Цікаві факти історії України
- В містечку Заліщики (Тернопільська область), після нападу Німеччини на Польщу в 1939 році, деякий час перебував польський уряд. А вже після вступу у війну Радянського Союзу, цей уряд через Румунію евакуюється в Англію, й до 1945 року вважався легітимним урядом Польщі…
- В селі Лемеші (Чернігівська область) на початку XVIII століття народився хлопчик Олексій Розум. У вільний від випасу корів час, він співав у сільскому церковному хорі, де був помічений, відправлений до Петербургу й згодом став графом Розумовським й вінчаним чоловіком імператриці Елизавети (щоправда без права престолонаслідування). Брат графа Кирило у 18 років (!) очолив петербургську академію наук, а згодом ще й став гетьманом Лівобережної України…
- В містечку Бердичів (Житомирська область) в костелі Святої Варвари 14 березня 1850 року місцева красуня Евеліна Ганська була повінчана з Оноре де Бальзаком. В цьому ж містечку тривалий час жив Фредерік Шопен, крім написання музики він також керував роботами по реставраціїї тамтешнього органу…
- В селищі Гоща (Рівненська область) вотчині князів Острозських в місцевій арианській школі в 1601 році зявляється новий учень Григорий (Юрий) Отреп’єв. Через деякий час, чи то з власної амбітності, чи то з авантюрства своїх польських покровителів він стає царем Всея Руси – Лжедмитрием І. Заради об’єктивности потрібно відзначити – досить прогресивним царем, але…
- В містечку Глухів (Сумська область) 12 травня 1870 року, рознеслася вістка, що їх знаменитому земляку Артемію Яковичу Терещенко, відомому цукрозаводчику та меценату височайшим указом надано потомственне дворянство. Сини його згодом гідно продовжували його справу. А от численні онуки, вже стали прикладати свої здібності в інших іпостасях. Михайло Іванович Терещенко був міністром фінансів та закордонніх справ в уряді О. Керенського; Федір Федорович Терещенко був талановитим авіаконструктором, вельми високо цінувався Жуковським, й літаки його конструкцій були прийняті на озброєння російської армії в І світовій війні…
- Під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 роках, командир одного з загонів бурів українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Ю. Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 році Ю. Будяк працює в уряді Української Народної Республіки. В 1943 році Юрій Будяк помирає в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали… Уїнстон Черчілль…
- Гетьман Петро Дорошенко останні двадцять років свого довгого й бурхливого життя прожив у почесному засланні в Росії. Був Вятським воєводою. Отримав від російського царя в маленькому містечку Яропольче (Волоколамський повіт біля Москви) помістя, 1000 дворів і пенсію в 1000 карбованців. Там же він і помер 9 листопада 1698 року. Там же і був похований. Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була …. дружина Олександра Пушкіна – Наталя Гончарова.
- В місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейський нагород. В 1747 році Г. Орликодружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”…
Топ-10 замків України
1. Хотин і Кам’янець- Подільський: найбільш кіногенічні
Цієї зіркової пари конкурентам не наздогнати: дві чудово збережені твердині, розташовані на відстані у 24 км одна від одної. Сполучення між містами чудове: через Хотин ідуть усі автобуси і маршрутки у чернівецькому напрямку.
Кам’янецький замок більш масштабний, хотинський, проте, мав значно більше ролей у кіно (наприклад, Ла-Рошель у “Трьох мушкетерах”).
2. Дубно: справжній тарасо-бульбівський
Замковий палац (XVIII ст.) прикрашає майже декоративна вежа Беатка. З вежею пов’язаний переказ. На початку березня 1577 року в замку готувалися до весілля племінниці власника міста князя Острозького, Беати. Та до Дубно Злодійською долиною підійшли татари – і гостям вже було не до весілля, вони тікали в паніці.
Здивована шумом, дівчина запитала у служниці, що трапилося – і почула про напад татар. Беата була хоч і гарнісінька, та не надто освічена, про татар не чула – і почала випитувати, що то за одні. Служниці, які були не набагато розумніші, розказали, що чули: татари – це люди, як народжуються сліпими, як собачата, а на голові мають роги. Дияволи, одним словом. Песиголовці.
Втриматися від спокуси побачити людей з рогами Беата не змогла. Побачивши під стінами Дубно ворожий табір, наречена так розізлилася, що влучила з гармати в ханський намет. Здивовані такими подіями татари зняли облогу Дубно.
Саме ця фортеця фігурує у повісті Гоголя. Мешканці міста фактом пишаються – тут проводиться щорічний рок-фестиваль “Тарас Бульба”.
3. Свірж: найбільш пацифістський
Недаремно у мушкетерській сазі Г. Юнгвальда-Хількевича Свіржу (Львівщина) дісталася роль Бетюнського монастиря: образ фортеці, що піднімається на пагорбі над велетенським плесом ставків, надзвичайно м’який.
З 1453 року і до початку XVII століття містечко Свірж належало роду Свірзьких, які й звели на березі ставу твердиню. З трьох боків вода захищає ренесансну споруду, а з четвертого за оборону відповідають міцні стіни і самотня оборонна башта (можливо, каплиця).
Око кіноманіяка її впізнає: це бастіон Сен-Жермен, де чотири мушкетери снідали під ворожими кулями в прикінцевій сцені кінофільму.
4. Червоногруд: найбільш загадковий
Це місце треба наполегливо шукати: населеного пункту з такою назвою немає на карті України. Одні називають кратер із замком Нирковим – за назвою одного з сусідніх сіл. Інші величають неіснуюче вже понад півстоліття польське село на давньоруський манер – Червоногородом. Є ще латинська назва з літописів: castrum rubrum. Вона, як і всі інші, яскраво забарвлена: червоний замок. В усьому винні брунатні подільські пісковики, які надають і землі, і камінню червонястого кольору.
На початку ХVІІ сторіччя магнати Даниловичі замість старої дерев’яної фортеці зводять тут мурований замок, пізніше пошкоджений турецькими військами.
У 1820-1840 роках князі Понінські на мурах напіврозваленої твердині зводять неоготичний палац. Над каньйоном височіють дві башти. Їхні верхні частини-“корони” везли на підводах аж зі Львова. Всередині однієї з веж облаштовано таємний хід – він зберігся й до сьогодні. У палацовому парку чути гуркіт 16-метрового водоспаду на річечці Джурин.
5. Білгород-Дністровський: наймасштабніший
Два з половиною кілометри оборонних стін – це серйозно. Шкода, не всі з 34 башт дожили до наших днів. Будували форпост протягом двохсот років і молдавани, і генуезці, і турки. Найстаріша частина (ХІІІ ст.), Цитадель – своєрідна фортеця у фортеці.
Екскурсоводи розказують про скарби, залишені тут турками, про дивовижний водогін, про перебування тут О. Пушкіна, Лесі Українки, І. Нечуй-Левицького, К. Паустовського, А. Міцкевича та В. Катаєва. А одна з башт носить ім’я великого вигнанця античності – Овідія.
6. Середнє: найзагадковіший
Якраз посередині марафонської дистанції між Ужгородом і Мукачевим – Середнє, а посередині Середнього – залишки донжону тамплієрського замку (ХІІІ ст.). У східній твердині колись могутнього ордену зберігали не міфічне срібло, а банальні сіль і зерно.
7. Судак: найбільш курортний
Судацька фортеця ідеальна саме навесні, коли тисячі втомлених сонцем курортників ще не товчуться між численними баштами і гарматами. Хоча площа в укріплень така, що вистачить на армію відпочивальників: 30 га.
Ще у 1365 році Солдайю-Судак захопили генуезці, саме звідси почалася їх експансія на південний берег Криму. Звідси й неслов’янські імена у назвах башт.
Легенди оповідають, що турки в 1475 році були змушені вдатися до хитрощів, щоб заволодіти генуезькою твердинею, котра вважалася неприступною: катапультами закидали на фортечний двір трупи, замасковані під тіла померлих від чуми.
Паніка, що розпочалась у фортеці, зіграла османам на руку: генуезький консул відплив з міста, а міщани здалися на милість переможцям. Турки ж не пожаліли нікого, вирізавши все населення того ж дня.
8. Кременець: найлегендарніший
Замок багато чим зобов’язаний дружині Сигізмунда І, який у 1536 році подарував їй Кременець і околиці. Вона укріпила високі замкові стіни, три вежі, казарми, господарські споруди та порохівні. Від’їжджаючи в Італію по смерті чоловіка, вдова вивезла з Кременця 70 возів різного добра.
А замок продовжував нести свою варту. У вересні 1648 року полковник Филон Джалалій взяв фортецю в облогу. Півтора місяця тривали запеклі бої, нарешті в жовтні твердиню було здобуто і зруйновано. Вперше і востаннє. Відтоді фортецю вже не відбудовували.
9. Кудринці: автентика як вона є
Ось вам замок для фанатів та екстремалів. Дорога у це село на межі Тернопільської і Хмельницької області – ворогу не побажаєш. Рейсовий транспорт ходить із великими часовими проміжками. Інфраструктури – нуль. Але краса така, що пробачаєш цим надзбручанським пагорбам і розбитий асфальт, і довгий підйом до замку.
Сірі рештки башт тризубом відбиваються у збручанській воді, короною увінчують високу гору Стрілку.
Фортецю збудували в 1615 році магнати Гербурти, та замок особливим героєм себе не показав: то козаки Максима Кривоноса разом з повсталими селянами виганяють польський гарнізон влітку 1648 року, то турки здобувають твердиню в 1672 і 1694 роках.
На початку XVIII століття кудринецька фортеця перетворилася на родове гніздо Гуменецьких. З часом резиденція перейшла до наступних власників, Козібродських, які перетворили її на своєрідний музей, прикрасивши покої портретами і старовинними меблями.
Побачити фрагменти колекції кудринецького замку можна зараз у Тернопільському краєзнавчому музеї. Підземний хід, неодмінний атрибут будь-якого романтичного релікту середньовіччя, починався у південній башті, але зараз засипаний.
10. Замок Шемборна : найбільш казковий
Навіть залізнична станція тут схожа на мініатюрний замок, а у розкішному парку ховається справжнє казкове диво. Спочатку з-за крон дерев з’являється висока башта, прикрашена годинником та родинними гербами.
Все починалося 1840 року з дерев’яної хатинки, куди володарі домінії графи Шенборни навідувалися на полювання. В 1890 році для Шенборнів зводять мурований замок, за яким можна вивчати календар: 365 вікон, 52 кімнати, 12 входів.
Всередині можна помилуватися вітражами в каплиці, камінною залою, старими дерев’яними сходами, які охороняє геральдичний лев. На стелі люстра: жіноча фігурка, зроблена з оленячих рогів.
10 найкращих міст для життя
В рамках щорічного дослідження якості життя, проведеного компанією Mercer, 221 місто оцінювали за 39 показниками, такими як політична стабільність, охорона здоров’я та стан довкілля. За точку відліку було взято Нью-Йорк, де якість життя оцінили у 100 балів. Найкращим містом для життя у цілому світі вже другий рік поспіль визнано Відень, у протилежному кінці рейтингу опинився неспокійний Багдад.
Відень
Тож містом №1 у цьогорічному рейтингу є Відень (Австрія), що подарував світові таких вдатних композиторів як Йозеф Гайдн, Франц Шуберт та Йоганн Штраус. Серед його принад можна назвати сприятливе бізнес-середовище й розвинену систему громадського транспорту.
Дещо відстають від Відня швейцарські Цюріх та Женева, що посіли, відповідно, друге та третє місця. “Швейцарські міста дуже приємні, довкілля чисте, прискіпливо оцінювалась військова загроза, а Швейцарія є нейтральною. Якщо ви не почуватиметесь безпечно у Швейцарії, ви не почуватиметесь безпечно ніде”, – висловився консультант Mercer Ребекка Пауерз. Загалом європейські міста посідають сім сходинок у першій десятці, завдяки їхній відносній безпеці, політичній стабільності та культурі.
Цюріх
Четверте місце розділили між собою Ванкувер (Канада) та Окленд (Нова Зеландія).
Ванкувер
Шосту сходинку посідає німецький Дюссельдорф, а сьому – Мюнхен та Франкфурт.
На дев’ятому щаблі знаходиться Берн (Швейцарія), а завершує топ-10 австралійський Сідней.
Сідней
Втім, якби вирішальним фактором була саме екологія, то найкращим містом Землі, безперечно, стало б Калгарі (Канада), що одержало найвищу оцінку за якість води, повітря та відсутність перевантаженості транспортом.
Калгарі
Що ж до США, 31 місце одержало місто Гонолулу, 32 розділили Сан-Франциско із Аделаїдою (Австралія). Бостон на 37 місці, Чикаго та Вашингтон знаходяться на 45 місці, а Нью-Йорку віддали 49. Філадельфія та Даллас потрапили до рейтингу уперше, й вони відповідно посідають 55 та 61 місце.
Гонолулу
Останнє місце у рейтингу зайняв буремний Багдад. У кінці списку також опинилися Дакка (Бангладеш); Бішкек (Киргизстан) та Душанбе (Таджикистан). Вони одержали відповідно 206, 209 та 210 місця через політичний неспокій, що, у поєднанні з несприятливим станом довкілля, вельми загрожує якості життя у цих містах.
“Зростаюча загроза насильства та тероризму, разом із природними катаклізмами на кшталт землетрусів, тайфунів та циклонів – усе це має негативний вплив на якість життя у містах Азії”,– сказав старший дослідник Следжин Паракатіл.
Ані Україна, ані її найближчі сусіди, до кращої п’ятидесятки не потрапили. Причиною невтішної картини фахівці називають відсутність політичної стабільності. Внутрішні проблеми, долучені до світової фінансової кризи, являють собою істотну перепону до покращення рівня життя у таких країнах як Грузія, Україна та Латвія.
У Чорному морі виявили єдину в світі підводну річку
Британські вчені знайшли на дні Чорного моря єдину в світовому океані підводну річку. Це відкриття зробили вчені з університету англійського міста Лідс, які проводили дослідження на місці.
Вони з’ясували, що довжина річки становить 37 морських миль, ширина – більше півмилі, а швидкість течії води – 4 милі на годину (близько 7,5 км на годину). Було також відзначено, що річка переносить колосальні обсяги води – 22 тис. кубічних метрів на секунду. Якщо б ця річка перебувала на суші, то, мала б шосте місце в світі за цим показником.
Водний потік утворений проникненням через протоку Босфор більш солоної води Мармурового моря в менш солоне середовище Чорного моря. Таким чином, вода в річці відрізняється високою концентрацією солі.
Топ – 10 мальовничих водоспадів
1. Водоспад Ігуасу (Iguazu Falls), Аргентина/Бразилія
Саме тут у 1986 році знімали славнозвісний фільм “Місія”. Воно й недивно – 275 окремих каскадів водоспаду завдовжки 4 км, подолавши висоту 89 м, впадають в однойменну річку. Навколо – джунглі та руїни, що лишилися від єзуїтської місії. Розташований водоспад на кордоні Аргентини і Бразилії.
2. Водоспад Вікторія (Victoria Falls), Зімбабве/Замбія
Найширший водоспад у світі (ширина – майже 1708 м, висота – 108 м) та один з найвідоміших. Довкола – тропічний ліс і дика природа Африки. Туристам окрім споглядання мальовничого водоспаду пропонують також рафтинг, банджи-джампінг та польоти на літаку над Вікторією.
3. Річка Апсат (Apsat River), Росія
Недалеко від цієї річки колись стояв концтабір. Він був зупинкою на шляху до ГУЛАГу. Мабуть, тому місце не стало популярним, хоч воно дуже мальовниче. Сам водоспад протікає у Мармуровому міжгір’ї. Його довжина 10 м, а закінчується він у глибокій ущелині, де можна побачити льодовики.
4. Водоспад Агуї (Ahuii Waterfall), острів Нуку Хіва, Французька Полінезія
Нуку Хіва – найбільший острів Маркізьких островів. Місце незаймане та чисте, недарма воно привернуло вагу Чарльза Дарвіна. Водоспад Агуї завдовжки 304 м оточений казковим тропічним лісом. Агуї щороку приваблює сотні туристів.
5. Ніагарський водоспад (Niagara Falls), Канада/США
Водоспад розташований на кордоні двох країн. Він не є ні найдовшим, ні найширшим, однак справляє неймовірне враження завдяки своїм каскадам. Крім того, він один із найбільш потужних – щохвилини 6 млн. л води зривається з вершини. Навколо водоспаду вже встигло вирости ціле туристичне містечко.
6. Водоспад Анхель (Angel Falls), Венесуела
Водоспад отримав ім’я людини, котра офіційно його відкрила – американського золотошукача Джеймса Крофорда Енджела. Найвищий у світі водоспад заввишки 979 м розташований у найвіддаленішому куточку Венесуели. Дістатися до нього непросто. Це можна зробити або піднявшись по лісових річках на човні, або прилетівши на літаку. До речі, біля водоспаду туристи полюбляють займатися скай-дайвінгом.
7. Вайпугія (Waipuhia), острів Оаху, Гаваї
Чудернацький водоспад бере свій початок на горі, кілька метрів падає вниз, а потім вітер підхоплює потоки води і піднімає їх вгору. Диво природи приваблює туристів більше, ніж розташований поруч Перл Харбор.
8. Водоспад Гіссбах (Giessbach Waterfalls), Швейцарія
Мекка для туристів, що полюблять рафтинг і парапланеризм. Тим, хто просто хоче побачити швейцарські луки, кришталево чисті озера, вкриті білими сніговими шапками вершини гір, теж тягне сюди. Місцина славиться одним із наймальовничіших водоспадів у Європі.
9. Водоспад Начі (Nachi Falls), Японія
З гори Начі беруть початок 48 водоспадів, але тільки один має назву самої гори та є найбільшим у країні. Довжина водоспаду 122 м, а з місця, де він починається, можна бачити Тихий океан. Начі оточують мальовничі скелі та кипарисові й кедрові дерева. Саме місце здавна вважають священним.
10. Гульфосс (Gullfoss), Ісландія
Цей найпопулярніший в Ісландії водоспад є найбільшим у Європі. На відміну від популяризованих водоспадів Америки він не став туристичним конвеєром. Усі охочі зазирнути у прірву мають самостійно дістатися до самої вершини скелі. Водоспад овіяний місцевими легендами, одна з яких розповідає, що у печері, яку надійно закриває потік води, сховані скарби. Не одна експедиція у пошуках тих коштовностей досліджувала це загадкове місце.
Найдивніші місця де існує життя
Земля – єдине, наскільки відомо, місце у Всесвіті де є життя. Виявляється, живих істот можна знайти майже будь-де на нашій планеті. Адже творіння природи зуміли розвинути здатність виживати у найдивніших місцях на Землі, які здаються абсолютно непристосованими для життя.
Кипляча смола
Вируючі озера гарячої смоли навряд чи схожі на місця, здатні прихистити живих істот, але виявляється, що вони чудово підходять для проживання мікробів. У найбільшому природному асфальтовому озері під назвою Піч Лейк, розташованому на карибському острові Тринідад, кожен грам в’язкої чорної рідини може дати притулок до 10 млн. мікробів.
Радіоактивні відходи
У той час як доза радіації у 10 грей може вбити людину, бактерія Deinococcus radiodurans може прийняти випромінювання 5000 грей без будь-яких видимих ефектів і навіть витримати 15 000 грей, що принесло цьому організму титул найбільш витривалої бактерії у світі за версією Книги рекордів Гіннеса. Вона витримує радіацію, яка розбиває її геном на сотні фрагментів ДНК, за допомогою численних копій генома.
Кипляча вода
Кипляча вода і нищівний тиск у підводних гідротермальних джерелах, безсумнівно, вбили б людину в одну мить, але ці місця є домом для неймовірної кількості живих організмів. Підводні гарячі джерела у Тихому океані стали місцем проживання кільчастих черв’яків і гігантських молюсків, а атлантичні джерела поселили безоких креветок та інших незвичайних мешканців. Використовуючи процес під назвою “хемосинтез” для виробництва енергії, ці глибоководні мешканці прекрасно себе почувають у насичених мінералами водах, які витікають з джерел. А деякі форми життя у цих темних безоднях можуть навіть виживати завдяки мізерній кількості світла, яке випромінюється самими джерелами.
Стерильні кімнати
Коли посадочні зонди вирушають у космос, їх стерилізують, щоб упевнитись, що вони випадково не стануть джерелом забруднення для позаземних об’єктів або не будуть помилково прийняті за місце проживання неземних форм життя. Вчені опромінюють частини зонда плазмою і радіацією, а потім розміщують їх у надчистих стерильних кімнатах. І все ж, навіть за цих обставин різні мікроби виживають і непомітно прокрадаються у космос.
Мертве море
Мертве море отримало свою назву недаремно – це одна з найбільш солоних водойм у світі, що робить його умови надто суворими для існування більшості форм життя. Однак навіть у такому негостинному “розсолі” виживають солелюбні мікроби галофіли.
Сухі долини
Антарктичні Сухі долини настільки холодні і сухі, що вони часто вважаються найкращим аналогом марсіанських умов на Землі. І все ж, тамтешні ґрунти наповнені мікробами, і це дає надію, що форми життя вдасться знайти і на червоній планеті.
Замерзлі у кризі
Живі істоти можуть вижити не тільки в озерах глибоко під кригою, виявляється, що мікроби можуть існувати навіть вмерзлими у ці льоди. У найстаршій відомій антарктичній кризі на Землі вчені знайшли мікробів, які були замерзлими протягом мільйонів років.
Безповітряне підводне болото
Вже не дивує, що мікроби можуть вижити у позбавленому кисню надсолоному мулі на дні Середземного моря, навіть якщо в осадові породи входять токсичні хімічні речовини під назвою сульфіди. Проте несподіваним є те, що там вдалося знайти досконаліші форми життя – дивні створіння, відомі як лоріцифери, які чимось нагадують медузу у конічній мушлі. Існування цих створінь у такому суворому місці проживання дає надію, що вдасться знайти багатоклітинне інопланетне життя у світах із низьким рівнем кисню.
Більше кілометра під землею
Якою б ворожою не була поверхня Землі або морське дно, все ж логічно, що живим істотам вдалося там вижити, адже можна використовувати життєву енергію сонця або поживні речовини, які випадають з вологою. Але вчені знайшли мікробів, які чудово себе почувають у камінні на глибині кількох кілометрів під поверхнею Землі – у південноафриканських золотих і платинових шахтах. Крім того, на глибині півтора кілометра під морським дном також виявлені форми життя, які виживають часом за допомогою урану.
Космічний вакуум
Навіть суворі умови вакууму на орбіті Землі з усією їх смертельною радіацією недостатньо суворі для крихітних восьминогих створінь під назвою тихоходи. Раніше єдиною формою життя, здатною перенести радіацію і космічний вакуум, вважалися деякі види бактерій та лишайників. Тихоходи також можуть витримати умови нестерпної спеки близько 90°С і страшенного холоду мінус 196°С.
Село з найдовшою назвою….
На Південному острові Нової Зеландії є селище, назва якого складається з 83 літер:
«Тауматавхакатангихангаккоаутоматеатурипукакапикимаунгахоронукупокайвхенуакитанатаху»!
У перекладі з місцевої маорийської мови воно означає: «Місце, де Таматеа, людина з довгими голенями, відомий горожер, який пересував гори, дерся на них і ковтав їх та грав на флейті для своєї коханої
Ось так….))))
Географічні факти України
Найбільша гірська система в Україні — Українські Карпати, які є частиною східних Карпат. Підносяться вони на заході, у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, і простягаються смугою завдовжки понад 270 км і завширшки 100-110 км. Українські Карпати — середньовисокі гори, їхня пересічна висота 1000м.
***
Найвища гора України — Говерла в Українських Карпатах в Полонино-Чорногорському масиві, в межах Закарпатської області; її висота 2061 м над рівнем моря.
***
Найбільше плоскогір’я в Україні знаходиться в Карпатах на висоті 1758 м над рівнем моря. Це пласка вершина гори Паляниця у їхній східній частині —Чивчинських горах.
***
Найбільшою низовиною є Полісся Українське, що займає крайню північно-західну та північну території України і є складовою частиною великої Поліської низовини, яка на півночі поєднується з Білоруським Поліссям. На Заході Українське Полісся складається з найбільш заболоченої його частини — Волинського та Рівненського Полісся. Висоти даного регіону не перевищують 150-200 м.
***
Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 420 тис. кв. км. Північна частина моря, яка омиває береги України, внаслідок невеликих глибин (80-120 м) та отримання у літній період теплих річкових вод краще прогрівається, а тому північне узбережжя моря найбільш заселене. У Чорне море впадають ріки Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг.
***
Найбільша затока поблизу берегів України — Таганрозька. Довжина її 150 км, ширина біля входу 31 км, пересічна глибина 5 м.
***
Найбільшим островом, що належить Україні, є Джарилгач — острів у Каркінітській затоці Чорного моря. Довжина його близько 40 км. Він складений із піщаних порід; входить до складу Херсонської області.
***
Найвіддаленішою географічною точкою території України є острів Зміїний, або Фідонісі, який знаходиться у північно-західній частині Чорного моря, за 37 км від Кілійського гирла Дунаю. Його площа — 1,5 кв. км; належить до Одеської області.
***
Найбільший півострів в Україні — Кримський, площею 25,5 тис. кв. км. Омивається Чорним та Азовським морями. На півночі сполучається з материком Перекопським перешийком. Більша (рівнинна) частина півострова зайнята Причорноморською низовиною, на півдні підносяться Кримські гори.
***
Найбільша коса, тобто вузька намивна смуга суходолу, одним кінцем сполучена з материком, — Арабатська стрілка довжиною 115 км.
***
Найбільшою річкою України є Дніпро. Із загальної довжини 2201 км на Україну припадає 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги і Дунаю). Бере початок з болота Аксеннінський Мох на південних схилах Валдайської височини, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Її басейн займає 65% площі України.
***
Найбільшим озером в Україні є Ялпуг (Ялпух) у заплаві Дунаю, в Одеській області. Довжина його 39 км, ширина до 5 км, пересічна глибина 2 м, а площа 149 кв. км. Живиться озеро переважно за рахунок паводкових вод Дунаю та річок Ялпуг і Карасулак.
Найглибшим озером в Україні є Свитязь в басейні Бугу. Це одне з Шатських озер на Волині. Довжина його 9,3 км, ширина 8,0 км, площа 24,2 кв. км, максимальна глибина 58,4 км.
***
Найбільша штучна водойма, тобто водосховище, якщо йдеться про площу водного дзеркала, — Кременчуцьке, у середній течії Дніпра 2252 кв. км. Довжина 149 км, ширина до 28 км, об’єм води 13,5 куб. км.
***
Найбільший водоспад в Україні — Учан Су. Вода падає майже прямовисно з виступу Головного пасма Кримських гір з висоти 98,5 м, навесні стік значно збільшується, а влітку водоспад майже пересихає. Навколо Учансу — заповідний ліс з кримської сосни, вічнозелених чагарників.
***
Найдовша печера в Україні — Оптимістична, що знаходиться в гіпсах Поділля (Тернопільська область). В ній розвідано і закартографовано 175 км ходів на глибині 20 м. Це одна з найдовших печер у світі. Поруч, теж в Тернопільській області, розташована друга за довжиною печера Озерна, довжина її лабіринту 114 км.
***
Найдавніший землетрус на території сучасної України, про який збереглися дані, датований 63 роком до н.е. і дістав назву Пантікапейського. «В той час, як Мітридат справляв на Боспорі свято Церери, раптом стався такий сильний землетрус, що, кажуть, за ним почалися страшні зруйнування міст і полів»,—свідчить давнє джерело. За даними розкопок можна припустити одночасні характерні пошкодження кам’яних будівель в таких населених пунктах: Пантікапей (на території сучасної Керчі), Німфей, Кітей, Пормфій.
***
Перші законодавчі акти про охорону природних багатств на території України були видані за часів Київської Русі. Так, «Руська правда» — збірник норм права Ярослава Мудрого — встановила відповідальність за незаконний відстріл бобрів, деяких рідкісних видів птахів. Вже в той час на території Київської Русі, зокрема у Володимир-Волинському князівстві, створювалися свого роду заповідні угіддя, насамперед у лісових масивах, де регламентувалися полювання та деякі інші види природокористування.
***
Ця чи не найдавніша гора розташована поблизу села Дністрово-Кам’янка на Дніпропетровщині. Вона має цікаву властивість — створювати шум у безвітряну погоду. Про гору-барометр місцеві мешканці знають: коли гора «шумить» — чекай зміни погоди. І вони ще ніколи не помилялись. Секрет того явища в тому, що узвишшя розташоване в районі повітряної течії, або простіше — на протязі. Цю особливість природи використовували спостережливі предки, вибираючи місця для будівництва вітряків. Досі в народі розповідають про чудо-млин, який колись стояв неподалік і безупинно крутився навіть у найспокійнішу погоду.
***
Співучі піски… Подібне явище спостерігається в багатьох районах світу. Схоже існує і в Україні, поблизу Нікополя, на косі біля річки Лапінки, на одному з рукавів Дніпра. «Спів» цих, мабуть, найдивніших пісків чути після дощу, коли верхній шар злипається і утворює крихку кірку. Крокуючи нею, можна почути звуки, подібні до свисту повітря, випущеного з автомобільної камери.
***
На звання найдавнішої річки може «претендувати» річка Сліпа Турія, що на Волині. Вона майже ніде не згадується, а «Словник гідронімів Української СРСР» інформує, що це річка, яка «нікуди не впадає», і подає її «прописку» — басейн Прип’яті. Свій початок річка бере від джерела у Щетининських та Чарчинських болотах, має своє русло і течію, місцями сягає 20 метрів завширшки, а потім через кілька кілометрів зникає. Не зумівши дістатися до Турії, Прип’яті або Стиру, Сліпа Турія залишається водяним апендиксом на рівнинних болотах.
***
Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.
Джерело: cikavo.com.ua
Способи вітатися в різних країнах
- Росія, Україна, Білорусь. Люди при зустрічі бажають один одному здоров’я і обмінюються дружнім рукостисканням.
- Німеччина. Строго! До 12 дня говорять “Добрий ранок”, з 12 до 17-“Добрий день”, після 17-“Добрий вечір”.
- США. Питання: “Як справи”. Відповідь: “Все відмінно!”, навіть якщо далеко не все відмінно. Сказати “погано” – це верх непристойності!
- Малайзія. Питання: “Куди ти йдеш”. Відповідь: “Погуляти”.
- Ізраїль. Люди один одному говорять “Світ вам!”
- Іран. Люди один одному говорять “Будь веселим!”
- Гренландія. Люди один одному говорять “Гарна погода!”, навіть якщо за вікном мінус 40 градусів і дме сирий вітер!.
- Франція. При зустрічі і прощанні в неофіційній обстановці прийнято цілуватися, стосуючись один одного щоками по черзі і посилаючи в повітря від одного до п’яти поцілунків.
- Італія. Люди один одному говорять “Чао!”.
- Країни Латинської Америки. При зустрічі прийнято обніматися навіть якщо це малознайомий або зовсім незнайомий людина.
- Лапландія (регіон у Фінляндії, Швеції і Норвегії). При зустрічі люди труться один об одного носами.
- Японія. При зустрічі люди кланяються одним з трьох видів поклонів: найнижчим, середнім з кутом в 30 градусів або легким.
- Китай. При зустрічі люди кланяються з витягнутими уздовж тіла руками.
- Індія. Люди на знак вітання руки складають докупи і шанобливо притискують їх до грудей.
- Арабські країни. При зустрічі люди схрещують руки на грудях.
- Самоа (острівна держава в Тихому океані). При зустрічі люди обнюхують один одного.
- Тибет (регіон в Китаї). При зустрічі люди знімають головний убір правою рукою, а ліву руку закладають за вухо і висовують язик.
- Зулуси (негроїдний народ в ЮАР). При зустрічі вигукують “Я тебе бачу!”.
- В деяких африканських племен при зустрічі прийнято плювати один на одного, причому смачніший це для плювка ознака шанобливішого відношення, а якщо в тебе не плюнули – це ознака повної неповаги, якщо не презирства.
- В деяких індіанських племен в Америці при зустрічі треба сісти навпочіпки. Така поза вважається наймиролюбнішою.
- Деякі індіанські народи при зустрічі роззуваються.
- Монголія. При зустрічі люди говорять один одному чи “Здорова ваша худоба?”.
- Представники якогось народу в Китаї при зустрічі самі собі потискають руку.
Історія кави
Близько 1 ст. РХ араби через Ємен привезли кавове дерево і почали його вирощувати на своїх землях. Саме араби почали заварювати кавові зерна у окропі і пити цей напій (за іншими версіями це почали робити турки). З арабських країн і прийшло до нас слово кава, арабською qahwa, буквально «те, що позбавляє сну».Споживання кави швидко поширилось у арабів. Проте певний час воно було забороне: у Мецці в 1511, Каїрі в 1532, але через величезну популярність напою, заборона була анульована. Близько 1450 р. кава з’явилася у Туреччині, де у Стамбулі відкрилися перші кав’ярні (різні джерела надають різні дати між 1450 та 1560 роками).
В Європу кава потрапила у XV ст., але вживалася лише як лікувальний засіб і коштувала дуже дорого. Перша в Європі кав”ярня відкрилась в Італії у 1645 році, у Франції в 1657. Широке поширення кави як популярного в Європі напою почалось у Відні з 1683 і пов’язане з ім’ям українського шляхтича та козака Юрія-Франца Кульчицького. Під час облоги турками Відня у 1683 він, перевдягнувшись у турецький одяг, проніс листа про допомогу місту, за що був щиро нагороджений віденцями, у тому числі 300 мішками кави з турецького обозу. Перебуваючи в Туреччині, Юрій ознайомився із технологією приготування напою, яку вміло пристосував до смаків європейців — почав додавати до кави цукор. Так з’явилася знаменита кава по-віденськи. Згодом Юрій Кульчицький відкрив у подарованому йому будинку кав’ярню, де продавав порцію кави по крейцеру за філіжанку. За деякий час напій набув великої популярності серед віденців. Згодом, за сприяння підприємливого українця, в багатьох куточках міста почали діяти схожі заклади, а Ю. Кульчицький очолив цех продавців кави.
У XVIII ст. прусський король Фрідріх II, прагнучи збільшити казну на нові війни, обклав споживання модного кавового напою високим митом. Але кава надходила з-за кордону в невеликих кількостях і давала надто малий дохід. Втоді Фрідріх найсуворіше наказав вченим віднайти натуральній каві замінник (ерзац). 1790 року з’явилась кава з цикорію, а перечасом — напої з жолудів, ячменю, жита та інших рослин (з смажених коренів кульбаби). Спершу ці рослини застосовували для фальсифікації напою з натуральної кави, потім їх почали рекомендувати особам, котрим «натуральна кава протипоказана за станом здоров’я».