5 причин відвідати Карпати взимку

Posted By : підтримка/ 5751 0

Чому ти повинен їхати в Карпати взимку ?

Напевно, кожен з нас знає, що таке Карпати, і точно кожен знає, що таке зима. Проте не кожному з нас вдається побачити справжні засніжені гори. Причин для цього багато – «немає грошей, ой як далеко, холодно, 3 метри снігу, лавини, не виїдемо з гір» та багато міфів, з яких виходить такий собі букет – чому в Карпати не їхати взимку.

Ми хочемо Вам довести протилежну думку, що якщо і варто кудись їхати взимку, то в першу чергу в КАРПАТИ. Зимові Карпати – це казка, яка чіпляє до глибини душі кожного, хто починає її читати. Тут Ви не побачите гострих скелястих піків як у Татрах, чи Альпах, проте Українські Карпати мають свій неповторний колорит- засніжена зелень смерек, пухнастість снігового покриву, теплий комфорт у дерев’яній зрубній хаті.

 5 причин для того, щоб обов’язково та негайно поїхати в Карпати взимку:

       1. Сніг. На відміну від міста, де сніговий покрив – це суміш болота з водою, сніг у Карпатах  пухнастий, блискучий і надзвичайно казковий.

P.S. Три метри снігу інколи все-таки випадає, проте не слід цього боятися. Абсолютними рекордами снігового покриву славиться гірськолижний курорт Драгобрат на Закарпатті. У гірських заглибленнях буває інколи по 8 метрів снігу).

  1. Навколишні пейзажі.Якщо Ви були влітку в горах, то будете здивовані наскільки інші, вже давно відомі для тебе гірські картини. Взимку видимість підсилюється і завдяки явищу температурної інверсії, з Говерли, наприклад, при хорошій погоді Ви побачите на 150 -200  км. Це захоплює до глибини кожної клітини. Не  менше враження справляють посипані снігами смерекові ліси.

фото Дениса Кривого

  1. Взимку можна покататись на лижах і на бордах.Звичайно,  і влітку є відчайдухи, які з лижами виконують майстерні стрибки з трамплінів, наприклад, у смт. Ворохта, проте зима та Карпати, впершу чергу, це- лижі. Вибору дуже багато. Є можливості для того, щоб покататись новачкам і професіоналам. Курортом європейського визнання, де можна кататись на 60-х  кілометрах трас є Буковельу гірському масиві Горгани.
  2. Гуцульський, бойківський колорит.Українські горці завжди захоплювали європейських етнографів. Ви хочете відчути справжній дух свята, почути справжню гуцульську коляду, різдвяні трембітання, подивитись на вертеп, яким він був ще на початку 20-го століття, або ж потрапити на запальну гуцульську чи бойківську забаву. Де це шукати? Відповідь одна – в Карпатах.
  3. Гарна дерев’яна хата, смачні наїдки і гірська баня, з якої вибігаєш у гірську річку.Це все є важливим для того, щоб все попередньо згадане гарно засвоїлось і ще тривалий час довгими  міськими вечорами нагадувало нам про зимову казку на ім’я Карпати. Великими темпами в Карпатах почала розвиватись сфера послуг, тому сьогодні, фактично у кожного господаря, Ви без проблем наїстеся гуцульсиким баношем із бринзою, покатаєтеся на конях по засніжених полях та з радістю попаритесь у справжній бані!

Годі зволікати- вперед у зимові Карпати!

Зимовий відпочинок в Карпатах

Posted By : підтримка/ 1197 0

Ми можемо пишатись нашою державою, яку щорічно відвідує безліч туристів, адже у нас є як тепле та чисте море, в якому літом купаються дорослі та діти проводячи чудову літню відпустку, так і стародавні високі гори, які забезпечують нам активний відпочинок зимою. Відпочинок у Карпатах високо цінують як громадяни нашої держави, так і приїжджі з інших країн туристи. Дійсно, Карпати щорічно відвідує дуже велика кількість людей, адже насолоджуватись природою, свіжим повітрям та неймовірними краєвидами тут можна цілий рік. Літом у Карпатах можна гарно погуляти, займатись риболовлею у місцевих річках, скупатись у цілющих озерах, попити джерельної води, та подихати чистим повітрям. Зимою ж у Карпати їдуть здебільшого заради активного відпочинку, адже сезон катання на лижах та сноубордах досить тривалий і розпочинається ще у листопаді, а закінчується у березні, а інколи навіть пізніше.

У Карпатах цілюще все, від повітря яке несе у собі тонкий аромат хвойних дерев зміцнюючих імунітет, та води, такої м’якої та смачної, до пейзажів, які заспокоюють нервову систему та надихають людей до створення чогось чудового та доброго.

Найбільший наплив туристів у Карпатах взимку, адже тут дуже м’яка зима і при великій кількості снігу досить часто світить сонце, що вже саме по собі створює чудовий настрій. При тому що про місцевих жителів ходить досить багато легенд та чуток, вони надзвичайно привітні та сучасні, тому тут дуже розвинена інфраструктура. Бази відпочинку знаходяться далеко від шумних трас та промислового виробництва, проте відпочиваючи тут ви зможете насолоджуватись усіма привілеями цивілізації, що робить відпустку ще цікавішою та колоритнішою.

Українців у Карпатах приваблює те, що для проведення незабутніх вихідних не треба оформляти візи та інші документи, вироблення яких потребує чимало затрат часу та коштів, що робить перебування тут досить економним. Іноземців у наші гори теж приваблюють ціни. З розвитком туризму і популяризації відпочинку в Україні кількість баз відпочинку значно зросла, а з кількістю виріс також і рівень обслуговування. За невеликі кошти можна чудово відпочити, при тому що не треба довго та далеко їхати.

Найпопулярнішими курортами в Карпатах прийнято вважати Буковель та Славське, але не менше туристів відвідують також Яблуницю, Драгобрат, Воловець, Ворохту, Подобовець, Яремче, Синяк та інші населені пункти.

У Карпатах чудово відпочивати як новачкам, які тільки навчаються чи прагнуть навчитись майстерності катання на лижах та сноубордах, так і досвідченим професіоналам, адже траси тут дуже різноманітні за складністю та довжиною. Не сумуватимуть у Карпатах і діти, адже дитяча анімація знаходиться на високому рівні і діти зможуть покататись на санчатах, виліпити снігову бабу та погратись у сніжки.

У Карпатах діє безліч санаторіїв, баз відпочинку та пансіонатів. Тут можна знайти як вишукане житло, так і садиби наповнені місцевим колоритом. Ціни досить різноманітні і можна підібрати чудовий та прийнятний для вашого гаманця варіант.

Не варто забувати, що при великій кількості котеджів сюди приїжджає велика кількість туристів, тому зняти садибу можливо лише завчасно, або доведеться їхати на удачу та пробувати домовитись про поселення з місцевими жителями. Не варто так ризикувати! Набагато раціональніше звернутись у туристичну компанію, яка запропонує вам проживання у Карпатах за доступними цінами і при цьому у них завжди є викуплені місця, тому поселення для вас буде гарантованим.

Ми завжди раді допомогти вам чудово відпочити! Карпати неймовірні в любий сезон, переконайтесь в тому і ви!

Interesting Facts about Ukraine

Posted By : підтримка/ 324 0
  • Ukraine is the biggest country the full territory of which is situated in Europe. Only Russia, Turkey, and Denmark are larger than Ukraine. However, the bigger part of Russia and Turkey is situated in Asia, and the Danish island, Greenland, is a part of the North American continent.

 

  • Geographical center of Europe is situated in Rakhiv, the Ukrainian town, which is surrounded by the picturesque Carpathian Mountains.

 

  • The population of Ukraine is considered to be the most educated. The quantity of people with the higher education degree per person exceeds the average European level. Ukraine ranks 4th in the world for the number of citizens with higher education.

 

  • At a contest of languages beauty in Paris in 1934, the Ukrainian language took the third place after French and Persian on such criteria as phonetics, vocabulary, phraseology, and sentence structure. According to melodiousness, the Ukrainian language took the second place after the Italian.

 

  • The author of the world’s first Constitution is PylypOrlyk. On April 5, 1710 he was elected as a hetman of Zaporizhian Cossack Army. On the same day, he proclaimed “Pacts and Constitution of Rights and Liberties of Zaporizhzhya Army”. In the USA, the Constitution was adopted in 1787, when in France and Poland it was adopted only in 1791.

 

  • Lavra is the biggest and the most influential friary. The status of lavra is given only to six monasteries in the world. Three of them are in Ukraine.

 

  • The longest musical instrument in the world is Ukrainian trembita. Its length can reach up to four meters and its sound can be heard for more than 10 kilometers.

 

  • About ¼ of all world’s black soil reserve is concentrated in the territory of Ukraine. Black soil, if cultivated in a proper way, gives the mostharvest. During WWII, German soldiers even transported the black soil by trains.

 

  • Ukraine is one of founder countries of the UNO. The representatives of Ukraine (the Ukrainian Soviet Socialist Republic) took active part in formulation of the UNO statute, which was adopted on June 26, 1945.

 

  • Among the most impressive achievements of the Ukrainian aircraft engineering there is the biggest aircraftthe Antonov An-225 Mriya and the most powerful one – the Antonov An-124 Ruslan. In 2001, Mriya, having taken 253 tons of cargo, broke 124 records.

 

  • The length of the world’s longest trolley bus route is 86 kilometers and it goes between Yalta and Simferopolin Crimea.

 

  • In terms of sunny days, Yalta is equal to Nice and other Mediterranean resorts. The most territory of Ukraine is situated within temperate continental climate, however, subtropical climate is characteristic to the Southern coast of the Crimea.

Сплави на Черемоші

Posted By : підтримка/ 1147 0

 

Де можна сплавлятися

Верховна ділянка – від Дземброні до Верховини – 15 км. Це – 2,5-3 години сплаву. Якщо катамаранів кілька – додайте час на фотографування, підстраховку одна одного на порогах. (“страховка” – це фотографування на порогах одне одного).  І якщо хтось випаде – страховщик інстинктивно вхопиться не за весло, а за конпку “play” на фотоапараті.

Доповнити можна сплавом з Топільчого – це ще 3 кілометри вище по течії.Інші ділянки придатні до сплаву тільки після опадів.

Катамарани швидкісніші за рафти – тому ділянка, проіндексова як три години рафтингу, для катамаранів є «коротшою».

Про пороги

Всього на Чорному Черемоші виділяються такі пороги:

Берди – вкілька великих плит, з яких стікає вода, і разом з нею катамаран. Якщо стікає мало води– ви просто зішкрябуєтеся
до долини. Цікавий тим, що він один такий на Черемоші. Нижче першого зливу є бочка – ніколи б не подумав. Від нього до основних порогів – 12 км річки без принципово виражених перешкод – їх всіх  забрала повінь 2008 року. Ділянка цікава – тут менше садиб, але великою проблемою є вірогідний низький рівень води. Притоки Дземброня та Бистрець багато важать для Чорного Черемоша. Якщо подивитися об’єктивно на речі – вище Топільчого немає що робити, всі пороги трохи далі.

Дземброня – поріг, локалізованй впадінням в Чорний Черемош однойменної притоки. Починається шиверою, яку ліпше проходити під правим берегом. В головному зливі присутній елемент стрибка. Це найфотогенічніший поріг, який весь влізається в ракурс звичайного об’єктиву. Трохи вище нього починається головна сплавна ділянка.

Дідів лікоть – Гук, Гучки, Дземброня, Сиза кобила – наживок мало, тому й існує Дідів Лікоть – продукт піар-технологій.
Трошки гицкання, і  все – весь Лікоть. На Чорному Черемоші багато не менш цікавих, проте nameless місць.

Серед туристичних спільнот існують також інші локальні назви, але тільки проект “Дідів лікоть” має широке вживання.

Сиза кобила – поріг фактично знищила повінь 2008 року – і зараз основне , ліве русло настільки захаращено каміннями, що стало фактично непрохідним. А правий канал, хоч й має кілька цікавих валів, все таки порогом може вважатися хіба умовно.

Цікаво спостерігати, як  недосвічений екіпаж йде за основним стуменем – в ліву протоку і довго там борсається на каменях.

Правильно поріг називався Білою -до повені, зараз же кобила посизіла.  Хоча мої знайомі з екскаватором носять ідею відновити
історичну справедливість.

Гучок – не робіть вигляд «усі пусі». Дуже хороший поріг – комплекс зливів, де один ліпший іншого. Найбільшої вправності
потребує перший злив, де потрібно провести складне маневрування. Не вийде – сядеш на камінь і довга вовча пісня. Чорний хід – під правим берегом. Якщо команда на підсвідомому рівні не розрізнить лівий табань від правого підтяга – ліпше йти туди. Одразу після цього зливу починається найцікавіше. Одна захоплююча миттєвість змінюється іншою – і  так до впадіння Бистреця.

Далі в повітрі починає пахнути смаженим – Гук близько.

Домінанта всього маршруту. Сам поріг – потужний злив, де будь що потрібно утримувати катамаран прямо. Якщо при звичному рівні води Черемош – друга категорія складності для катамарану, то тут можна додати плюсика. Від правильних швидкості, кута, інерції, мотивації учасників залежить успішне проходження. Як на мене, це єдиний поріг, що може перевернути догори пузом нашого великого катамарана – без свідомих зусиль команди.

Нижче Гука – до Верховини Черемош має кілька цікавих поріжечків, тут достатньо місць для маневрування, є мости з вузькими проходами між опорами. Ця ділянка поступається цікавістю; можна сказати, вона несе більше небезпеку не для учасників, а для катамарану – можуть стирчати арматури, русло річки ширше, місцями шкрябалки.

Сплавляємося просто до нашої бази, що на березі Черемошу. Одразу можна переодягнутися в сухий одяг, залізти в теплий спальник і сказати, що був на сплаві два рази – перший та останній. Транспорт потрібно замовляти тільки туди –назад повертаєшся водним треком.

Про чемпіонат

На травневі свята на Чорному Черемоші традиційно проводиться чемпіонат України з гребного слалому. Водники (H2) кучкуються по два, по чотири – і на малих катамаранах чимдуж гребуть з точки А в точку Б. Це гонка. Інша дисципліна – слалом. Через річку натягуються шнурки, на яких висять довгі важкі палиці. Той, хто менше вдариться об них головою – виграє. Окрема тема – змагання на каюках. Маленькі, спритні, мов качечки, вони чимдуж втікають від великого жовтого катамарана.
Якщо серйозно – для того, щоб на каЯках проходити черемошанські пороги, потрібні постійні тренування, досвід, удача. Кількох днів «на травневі» на все це не вистарчить.

Минулого року Черемош був поділений між водниками та туристами по Рубікон –Дземброню. Вище по течії проходили змагання, нижче – сплави, і всіх те влаштовувало. Тому в період проведення змагань сплави з Топільчого не є можливими.

 

Про посудини

Для проведення сплавів використовують рафти, катамарани, рафт-байдарки та каркасні байдарки. Кількість інших суден адекватна національним меншинам греків серед населення України.

Каркасні байдарки

Каркасна байдарка на Черемоші – відгомін радянської епохи

Потребують навичок канатохідця -посудина має вмонтовану опцію “оверкиль”. Підтатлива до пошкоджень – дюралевий каркас позбавлений еластичності.

Цікаво, що на Дніпрі в межах Києва каркасна байдарка класифікується як судно, що можна конфісковувавти і з накладанням великорго штрафу однією із численних державних служб. Тому байдарочники переходять на

 

рафт-байдарки

Низенька  посуда, з її борту пороги ближчі і страшніші. Найменш примхлива – серед інших посудин – до рівня води в річці. Через цю якість останніми роками набуває масової популярності серед комерційних структур, які прагнуть провадити “рафтинг” цілий рік. Рафт-байдарки мають невелику ємність – два-три чоловіки, на кожну з посудин капітанів не настачишся. Учасники отримують більшу свободу. Це породжує певну небезпеку з рубрики «а що буде, якщо я зроблю ось так..»

Рафтинг

Рафтинг – термін, які всі чули, хоч і не кожен пояснить його змістовніше за “ото тако з веслами”. В час, коли на безмежних просторах широкого і необятного розвивалися сплави на катамаранах – за залізною завісою процвітав рафтинг.

На рафті поняття помічника відсутнє – особливості конструкції дозволяють керувати капітану автономно. Головне завдання команди – піднести весло над головою і крикнути в обєктив «юху». В рафта немає жорсткого каркасу (в катамарану в кожному балоні дві труби), при справді великих валах може скластися вдвоє.

Романтична картина – капітан на кормі, його дівчинка – на носі рафту. Між двома великими валами рафт плющить вдвоє -і вони сплітаються в обіймах. Десь внизу зажована команда.

Менші вали рафт гасить дном зверху – їх і не відчутно.

Тобто -в мене є катамарани і нема і не планується рафтів, кожна жаба своє болото хвалить і квакає суб’єктивно.

Катамарани. Вони жовті, гарні, позитивні. . А ще – на катамарані є поняття, відсутнє в рафта – можна брати камінь між балонами – команда, що збільшує маневреність і можливості судна. Іноді цей камінь виявляється надто великим, кількість динаміки зашкалює.

Габарити катамарану – 2 на 6,5 м.

Чому саме 2 метри? Це ще габарит в потягах. Ніяких тобі 2, 01 – все в рамках закону.

На спокійних річках завантаженість наших катамаранів по паспорту – 8+2 чоловік. На Черемоші нам потрібна вища посадка і підвищена маневреність – тому використовується схема 1 капітан + 5 чоловік команди.

Про капітана

Капітан прагне керувати так, щоб у воду злізати не довелося. Там мокро, холодно, слизько і лячно. Тим не менше, буває по всілякому. Якщо бяка таки трапилася -в першу чергу у воді опиняються брехун та підбрехач – самі вчудили, самим і розгрібатися. Катамаран, позбувшись півтори центнерів зайвого багажу, здіймається з каміння. Якщо ж катамаран і зовсім влаштувався на обідню фієсту – злазять і передні. До місць в ложі справа доходить тоді, коли антракт по часу може зайняти весь час дії другої.

Капітан зацікавлений в тому, щоб найефектніше пройти поріг. Це дає ті враження, за якими приїхали люди; потенційно це додає йому плюсиків в очах команди. Героєм хоче виглядати кожен. Стосовно збереження спорядження – ніхто не вестиме судно в фаталістичному екстазі на гостре каміння, але боком чи кормою проходитиметься поріг  – кількість потенційних подряпин від того не залежить.

На порогах на прийняття рішень є лічені секунди –і навіть якщо капітан вибрав не найліпше – все відбувається надто швидко, щоб шукати
істину. Ну й реальність довкола видозмінюються так, що рішення, що
спочатку здавалося не найліпшим, таки спрацювало. І поріг, хай і через
задню ліву п’ятку, таки пройдено.

Про помічника капітана

Найважливішим після капітана чоловіком є його помічник. Вербується переважно з неформальних лідерів колективу – з живих, із конструктивним типом характеру людей, соціоністично сумісних із самим капітаном. Так як капітан, звичайно, врождений психологом і в нього на діагностику є хвилин три – то переважно помічником призначається той, хто лементує
найбільше і буде продовжувати, поки його туди не посадять.

Навчання на Черемоші за рахунок більшої очевидності прикладів відбувається ефективніше, ніж на Дністрі. Дія від маневрів наочно спостерігається на хорошому струмені – скеля попереду тебе дуже мотивує.

Іноді помічник починає займатися дрібним шкодництвом – антипництвом. А що буде, якщо замість лівого табаня поставити праву дугу? Ухти, як класно нас впоперек порогу розвернуло! Ух ти, ледь не пробилися! Відбувається класичний конфлікт поколінь “батьки (капітан)-діти (помічник). Капітан забуває про те, що ще недавно сам таким був і що безхарактерний помічник ніколи не стане капітаном. Помічник один в один відтворює поведінку бунтівливого підлітка.

Головне – збалансувати амбіції та реальний рівень майстерності. Поки цього не сталося – капітан ігноруватиме надмірні ініціативи помічника – сплав це ж не урок дидактики. Злагодженість дій полягає в тому, що капітан дає вказівки, а всі інші їх виконують. Хіба б мав місце надмірний потяг до педагогічної діяльності. І зашкалювала впевненість у власних силах.

Про передніх

Сидіти переднім цікаво – приймаєш на себе головний удар валів; заливає водою, до тіла порогу ближче. Разом з тим, передні беруть  активну участь в керуванні катамараном – виконують специфічні гребки -підтяги, дуги, чалять катамаран, при потребі злалять з нього у воду. Безоплатний сир  – тільки в мишолапці, і з цим потрібно рахуватися при розподіленні учасників по місцях.

Про мотивацію

Чогось так є, що команда виконує потрібну дію тільки під дією слів з підвищеним вмістом тестостерону. На воді кричиш – вода клекоче, інакше не чути, і дуже швидко крик вже не сприймають за серйозне. Не девальвованими у системі цінностей залишаються тільки сердечні висловлювання. Запорука успіху в проходженні порогів – мобілізація
зусиль всіх учасників в один імпульс. Я пишу багато слів, пояснюю, вникаю в нюанси. Часто відхиляюся в
побічні партії. На Черемоші подібне недопустиме – все має бути чітким і зрозумілим. Я не прихильник надто коротких висловлювань, але часто люди  – не напрошуються, а самі просять бути таким. В цьому можна вбачати вплив письменника, скульптура якого встановлена  у Львові на вулиці Сербській, або що завгодно.

Про проходження порогів

Перед проходженням порогу зберігайте розумну дистанцію з іншими суднами, що або ще туди, або майже звідти. Судна можуть застрягати не тільки на порогах – а й перед ними. Мов риба-кит, лежить на черевці за кілька десятків метрів від океану. Там
сплавляються інші кити, грайливо бабахкаючись об воду, а нашому туди все ніяк до нього не дійти. Просто  він лежить не на тому березі ріки, де.. 

Якщо русло вузьке і оминути судно, що трафило, немає куди – інші сплавляльники  засрягатимуть вже не на камені, а на ньому. З кожною новою бульбашкою відкоркувати пляшку все важче.

Штопор забули. Ліпше б, як завжди, купляли горілку

Потрібна нам залізна круцька – розуміння того, що якщо хтось хвацько підсікає вас перед порогом – не вестися. Побажайте удачі – і схрестіть пальці навмисним методом.

Якщо ж штопору немає – замість пружненької пробки залишається дерев’яний фус.

Про гідрокостюми

 

Гідрокостюм на сплаві – це добре. Є кілька способів його заполучити – купити або ж отримати в дар. Зупинимося на тривіальнішому. Купити. Вітчизняна неопренова промисловість відсутня як клас. Або замовити. Просто, але вартує близько 800 грн. І бажано зробити це завчасно – всі ж, як і ви, згадують про гідрокостюм вже коли майже майже і родиш.

Люди починають утеплювати стіни будинків – до великої радості промальпіністів – 1 грудня.

Знайти гідрак на секонді – з першого разу – щастить тільки Обраним. Переважно на пошук йде купа часу – і тільки тоді блисне в купі мотлоху шматок акулячої шкіри-неопрену, відкриється таємниця священного Граалю. Якщо ж блисне більше, чим за 200 грн. – не брати.

Варто застерегти від костюмів для дайвінгу. Вони пошиті зі значно грубшого, чим треба, неопрену; рухаєшся, як в сповільненому часі. Може призвести до нападу клаустрофобії. Не спокушайтеся на «грубше-ліпше».

Варто зазначити – гідрак не захищає від води аки скафандр. В гідраку таки мокро, але тепло.

Якщо у вас алергія на синтетику – відкрита шкіра може так законтачити з неопреном, що почнеться ефект ковалівського мурашника. І чим активніше мотиляєш веслом, тим мурахи зліші.

Я вважаю, що гідрак має бути свій – це гігієнічно. А може, комусь з тих, хто вже брав той же костюм напрокат, в ньому було лячно?

Чи обов’язкий гідрак? Ні. Достатньо водовідштовхуючого прогумованого одягу і благої свитинки та штанят під ним. На порогах мерзнути не доводиться.

Добре, коли є гідрошкарпетки та гідрочеревики. Але вони дорогі з чортиками – тому “яке-небудь зручне взуття” з шерстяними шкарпетками може послужити хай нерівноцінною, але  заміною.

Про страховку

Страховка здійснюється стропами, що перекидаються через стегно або гомілку. Ні в якому разі не можна заплутувати туди ногу «для надьожності». У випадку абортування з катамарану мокрою куркою випорпуєшся на берег. Якщо ж нога намертво зафіксована на катамарані,попереду каміння, а човен взяв і перевернувся.. Людину на борту постійно качає, як на конику. Стропова страховка є по справжньому надійному при нахилянні назовні – а от при крені всередину рівновага втрачається. Тоді роль страховки бере на себе каркас катамарану, діагональний шнурок, інші учасники, та ж стропа.

Що робити, якщо ви все таки випали? На рівному місці впасти досить складно – має бути привід. Поки він має бути – вибратися на берег досить складно – бурхлива течія, слизьке каміння. Якщо вибратися на берег одразу не виходить – доводиться проходити поріг самосплавом. На голові – гельма, тіло в рятувальному жилеті, що захищає від ударів, крім
утримання на поверхні води .
В руках – весло, ним можна стернувати. Оберігайтесь його ручки, як потенційного носія нокаутуючого удару по щелепі, коли лопасть вперлася в камінь. Застібки на гельмі заклацнуті. Жилет – підтягнутий по саме нехочу, інакше злізе і рятуватиме самого себе. Обов’язково рухатися вперід ногами і на спині. Річка переважно неглибока, ширина русла метрів 15, вибратися на берег можна досить швидко.

Весло з рук ні в якому разі випускати не можна – поки воно у вас в руках – ви можете з ним вибратися на борт, знову стати повноцінним учасником колективу.  Зрештою, воно коштує грошей і поки воно у вас в руках – вас рятуватимуть завзятіше.

Про високу воду

Категорично не рекомендується сплавлятися у верхів’ях під час справді високої води. Складність порогів зростає, мов на польських дріжджах; вода несе пеньки, колоди; якщо все зовсім погано..

У філософському творі письменника зі Східної Європи – от не пригадаю зараз – ситуативно використана повінь ..

..Чоловік дивиться на ріку, що клекоче від повені. Дивиться, як з води вигулькують експонати з колекції його товариша, що жив над річкою вище по течії. Він все життя збирав старовинні речі – а зараз воно незворотньо швидко, разом з непотребом, несеться до забуття -а ось і сам власник – вчепившись за дах власного будинку…

Кажуть, коли МНС передає повідомлення про повінь на Черемоші, ті жителі, що живуть на горбочках, накривають банкетний стіл, і зирять на русло бурхливої ріки. Як у телевізор. Там цікаво – стільки всього несеться!

Вода підхоплює все, що погано лежить. Залежаними можуть бути і фрагменти садиб. Подейкують, що бачили пса, прив’язаного за буду. Таким макаром він проходив всі найскладніші пороги Черемошу.

Насправді, це не може бути правдою. В селах понад Чорним Черемошем собаки за хатку мають залізну клітку, підняту на палях високо над землею. Залазиють вони туди по драбині. Захист від вовків, що інакше перегризли б дерев’яну долівку, але, на відміну від навченої собаки, лазити по драбинах не вміють, так само як і сплавлятися на буді по порогах.

На кожну весну русло ручки змінюється – як от коси дівчинки, що ніяк не визначиться, якою їй бути. Перші кілька сплавів – антологія проб і “все таки варто було брати вліво”. Рухаємося по навігації, як кажан в печері -за тим то каменем табань, а за іншим підтяг переднього лівого.

Помилкова, підхоплена мейнстрімом є думка про те, що кажани при польотах для навігації в польотах використовують ехолокацію. Слово файнецьке – ехолокація. Насправді все не зовсім так – кажани ходять “по приборах”‘, коли на незнайомому треку. Як по JPS – “за 50 метров свернуть влево” . І якщо людина опинилася на цій накресленій кажаном кривій – він бахнеться туди, мов катамаран об камінь.

Так от. Під час повені знання фарватеру нормальної води втрачає зміст – катамаран, як кажан, заплутаний у волоссі, швидко закінчує. Білі починають, але їм від того не ліпше. За високої води сплавлятися ліпше вниз від Верховини. За звичайного рівня води там, як від сердешних переживань кота, а так тут утворюються вали, пороги. Річка змінюється до невпізнання. Рівень складності, рівнозначний верхів’ям нормальному рівню води.


Interesting and Wonderful Transcarpathia

Posted By : підтримка/ 330 0

Transcarpathian Oblast is the only one in Ukraine that shares its borders and has border crossing checkpoints with four European countries. All of them are members of the European Union. They are Poland, Slovakia, Hungary, and Romania.

In terms of population, Transcarpathian Oblast is the smallest among all other regions of our state. However, despite this fact, the territory of Transcarpathia is bigger than 40 countries. Among them, there are such well-known states as Andorra, Vatican City, Liechtenstein, Luxembourg, Malta, Monaco, San Marino, Bahrain, Brunei, Qatar, Cyprus, Lebanon, Singapore, Gambia, Jamaica, and Bahamas.

The territory of Transcarpathia is inhabited by people of almost 70 nationalities.

The geographical center of Europe is situated in Transcarpathia, near Dilove village. There is a big stone slab with an inscription that evidencesthis fact.

Tyachiv region of Transcarpathian Oblast is the biggest region in Ukraine in terms of population, which makes 165 thousand people.

The longest Transcarpathian village is Nyzhnyi Studenyi that is situated in Mizhhirschyna. It is about 18 kilometers long.

Extreme points of Transcarpathian region.

West: 22°9′ east longitude; 48°27′ north latitude. Solomonovo village (1.5 km from Solomonovo village, Uzhhorod district).

East: 24°37′ east longitude; 48°4′ north latitude. Chorna Mountain, Chornohora Mountain range (12 km from Luhy village,Rakhiv district).

North:22°35′ east longitude; 495′ north latitude. Stuzhytsya village, Velykobereznyany district, the Eastern Beskids range (the biosphere reserve).

South:24°18′ east longitude; 47°53′ north latitude. Dovhorunsk marble mine area (6 km from Dilove village, Rakhiv district).

 

Maximum width (straight line) from north to south is 100 kilometers.

Maximum length (straight line) from east to west is about 200 kilometers.

Solomonovo villageis an extreme western point of Ukraine.

The geometrical geographical center of Transcarpathia is located near Kuk Mountain in Svalyava district.

 

Velyka Kopanya villagein Vynohradiv district is the capital of twins. There are more than sixty pairs of twins in the village, although its population is less than 4 000 inhabitants.

More than 150 000 Hungarians live in Transcarpathian Oblast. This makes more than 12% of the population. Hungarians are the largest foreign diaspora of our country.

The highest situatedvillage in Ukraine is Rakhiv. It is located at an altitude of 820 meters above sea level. Rakhivholds another record: the biggest vertical drop between the streets that makes 600 meters –400 meters from the lowest one,1000 meters to the highest one.

The longest railway tunnel in Ukraine was built and set between Skotarske andBeskyd. It is 1747 meters long. The tunnel was built back in 1887 and it had been reconstructed several times since then.

The highest situated railway station in Ukraine is “Beskyd”. It is located nearby Verkhniy Studennyi village, Mizhhirya district. The station was built 790 meters above sea level.

The most snow-clad village is Ruska Mokra in Transcarpathia. A long-lasting snow cover lies here 110 days a year, averagely. It is caused by specifics of a village location between mountain ranges that significantly hide its territory from direct sunlight.

The largest mountain lake in Ukraine is Synevyr. It is located 989 meters above sea level in Mizhhirya area. The territory of Synevyr covers 7 hectares; it is 24 meters deep. People and legends also call it “the blue eye”.

The Narcissus Valley nearby Kireshi village, Khust district, is the only place in Ukraine with the wild growing narrow-leaves white narcissi. They resemble garden narcissi, but the flowers are larger sometimes reaching 10 cm in diameter. The picturesque valley of 80 hectares, covered with a carpet of flowers and surrounded with mountain slopes, is a natural landmark. Narcissi bloom once a year, usually in May, within 2-3 weeks.

The Linden Alley in Uzhhorod is 2200 meters long and is the longest, not only in Ukraine but also in Europe.

“Pearl Cave” 2.5 km from Mala Uholka at the watershed of Malaand Velyka Uholka, there is a karst cave laid in Jurassic marble limestones.It is live example ofthe influence of interstitial water on slightly soluble carbonate rocks. Apart from stalactites, numerous calcite balls, resembling pearlsbecause of their shine and beauty, formed on the walls,hence the name.

The Enchanted Valley. In Irshava region of Transcarpathia, in the upper course of Smerekiv stream, there is a surprisingly picturesque place–the Enchanted Valley or Smerekiv Stone. The weathering has given a wonderful look to its numerous 20 meters high cliffs, composed of light-gray calcites lying among hydrothermally altered volcanic tuff. This state reserve of 150 hectares attracts many tourists annually.

The Lover’s Rocks. On the outskirts of Kostylivka village, Rakhiv region, two steep cliffs up to 20 meters high rise above the opposite banks of the Tysa River. There are two crosses on the tops which, according to the legend,were put in memory of the tragic death of two lovers,Ivan and Marichka, whose parents were against their marriage. Desperate Marichka threw herself down from the cliff and died. Overwhelmed with grief, Ivanalso threw himself from the top of the cliff on the opposite bank of the Tysa.

The biggest variety of holubtsi (cabbage rolls) that made 25 kinds, was recorded on the culinary festival in Velykyi Bychkiv.

The smallest holubets made at the festival of this delicious dishin Chetovo village, Berehove district, was cooked by Eva Nod. It was only 2 centimeters long.

The Irshavka River initially flows to the west, then gradually turns to the south and southeast, and then slowly flows back to the west, forming a giant letter “S”.

1770 is the year of official potato appearance in Transcarpathia. Big areas were allocated for potato and mulberry plantations.

The highest person of Transcarpathia lives in Velykyi Bychkivvillage, Rakhiv district. His name is Vasyl Kravchuk, and he is 2 meters and 13 centimeters tall.

Дністровський каньйон

Posted By : підтримка/ 1260 0

Ми захоплюємося природою Альп та Кавказу, Карпат та Криму і прагнемо будь-що побувати там. Але не всі знають, що Дністровська долина з її ландшафтами має свою неповторну красу…

Найцікавішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок у 250 км від гирла Золотої Липи до гирла Збруча – Дністровський каньйон. Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних
звивів – меандрів. Природа Дністровського каньйону своєрідна та неповторна. На його території близько 100 пам’яток живої і неживої природи світового значення, тут збереглися унікальні еталони відслоненість гірських порід.
Дністер бере початок в Бескидах біля підніжжя гори Розлуч на висоті 750 м. Загальна довжина ріки – 1362 км, площа водозабору – 72,1 тис. км2. У межах Івано-Франківської області довжина р. Дністер – 200 км. Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає “бистра вода”. Древні греки називали ріку Тіріс, а ще пізніше Тірас. У римлян вона відома під назвою Данастріс, Данаструс. У турків – Турла. Дністер має 386 приток. Головні з них: праві – Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Реут; ліві – Золота Липа, Cтрипa, Серет, Збруч, Смотрич. В верхів’ях швидкість течії Дністра – 4 м/сек, на рівнині – до 2м/сек., а в
гирлі спадає до 0.7 м/сек. Русло звивисте. У верхній частині (до міста Самбір) це типова гірська ріка, що тече по вузькій долині з обривистими скелястими берегами. Ширина русла в верхів’ї – не більш, ніж 40 м, в низів’ї – 100-240 м, а ширина пройми в низів’ї досягає 8-16 км. Спустившись з гір, Дністер тече широкою, місцями заболоченою, рівниною, і течія його сповільнюється. Ріка тут тече по плоскогір’ю в невисоких, порослих вербами глинистих берегах, деколи утворюючи острови; вода каламутна, часто мілка. В районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам’янистим, течія посилюється.
Нижче древнього Галича долина Дністра звужується до ~ 200 м. Високі скалисті береги Дністра тут поросли листяними лісами і кущами, з-під скал витікають численні джерела.

В середній течії Дністра на поверхню виходять кристалічні породи – граніти, гнейси, сієніти, утворюючи подекуди невеликі пороги і перевали. На ріці Дністер гори підходять так близько до ріки, що утворюють каньйон, руслом якого тече ріка. Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, перетворюючись в живописні водоспади.

Окремі частини скал нагадують швейцарський сир, весь в дірках від виходів печер і гротів. На берегах ріки, в навколишніх селах зустрічаються пам’ятники культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра (церкви, костели, монастирі, палаци, руїни замків і фортець), зокрема печери, деякі з них служили монахам скельних монастирів для життя і відправи служб.

Долина ріки була заселена людьми ще з давніх-давен. В заводі лівого берега Дністра біля села Лука Врублевецька збереглися залишки однієї із найдавніших в Україні стоянок раннього палеоліту (300 тис. років тому).

Городенківський район, що лежить на Дністровського каньйону, являє собою одну з найкрасивіших його ділянок, де долина річки має найбільш виражені риси каньйону. Тут знаходиться 26 населених пунктів, де була досліджена трипільська культура.

Документальний фільм «Наш Львів»

Posted By : підтримка/ 1192 0

Прекрасний документальний фільм, у якому розповідається про різні етапи життя міста Львова. Основний історичний літопис, львівські кам’яниці, видатні постаті, місця, музеї, будинки та багато іншого.

Щоб краще “засвоїти” побачене пропонуємо приєднатись до одного з наших турів по Львову. Особливою подією для вас стане унікальний тур- “Театралізована екскурсія нічним Львовом”

Обсерваторія на горі Піп Іван

Posted By : підтримка/ 1107 0

 

Білий Слон — астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп-Іван; найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 1938–1941 рр.
Розташована на території Верховинського району Івано-Франківської області.

Історія

Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.

У 1935 р. інженер, генерал Леон Бербецький від імені Ліги протиповітряної оборони держави (LOPP) запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету М. Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у Карпатах, на вершині гори Піп-Іван. Того ж року командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів К. Марчевського та Й. Погоського.

Будівництво розпочалося влітку 1936 року.

Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу — каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно місцеві мешканці сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп-Іван 33 скринь із елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.

Стіни обсерваторії, що побудована у стилі конструктивізму, складені із вапнякових блоків і сягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та 1 м — на рівні верхніх поверхів. Для утеплення приміщення з внутрішньої сторони між тиньком і кам’яною кладкою закладено прошарок просмоленого корку. Споруда має два поверхи зі східної сторони, і п’ять — із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південної сторони розташована ротонда, де розміщувався телескоп.

Урочисте відкриття обсерваторії відбулося 29 липня 1938 р. Вона складалася із 43 кімнат і має 57 вікон. Серед них — конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, інші житлові приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі обладнали акумуляторну та котельню.

В обсерваторії працював виходець із села Микуличина Владислав Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.

 

Наукові дослідження 1937–1939 рр.

Перше обсерваційне фотографування новим апаратом виконав 1937 року Мацей Бєліцький. Йому вдалося отримати 4 фотографії планетоїда Інтерамня. Кількома місяцями пізніше було зроблено дві фотографії комети Юрофф-Ахмаров-Гассель. Отримані таким чином дані були опубліковані у журналі Варшавської обсерваторії у 1938–1939 рр.

Навесні 1939 року до роботи в обсерваторії приступив доктор Володимир Зон. Він фотографував зірки у двох кольорах, які вирізнялися інтенсивністю свічення на чорно-білих фотознімках. Робота проводилася з зорями, що населяють Чумацький Шлях. Недопрацьований матеріал доктора Зона, що зберігався у Варшаві, загинув під час Варшавського повстання 1944 року.

У квітні 1939 року до обсерваторії прибув магістр Стефан Щирбак для проведення астрономічної роботи (за дорученням професора Камінського). Тоді він здійснив близько 70 візуальних оцінок яскравості змінних зірок, виконав серію малюнків з обертання Марса, визначив 6 позицій комети Брукса. Він витратив близько 20 годин на пошук нових комет за допомогою 80-міліметрового телескопа. Стефан Щирбак виконував спостереження в обсерваторії, де й загинув у період воєнних дій.

 

Після початку Другої Світової війни

Після початку Другої Світової війни працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання, яке потрапило до Будапештської астрономічної обсерваторії, потім до Відня, звідки повернулися до Польщі після війни. Змонтований трилінзовий об’єктив перебуває в Сілезькому планетарії.

Будинок обсерваторії та залишки обладнання в кінці 1939 р. перейшли у власність радянської влади. До червня 1941 р. тут проводились метеорологічні спостереження. Згодом німці вивезли металеві частини астрографа до Львова, де до останнього часу вони зберігалися у фізичному корпусі Львівського університету.

Надалі приміщення було покинуте, і місцеві мешканці розтягли з неї все, що являло якусь цінність, зокрема, мідні листи з куполу та даху обсерваторії. Із них вони зробили великі чани, в яких варять сир на навколишніх полонинах.

Після цього діяльність обсерваторії більше не відновлювалася.

 

Сучасний стан

У жовтні 1996 року в м. Яремче відбулася науково-практична нарада «Метеоролого-астрономічна обсерваторія на горі Піп-Іван», в якій взяли участь представники різних установ України і Польщі. На нараді обговорювалася можливість відбудови та відновлення діяльності обсерваторії. Протокол намірів наради було направлено до урядів України і Польщі.

Івано-Франківська філія інституту «Укрзахідпроектреставрація» виконала архітектурно-археологічні обміри, інженерні обстеження, технологічна лабораторія — роботи з обстеження складу будівельних матеріалів та розчинів, які використовувались при спорудженні будівлі. На замовлення Головного управління будівництва і архітектури обласної держадміністрації виконані робочі креслення ремонту та реставрації обсерваторії. Але досі не визначено функціональне використання обсерваторії.

Дехто запевняє, що тут вигідно було б заснувати інститут природничих наук; професор О. Адаменко пропонував створити туристичний центр. Була пропозиція у відреставрованому будинку обсерваторії розмістити інститут лікарських рослин (у тутешній флорі налічується понад 1000 видів рослин, в тому числі лікарських). Астрономічна обсерваторія Львівського університету вважає за необхідне відновити високогірну станцію для проведення метеорологічних, астрономічних, екологічних, біологічних і сейсмічних досліджень.

За участю провідних науковців України та Польщі, представників органів місцевої влади та проектно-будівельних організацій у 2002 році було проведено три науково-практичні семінари-наради з питань вироблення концепції відновлення та діяльності вищезгаданої обсерваторії. На першій науково-практичній конференції, яка відбулася у Яремчі 24 січня 2002 року, була створена Наукова рада з питань відновлення обсерваторії. Ця споруда одночасно могла б використовуватися не тільки як науковий, але й як екскурсійно-туристичний об’єкт. Польські науковці звернулися з відповідним запитом до органів влади Республіки Польща та отримали схвалення щодо продовження роботи над проектом.

На початку жовтня 2002 року голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк надіслав Президентові Л. Кучмі листа про необхідність підтримати ідею відбудови і відновлення роботи обсерваторії. Наприкінці листопада 2002 року на адресу Вишиванюка надійшов лист від першого заступника глави Адміністрації Президента України Валерія Хорошковського про те, що «розглянуто та визнано слушними пропозиції ОДА щодо необхідності винесення на рівень міжурядових переговорів питання відновлення астрономо-метеорологічної обсерваторії, розташованої на вершині гори Піп Іван у Верховинському районі Івано-Франківської області». З цього приводу Міністерству закордонних справ України було дано відповідне доручення.

Незважаючи на 50 років запустіння і руйнації, фундаменти та стіни будівлі збереглися у задовільному стані. Необхідно поновити дерев’яні перекриття, столярні вироби, дах, виконати заново все інженерне забезпечення. Але перш за все потрібно відновити дорогу від лісництва у присілку Явірник до обсерваторії.

Тунель Кохання

Posted By : підтримка/ 965 0

Тунель на Рівненщині є ботанічним феноменом, який знаходиться на певному відрізку (понад 1 км) залізничних колій між селищами Клевань та Оржів. Це зарості дерев, кущів, які сплелися між собою, та утворили дивовижний щільний тунель точної арочної форми. Влітку Тунель кохання має особливу красу, від якої перехоплює подих. Складається враження, що працював
ландшафтний дизайнер, настільки ювелірно зведені “зелені стіни”, особливо на деяких ділянках. Листя у поєднанні з квітучими рослинами утворюють природний мальовничий куточок, і ніби килимом вкривають тунель, яким щодня рухається старенький вантажний потяг. На цій ділянці є залізнична стрілка, яка розводить колії на два напрямки: одна гілка веде до деревообробного комбінату, інша – до військової частини. Назовні довкола території тунелю знаходяться болотисті водойми. До Тунелю приїздять туристи, також тут іноді організовуються святкові фотосесії молодят. Сюди ж традиційно на романтичні прогулянки приходять закохані пари, багато хто приїздить навіть із далеких міст України. Є кілька любовних повір’їв, пов’язаних із цією чарівною місциною, наприклад, найвідоміші з них такі. Закохані мають поцілуватися у той час, як тунелем проїде потяг, та обов’язково цієї миті загадати одне бажання на двох. Також дехто з молодят саджає тут квіти, які символізують їх почуття.

Відвідати це неповторне місце ви можете у нашому турі “Тунель кохання та Тараканів форт”

Тунель кохання1

Тунель кохання2

Тунель кохання3

Карпатська дивовузькоколійка

Posted By : підтримка/ 996 0

Вигодська вузькоколійна залізниця (сучасна рекламна назва — Карпатський трамвай) — мережа гірських вузькоколійних залізниць (ширина колії — 750 мм) в Українських Карпатах в Долинському районі Івано-Франківської області поблизу смт Вигода. Побудована в XIX столітті для вивозу деревини з гір. Сьогодні діє як за призначенням, так і як туристичний маршрут.

Історія

У другій половні XIX століття починається бурхливий розвиток промисловості у Австро-Угорщині. Оскільки Галичина входила до цієї держави, її цей процес також не обійшов стороною. Українські Карпати — це не лише гори, але й густі ліси. Тому тут зростає вирубування дерев і постачаня деревини по всій Імперії. Обсяги вирубленої деревини постійно зростали, тому потрібно було доставляти її новими, потужнішими методами.

Лінія вздовж Мизунки

У 1890-х роках власник місцевих лісопилень барон Леопольд Поппер фон Подгарі почав будувати в Карпатах залізницю. У 1890 році було збудовано першу ділянку довжиною 3 км з Вигоди до тартаку у Старому Мізуні. Громада села Старий Мізунь не дозволила будувати залізницю лівим берегом, адже там знаходилися сільські городи. Тому колію проклали по правому берегу. Спочатку використовувалася кінна тяга, проте на початку ХХ століття перейшли на парову.

На початку Першої світової війни барон Поппер продав вузькоколійку британському акціонерному товариству «Сільвінія». 19 лютого 1918 року краківська фірма «Фальтер і Даттнер» починає проектування продовження залізниці зі Старого Мізуня далі долиною Мізуньки. Роботи закінчилися у 1920 році. Головна лінія продовжилася до урочища Соболь; були також збудовані відгалуження. Окрім основного призначення — перевезення деревини, лінія використовувалася у туристичних цілях. У тогочасній пресі час від часу навіть з’являлися відповідні рекламні повідомлення. Лісоруби ж найчастіше виїжджали на лісозаготівлю в понеділок вранці, а поверталися додому в п’ятницю увечері. Цілий тиждень вони працювали. Проте кожної середи до них залізницею приїжджали їхні жінки.Перед Другою світовою війною «Сільвінія» хотіла будувати ширококолійну залізницю в продовження Карпатського трамваю через Торуньський перевал до Хуста. Проте цей проект не був реалізований через відсутність коштів.

Лінія вздовж Свічі

У 1913 році німецька компанія «Оренштейн і Коппель» (нім. Orenstein & Koppel) починає будівництво другої вузькоколійки в долині річки Свіча довжиною 21 км. Вона пролягла від Вигоди до Людвиківки. У 1914 році, у зв’язку із Першою світовою війною будівництво зупинилося. У 1936 році лінія була продовжена: вона розгалужилась і тепер закінчувалася станціями «Бескид» і «Свіча» (поблизу кордону Івано-Франківської і Закарпатської областей).У 1939 році лінія мала довжину 65 км. Потяг відправлявся з Вигоди о 8:45 ранку і прибував на станцію «Свіча» о 10:30; відправлявся зі «Свічі» о 16:30 і прибував у Вигоду о 18:00. Курсував лише у робочі дні. Швидкість становила близько 25 км/год.

Об’єднання ліній

Після Другої Світової війни починається відродження промисловості у СРСР. Задля відновлення Донбаських шахт потрібно було багато деревини, щорічно поблизу Вигоди її заготовлялося 700 тис. кубометрів. В цей час дві вузькоколійки об’єднуються в одну, розпочинається активне будівництво відгалужень. Довжина Карпатського трамваю сягнула 180 км. Використовувалися паровози типу «ГР» і вагони «Ваймер».
За часів правління Брежнєва обсяг лісозаготівель знижується і залізниця починає занепадати. На початок 1990-их довжина колій становила 135 км. Сильні повені, що відбулися у 1998 році знищили половину шляхів.
З 2000 року лінія вздовж Мизунки експлуатується за призначенням, нею регулярно курсують вантажний потяг та потяг, що перевозить лісорубів. Карпатський трамвай експлуатується фірмою «Уніплит». З 2004 року Карпатський трамвай використовується і в туристичних цілях.

Файл:Streckennetz Waldbahn Wyhoda.png

Сучасний стан

Довжина рейки Карпатського трамваю становить 7 м і висотою 8 см; вага однієї рейки 85,4 кг. Ширина колії — 750 мм. На пару рейок припадає 11 шпал.Парк Карпатського трамваю сьогодні складається з автомотриси ТУ6П-0037, двох пасажирських вагонів і відкритої платформи. Сучасний маршрут пролягає від селища Вигода через лісоділянку та селище лісорубів Міндунок (Солотвинський) до урочища Сенечів (поблизу села Сенечів), проходячи понад річкою Мізунка.Поблизу виїзду з смт Вигода встановлено пам’ятник Карпатському трамваю — паротяг ВП-4 випуску 1948 року, що раніше експлуатувався на лінії

Відвідати цей цікавий туристичний об’єкт ви зможете у нашому турі   Карпатский трамвайчик+ Гошівський монастир