцілунків.
- Італія. Люди один одному говорять “Чао!”.
- Країни Латинської Америки. При зустрічі прийнято обніматися навіть якщо це малознайомий або зовсім незнайомий людина.
- Лапландія (регіон у Фінляндії, Швеції і Норвегії). При зустрічі люди труться один об одного носами.
- Японія. При зустрічі люди кланяються одним з трьох видів поклонів: найнижчим, середнім з кутом в 30 градусів або легким.
- Китай. При зустрічі люди кланяються з витягнутими уздовж тіла руками.
- Індія. Люди на знак вітання руки складають докупи і шанобливо притискують їх до грудей.
- Арабські країни. При зустрічі люди схрещують руки на грудях.
- Самоа (острівна держава в Тихому океані). При зустрічі люди обнюхують один одного.
- Тибет (регіон в Китаї). При зустрічі люди знімають головний убір правою рукою, а ліву руку закладають за вухо і висовують язик.
- Зулуси (негроїдний народ в ЮАР). При зустрічі вигукують “Я тебе бачу!”.
- В деяких африканських племен при зустрічі прийнято плювати один на одного, причому смачніший це для плювка ознака шанобливішого відношення, а якщо в тебе не плюнули – це ознака повної неповаги, якщо не презирства.
- В деяких індіанських племен в Америці при зустрічі треба сісти навпочіпки. Така поза вважається наймиролюбнішою.
- Деякі індіанські народи при зустрічі роззуваються.
- Монголія. При зустрічі люди говорять один одному чи “Здорова ваша худоба?”.
- Представники якогось народу в Китаї при зустрічі самі собі потискають руку.