Зимовий відпочинок в Карпатах
Ми можемо пишатись нашою державою, яку щорічно відвідує безліч туристів, адже у нас є як тепле та чисте море, в якому літом купаються дорослі та діти проводячи чудову літню відпустку, так і стародавні високі гори, які забезпечують нам активний відпочинок зимою. Відпочинок у Карпатах високо цінують як громадяни нашої держави, так і приїжджі з інших країн туристи. Дійсно, Карпати щорічно відвідує дуже велика кількість людей, адже насолоджуватись природою, свіжим повітрям та неймовірними краєвидами тут можна цілий рік. Літом у Карпатах можна гарно погуляти, займатись риболовлею у місцевих річках, скупатись у цілющих озерах, попити джерельної води, та подихати чистим повітрям. Зимою ж у Карпати їдуть здебільшого заради активного відпочинку, адже сезон катання на лижах та сноубордах досить тривалий і розпочинається ще у листопаді, а закінчується у березні, а інколи навіть пізніше.
У Карпатах цілюще все, від повітря яке несе у собі тонкий аромат хвойних дерев зміцнюючих імунітет, та води, такої м’якої та смачної, до пейзажів, які заспокоюють нервову систему та надихають людей до створення чогось чудового та доброго.
Найбільший наплив туристів у Карпатах взимку, адже тут дуже м’яка зима і при великій кількості снігу досить часто світить сонце, що вже саме по собі створює чудовий настрій. При тому що про місцевих жителів ходить досить багато легенд та чуток, вони надзвичайно привітні та сучасні, тому тут дуже розвинена інфраструктура. Бази відпочинку знаходяться далеко від шумних трас та промислового виробництва, проте відпочиваючи тут ви зможете насолоджуватись усіма привілеями цивілізації, що робить відпустку ще цікавішою та колоритнішою.
Українців у Карпатах приваблює те, що для проведення незабутніх вихідних не треба оформляти візи та інші документи, вироблення яких потребує чимало затрат часу та коштів, що робить перебування тут досить економним. Іноземців у наші гори теж приваблюють ціни. З розвитком туризму і популяризації відпочинку в Україні кількість баз відпочинку значно зросла, а з кількістю виріс також і рівень обслуговування. За невеликі кошти можна чудово відпочити, при тому що не треба довго та далеко їхати.
Найпопулярнішими курортами в Карпатах прийнято вважати Буковель та Славське, але не менше туристів відвідують також Яблуницю, Драгобрат, Воловець, Ворохту, Подобовець, Яремче, Синяк та інші населені пункти.
У Карпатах чудово відпочивати як новачкам, які тільки навчаються чи прагнуть навчитись майстерності катання на лижах та сноубордах, так і досвідченим професіоналам, адже траси тут дуже різноманітні за складністю та довжиною. Не сумуватимуть у Карпатах і діти, адже дитяча анімація знаходиться на високому рівні і діти зможуть покататись на санчатах, виліпити снігову бабу та погратись у сніжки.
У Карпатах діє безліч санаторіїв, баз відпочинку та пансіонатів. Тут можна знайти як вишукане житло, так і садиби наповнені місцевим колоритом. Ціни досить різноманітні і можна підібрати чудовий та прийнятний для вашого гаманця варіант.
Не варто забувати, що при великій кількості котеджів сюди приїжджає велика кількість туристів, тому зняти садибу можливо лише завчасно, або доведеться їхати на удачу та пробувати домовитись про поселення з місцевими жителями. Не варто так ризикувати! Набагато раціональніше звернутись у туристичну компанію, яка запропонує вам проживання у Карпатах за доступними цінами і при цьому у них завжди є викуплені місця, тому поселення для вас буде гарантованим.
Ми завжди раді допомогти вам чудово відпочити! Карпати неймовірні в любий сезон, переконайтесь в тому і ви!
VII Міське свято «На каву до Львова»
Запрошуємо відвідати найароматніший фестиваль кави у Львові!
Вже стало традицією щорічне осіннє проведення найароматнішого фестивалю країни — Міське свято «На каву до Львова». У Львів з’їжджаються численні гості щоб разом з мешканцями міста поринути у надзвичайну казку кави.
Цього року захід відбудеться 26-29 вересня. Пройде це дійство на площі Ринок.
Найкращі львівські кав’ярні готують до свята тонни запашної кави привезеної з усього світу та безліч традиційних та екзотичних кавових ласощів. Усе це ви зможете скуштувати на рекордному Кавовому ярмарку.
Тільки для VII Міського фестивалю «На каву до Львова» буде спеціально створено унікальну кавову суміш. Придбати її можна буде щойно підсмаженою і під Кавові вітання зі Львова.
На фестивалі всі охочі матимуть змогу відправити авторські листівки створені художниками Іванкою та Олександром Войтовичами у будь яку точку планети. Це зможе зробити кожен хто завітає у Кавову пошту “Зі Львова”.
Ще однією цікавою несподіванкою на фестивалі стане те, що у всіх охочих буде можливість придбати унікальні кавові свічки ручної роботи виготовлені Львівською свічковою мануфактурою. Бажаючі зможуть не тільки придбати свічки на згадку чи подарунок, а й власноруч навчитись їх виготовляти та прикрашати кавовими зернами.
Інтригою фестивалю стане прибуття кавових Короля та Королеви. Вони вирушать у мандрівку кав’ярнями щоб визначити найгостиннішу кав’ярню яка пригощає найсмачнішою кавою.
Не варто забувати, що у рамках свята за допомогою усіх поціновувачів кави обирається «Найкраща кав’ярня року».
Вже за традицією голосування відбудеться в три етапи:
-
інтернет-голосування на сайті Свята;
-
голос кавових Короля та Королеви;
-
у кав’ярнях-учасниках за допомогою бюлетенів.
Хочеться солоденького? На фестивалі безкоштовно пригощатимуть величезним кавовим тортом! Його розміри такі гігантські що цих ласощів вистачить на всіх охочих.
Як і минулого року на час фестивалю з’явиться газета «На каву до Львова». З її допомогою усі гості міста та місцеві мешканці слідкуватимуть за всіма подіями у рамках заходу.
На фестивалі на вас чекатимуть:
-
запашна кава;
-
запальна музика;
-
кіно-покази;
-
Третій Західноукраїнський Чемпіонат баріста та багато іншого.
Все це ви зможете побачити і відчути на VII Міському святі «На каву до Львова» – осінні вихідні у Львові стануть справжньою кавовою казкою!
Плануємо відпустку на осінь
Настали ті часи, коли перельоти і переїзди перестали лякати мандрівників і навіть далекі відстані здаються набагато ближче, адже з появою швидкісного транспорту і туристичних компаній перетнути кордон і подолати тисячі кілометрів не складає ніяких труднощів.
Якщо раніше ті, хто з якихось причин залишився без відпустки в літній період розуміли, що до наступного теплого сезону моря і сонця їм не бачити, то тепер чудово відпочити насолоджуючись сонячними променями і морською водою вони можуть у будь-який сезон. Та й не тільки відпочинок на пляжах манить відпочиваючих – є ще безліч місць де можна побувати і в інший сезон, і отримати від відпустки масу задоволення.
Ось наближається осінь. Все ще жарко гріє сонечко, але дні стають значно коротшими, а ночі довшими і холоднішими. Всі, у кого намічається довгоочікувана відпустка, живуть очікуванням вересня і всіх принад які він їм принесе. Так куди ж відправиться в цей прекрасний і золотий час?
Відпочинок у вересні
Вересень па праву завоював любов туристів, адже провести відпустку під час «оксамитового сезону» нітрохи не гірше ніж в літню спеку, а в деяких аспектах навіть краще. Спека спадає, сонечко стає ласкавіше, але при цьому вода в морі ще досить тепла щоб покупатися, а температура повітря дозволяє як не замерзнути, так і здійснювати спокійні прогулянки.
Море. На море у вересні можна вирушати як на території нашої країни, так і за її межі. Ідеально підійдуть для такого відпочинку Болгарія, Хорватія і Чорногорія. З більш дорогих, але цікавих і екзотичних місць можна розглядати Йорданію і Кіпр, а з дітьми варто відвідати Туніс. Щоб ви не обрали, відпочинок на морі у вересні обіцяє вам приголомшливу відпустку і приємні враження.
Екскурсії. Найбільш популярними країнами вересня виступають Франція, Німеччина та Чехія. Екскурсійні тури Європою можуть проходити як по всіх цих країнах, так і бути спрямовані на одну, але з вивченням її культури, традицій і особливостей. Провести кілька днів у Парижі, відвідати пивний фестиваль у Баварських Альпах або провести час у Празі, де можна погуляти по розкішним бульварам в середньовічному стилі. Що може бути краще? Не менш цікаві й захоплюючі екскурсії по Україні. У вересні саме час вирушити в Карпати або відвідати старовинні українські замки. У цей час проходить безліч фестивалів, один з яких ви можете відвідати.
Відпочинок у Жовтні
Жовтень прохолодніший і більш насичений дощами ніж початок осені, але все ж є місця, де цей місяць року найсприятливіший для подорожей.
Подорожі по Європі. Відмінний варіант проведення відпустки у жовтні – відправиться в тур по Європі. Тут можна насолодитися і останніми променями теплого сонечка і вже по справжньому осінньою прохолодою. Якщо ви вирушите до Італії, то днем ??вам буде по літньому тепло, а от вечора вже будуть по осінньому холодними. Цінується Італія в жовтні тим, що в цей час тут не так багато туристів, черг для відвідування музеїв практично немає і ви зможете насолодитися принадами цієї чудової країни. Так само прекрасні в цей час Іспанія і Греція, так що вибирати вам буде з чого.
Гірськолижні курорти. Не варто випускати з уваги те, що хоч у жовтні і можна поніжитися останнім перед зимою теплим сонечком, все ж в цей час відкриваються багато гірськолижних курортів, де можна покататися на початку сезону за вигідними цінами. Однією з найвідоміших країн яка так рано відкриває сезон для любителів активного відпочинку виступає Швейцарія. Французький курорт Тінь так само запрошує шанувальників гірськолижного спорту відкрити сезон у жовтні, так як знаходиться він високо в горах і сніг випадає дуже рано. Так само радісно зустрінуть тут любителів сноудорда, підлідного дайвінгу та тусовок, адже в цей час всі святкують початок сезону і нудьгувати тут не доведеться нікому.
Море. Якщо влітку вам не вдалося побувати на теплому морському березі, то зробити це в жовтні зовсім не пізно. Доведеться ретельно підбирати місце для проведення своєї відпустки, але і результат буде приголомшливим. Єдине з чим необхідно змиритися – це непередбачуваність погоди на більшості курортів. За кілька хвилин тут може похолодати і початися сильна злива, яка зникне так само швидко як і почнеться. Це стосується як відомих курортів Таїланду і Гоа, так і інших морських зон відпочинку. Кіпр та Італія так само вабить туристів в цей час, але якщо тут зіпсується погода то ви повинні будете бути готові до прогулянок і екскурсій, а не купанню в морі. Вже не такий модний, але все ж популярний Єгипет часто замінюють курортами Йорданії, Канарськими островами і Кубою. Так само в цей час відкриваються курорти ОАЕ і Домінікани, так що відпочити на морі вам точно вдасться.
Відпочинок в Листопаді
У Листопаді ще не хочеться думати про прихід зими, але холодна погода, а часом і перший сніг змушують усвідомити початок тривалої і холодної пори року. Як би сонечко не світило, але прогріти землю йому вже не вдається і доводиться лише насолоджуватися змінами примхливої ??природи. Якщо ваша відпустка випала саме на цей місяць. То подумайте як провести його самим цікавим способом, і, можливо, ця відпустка запам’ятається вам навіть більше ніж літня.
Екскурсії по Європі. Листопад – чудовий час для подорожей. Можна відправитися в екскурсійний тур по Риму, Барселоні, Празі чи Венеції. Тут вам точно не дозволять нудьгувати. Адже розважальна програма дуже обширна. Ви зможете відвідати найвідоміші місця, виставки та просто прогулятися по старовинних вуличках – це не просто цікаво, але дуже розслабляє і надихає.
Відпочинок з дітьми. З дітками варто вирушати в країни, які не вимагають тривалого перебування в дорозі. Це стосується як поїздок автобусами, так і авіа перельотів. Можна відвідати Фінляндію або Швецію, подорож на поромі сподобається діткам будь-якого віку. Чехія теж не залишить нікого байдужими, адже саме в Празі знаходиться зоопарк в якому представлені тварини занесені до Червоної книги, а ще величезний музей іграшок. Прекрасний у листопаді і Сінгапур. Тут в цей варто відвідати зоопарк, Національний Сад Орхідей або парк «Нічне сафарі».
Фестивалі. Листопад славиться проведенням величезної кількості різноманітних фестивалів у всіх куточках світу. Німеччина в листопаді відкриває карнавальний сезон, так що ви можете потрапити на початок цього захоплюючого дійства. У Парижі починається свято під таємничою назвою «нове божоле», дорослим такий захід точно припаде до смаку. У Великобританії проходить торжество Гая Фокса. Спалюють опудало і запускають феєрверки практично з усіх вікон будинків, так що без торжества ви не залишитеся. Наприкінці листопада розпочинається підготовка до різдвяних свят і можна зробити покупки до майбутніх радісних подій ще й за дуже доступними цінами.
Ось така ось цікава осінь може у вас видатись, якщо ви все ж ризикнете і вирушите у відпустку в цю непередбачену казкову пору!
Фестиваль «Спалах Різдвяної звізди»
Фестиваль «Спалах Різдвяної звізди»
7- 8 січня
Традиційне вертепне дійство на Різдво у Львові розпочинається у Музеї народної архітектури та побуту. Тут зможете потрапити в атмосферу давнього села, де хатки сповнені сімейним затишком, де у колі рідних по духу людей звучить дзвінка коляда у сяйві різдвяних звізд.
Протягом двох святкових днів можна побачити виступи вертепів, колядування творчих колективів міста, «Святкову ходу звіздарів» центральними вулицями Львова, представлення Різдвяних звізд, взяти участь у зимових іграх та конкурсах, українських забавах та традиційних народних танцях, а також прокататися на санях під час екскурсійної подорожі Музеєм.
II Гастрономічний фестиваль «Львів на тарілці»
Фестиваль Львів на тарілці
Львів зітканий із легенд, переказів і міфів. В цих історіях є безліч відомих розповідей про традиції Львівської кухні, яка впродовж багатьох століть створювалася мешканцями цього міста – українцями, поляками, євреями, вірменами, греками, росіянами, італійцями тощо. Місцева кухня збереглась і культивується у львівських родинах, в ресторанах, а також на різноманітних гастрономічних подіях Львова.
Гастрономічний фестиваль «Львів на тарілці» запропонує усім охочим пізнати особливий смак страв Львівської кухні та долучитися до відродження кулінарних традицій міста Лева.
Протягом трьох днів Фестивалю львів’яни та гості міста, експерти, представники сфери HORECA і гурманиматимуть змогу відвідати ярмарок-презентацію та продегустувати страви львівської кухні, традиційні напої та регіональні сезонні продукти. Також гостям фестивалю буде запропонована унікальна можливість взяти участь уГала-вечері за великим столом просто неба, де найкращі шеф-кухарі Львова презентуватимуть страви та напої, приготовані за особливими рецептами Львівської кухні з використанням продукції місцевих виробників.
Унікальність фестивалю в тому, що задля його проведення об’єднаються ресторатори, місцеві виробники продуктів, експерти та професіонали гастрономії, гурмани, які спрямують свої зусилля на відродження місцевої кухні, пошук нової рецептури, популяризацію споживання якісної місцевої продукції та вдосконалення сервісу.
Запрошуємо Вас скуштувати увесь Львів на тарілці!
Свято «День Батяра у Львові»
Свято «День Батяра у Львові» відзначать на фестивалі Пива!
Гайда до Львова на справжній батярськй вікенд! Якщо на фестивалі Пива з 8 по 12 травня Ви зустрінете стильних батярів у капелюхах та камізельках, які забавлятимуть публіку, співатимуть пісень, танцюватимуть, залицятимуться до кобіт та бешкетуватимуть, то знайте — Ви потрапили на VI Міське свято «День Батяра у Львові», яке відзначать в рамках ІІІ Міського фестивалю Пива. Так ви ще не відривались!
У цей день усі гості свята зможуть познайомитись зі справжніми батярами, поспівати з ними батярських пісень, навчитись розмовляти батярською гварою та взяти участь у батярських бешкетах і забавах. То як, побатяруємо?!
Неодмінно відвідайте Батярську канцелярію, де Ви зможете пройти процес посвячення та отримати посвідчення справжнього батяра. Посвідчення батяра засвідчує, що Ви є справжнім батяром, який любить файну забаву, є справжнім поціновувачем гарних кобіт, цінує добрі буцики (танці), любить гарний дотеп та вміє повеселити себе та свою компанію і є почесним гостем у всіх кнайпах, а особливо, на Святі Батяра.
Також на святі розпочне свою роботу Батярський бетонний завод, де львівські скульптори будуть створювати справжні батярські скульптури. На очах у гостей свята буде відбуватись процес виготовлення бетонних батярів. На це варто подивитись — кожен зможе долучитись до батярського бетонного заводу, допомогти у створенні скульптур та сфотографуватись з ними. А ще для Вас виготовлять індивідуальні зліпки рук або ніг. Унікальний сувенір справжнього Батяра
Тільки на Святі «День Батяра у Львові» Ви зможете миттєво перевтілитися у колоритного батяра та зробити незабутню знимку убатярському фотосекторі.
Упродовж Дня Батяра відбуватимуться майстер-класи батярських танців, працюватиме батярський тир, де можна навчитися стріляти фасолею по бляшанках, а справжні батяри поділяться секретами зваблення кобіт.
На Ярмарку батярських ляґумін представлять справжні батярські наїдки, які чудово пасуватимуть до пива, якого на святі буде неймовірна кількість! Адже Свято «День батяра у Львові» відбуватиметься у рамках фестивалю Пива, на який завітають представники найвідоміших «пивних країн» світу зі своїм головним атрибутом — пивом.
Не покидаючи Львова, Ви зможете побувати у Німеччині, Чехії, Бельгії, Польщі, Голландії, Англії. І не лише посмакувати пивом цих країн, але й краще пізнати їх культуру та автентичні пивні традиції.
На фестивалі Пива також працюватиме Гастрономічний Ярмарок «Пиво і до пива», відбудуться різноманітні інтерактивні розваги, цікаві пивні конкурси, концертна шоу-програма, унікальні вечірками open-air, і це далеко ще не все!
Справжній вир галицьких веселощів і забав на Святі «День Батяра у Львові»!
Фестиваль Писанок у Львові
ІІІ Міський фестиваль Писанок у Львові 2013
Львів Великодній. IIІ Фестиваль писанок у Львові, який відбудетьсяз 6 квітня по 6 травня, заполонить місто атмосферою Великодня. Цей родинний захід прославлятиме тисячолітні традиції святкування найсвітлішого свята у християнському світі.
Головною ідеєю Фестивалю є популяризація великодніх традицій та прикрашання міста Лева за допомогою невід’ємного символу Великодня – Писанки. У цей період увесь Львів перетвориться на «Музей Писанки» під відкритим небом, де з різних матеріалів будуть створюватися та оздоблюватисяписанки. Все більше львів’ян та гостей міста готові виходити на вулиці і переносити настрій святкувань зі своїх домівок Львову.
До фестивалю писанок може долучитись кожен охочий, створивши власну писанку та виставивши її для загального огляду.
Протягом фестивалю Писанок у Львові для учасників будуть виготовляти писанки з шоколаду, повітряних кульок, дерева, квітів та багато інших цікавих та неочікуваних матеріалів класичного символу Великодня та встановлювати на вулицях і у закладах Львова, які згодом о’бєднаються в одну велику Виставку писанок.
Таким чином, об’єднавшись, усі учасники фестивалю створять новий оригінальний «Великодній туристичний маршрут» на період святкування одного з найбільших християнських свят.
Також під час фестивалю відбудеться майстер-клас з розфарбовування писанок. Для виготовлення писанок будуть використовуватись пластикові заготовки, які учасники майстер-класу розфарбовуватимуть акриловими фарбами. Після того, як писанки будуть готові, їх розвішають на деревах у центрі міста, де вони висітимуть протягом всіх Великодніх свят.
Писанка як символ Христового Воскресіння є однією зі стародавніх форм українського народного розпису, в якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. Ексклюзивні писанки можуть стати окрасою міста та створити неповторну весняну атмосферу Великодня.Писанки усі різні, вони не схожі між собою, відрізняються нанесеними елементами і символами, але такі особливі, і кожна з них має власне значення.
Писанка – це один з найкращих старовинних символів України, маленьке диво, яке кожен може зробити сам!
VI Міське Свято Шоколаду
Дата проведення: 14-17 лютого 2013 року
Місце проведення: Палац мистецтв (вул. Коперника, 15)
Документальний фільм «Наш Львів»
Прекрасний документальний фільм, у якому розповідається про різні етапи життя міста Львова. Основний історичний літопис, львівські кам’яниці, видатні постаті, місця, музеї, будинки та багато іншого.
Щоб краще “засвоїти” побачене пропонуємо приєднатись до одного з наших турів по Львову. Особливою подією для вас стане унікальний тур- “Театралізована екскурсія нічним Львовом”
Топ 10 місць, які треба відвідати у Львові
Якщо Ви зупинились у Львові транзитом, чи з якихось інших причин у вас немає часу побачити усю красу Львова, сайт Lviv.Travel рекомендує Топ 10 архітектурних перлин Льовова, які повинен побачити кожен, хто побував у Львові.
Усі вони знаходяться в компактній центральній частині міста і щоб побачити їх усіх Вам знадобиться не більше 3-х годин.
Якшо у вас є трохи часу і ви хочете поринути у неймовірну атмосферу- приєднуйтесь до наших турів до Львова
1. Площа Ринок
Львівська Площа Ринок зберегла свою назву від ХІV століття. Вона походить від німецького «der Ring» (коло, кільце), власне за таким принципом будувалися центральні площі німецьких середньовічних міст.
Саме тут, у долині ріки Полтви в середині ХІV століття німецькі колоністи за дорученням короля Казимира ІІІ започаткували класичне європейське місто з класичною ринковою площею. Польський король зводив місто за найдосконалішими тогочасними будівельними технологіями, він запросив для цієї мети ремісників та будівельників з Німеччини. У наступні століття архітектурну досконалість Ринку доповнювали італійські та австрійські архітектори.
Площа Ринок у її сучасному вигляді – це нашарування архітектурних ідей багатьох творців і багатьох століть, які утім мають одну єдину особливість – незмінну узгодженість і гармонію. Тут від усіх будівель віє спокоєм, упевненістю, оптимізмом і людяністю епохи європейського ренесансу. Усі кам’яниці площі різні й неповторні, але у той самий час наче споріднені між собою однією ідеєю. Кожна кам’яниця – окремий і завершений образ. Тут феноменально зіставлено величину будинків з людиною, і ми почуваємо себе ніби в оточенні дуже затишного інтер’єру. Будинки не надто високі й не надто малі, жоден з них не виривається із загального ансамблю своїми розмірами, висотою чи стилем. У львівських ренесансних будинках відчувається справжня музика. Несиметрично розміщені вікна – два поруч і одне ніби осторонь –мають утилітарне призначення: два вікна припадають на головну залу-світлицю, а третє – на бокову, господарську кімнату. Але в цій асиметрії відчувається ритм – ніби спочатку звучать дві половинки ноти, а потім одна ціла нота. Звучання Площі Ринок є неповторним.
Львівські середньовічні патриції замовляли проекти своїх будинків здебільшого італійським архітекторам, вихідцям з північної Ломбардії та південної Швейцарії. Але італійський ренесанс не зміг у Львові зберегти свою чистоту і непорушність стилю, він був доповнений і збагачений місцевими традиціями, зокрема рисами східного українського зодчества. Таким чином протягом майже п’яти століть творився єдиний в Україні неповторний ансамбль житлових будинків на Площі Ринок. Майже всі будинки площі і до сьогодні використовуються за своїм основним призначенням – у них мешкають львів’яни.
2. Оперний театр
Збудований на початку минулого століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою. Стоячи перед величним фасадом цієї фантастичної споруди відчуваєш всепоглинаючу потугу мистецтва, його вічність у контрасті зі швидкоплинністю людського життя. Це споруда, у якій можна знайти різні архітектурні стилі європейських країн, втілені з пишномовною імпозантністю.
Форми фасаду дуже складні і різноманітні: це колони, балюстради, ніші, насичені алегоричними скульптурними постатями. Над головним карнизом фасаду височать статуї восьми муз, над ними горельєфна десятифігурна композиція «Радощі і страждання життя». Фронтон угорі завершується скульптурною тріадою крилатих бронзових постатей Генія драми і комедії, трагедії і у центрі – Слави, яка тримає золоту пальмову гілку. Ці скульптури творили видатні львівські митці Попель, Баронч, Війтович.
Інтер’єр львівської опери вражає не менше, ніж зовнішній вигляд. Внутрішнє убранство споруди оздоблене позолотою (на неї витратили декілька кілограмів золота), різнокольоровим мармуром, декоративними розписами і скульптурою. Чотириярусний глядацький зал має форму ліри і вміщує понад тисячу людей. Окрасою сцени є декоративна завіса «Парнас» (1900 рік) відомого у Європі живописця Генрика Семирадського – алегоричне трактування сенсу людського життя у постатях Парнасу.
Зал львівського оперного театру відзначається чудовою акустикою. Тут можна побачити виступи славетних оперних і балетних колективів України та гастролерів з інших країн. У львівській опері проводять нещодавно відроджені Віденські бали.
3. Вірменський квартал
Одна з найстаріших громад Львова – вірменська – віками створювала у місті осередок свого національного життя з унікальною архітектурою і неповторним духом найдревнішої східної християнської культури.
Вірмени, вигнані з батьківщини монголо-татарською навалою середини XIII століття і позбавлені державності, знайшли гостинний прихисток на галицькій землі. Одна з найдревніших східних християнських націй (вірмени прийняли християнство на декілька століть раніше, аніж це зробили народи Європи) – принесла до Львова разом зі своїми капіталами творчий пошук і бездоганну ремісничу вправність ювелірів, шкіряників і гаптувальників. Та найкраще вірмени від віків освоїли купецький фах. Торговельні каравани зі східних країн до Європи були майже цілковито вірменською монополією. Вірмени не лише торгували самі, а й постійно обіймали посади торгових перекладачів, через яких здійснювалися контакти усіх іноземних купців у Львові.
Національні громади у стародавньому Львові займали кожна свою територію. Вірмени селилися за мурами міста у північній частині, неподалік центральної Ринкової площі. Тут містився осередок григоріанського єпископства, який підпорядковувався лише голові вірменської церкви – Католикосові усіх вірмен. Світським життям громади керував війт і рада старійшин. Вірмени для залагодження внутрішніх проблем громади користувалися власним звичаєвим законодавством, наприклад, якщо палія ловили на місці підпалу, його мали право беззастережно кинути у вогонь. Вірмени мали власну школу, шпиталі, бібліотеку, театр, а 1616 року заснували навіть першу вірменську друкарню. Забудова Вірменського кварталу була своєрідною, з урахуванням тогочасних тенденцій, зокрема багато будинків до другої половини XVIII століття мали широкі в’їздові брами, у деяких вони збереглися й до сьогодні.
Міцні економічні позиції протягом тривалого часу давали вірменській колонії почувати себе впевнено і протистояти тискові й обмеженням міських властей. Та міська рада, до якої здебільшого входили багаті купці- римокатолики, не бажала миритися з конкуренцією вірмен, заздрила їхньому багатству і зв’язкам на Сході.
Вірмени, відірвані від батьківщини, як люди торгові і бізнесові, не змогли довго зберігати своєї ідентичності. Лише асиміляція була шляхом збереження статків і соціального становища львівських вірмен. 1630 року вірменський архієпископ Миколай Торосович прийняв католицизм, але на користь цьому народові цей акт не пішов: якщо у середині XVII століття у Львові мешкало понад дві тисячі вірмен, то на початку XX століття їх у Львові практично не було, залишилися хіба поляки з полонізованими вірменськими прізвищами. Нова хвиля вірмен у Львові почалася після 1939 року з приходом російської тоталітарної влади. Зараз цю громаду складають вірмени, вихідці з різних куточків колишньої радянської імперії – СРСР.
4. Палац Потоцьких
За огорожею з орнаментальною металевою брамою бачимо величну і водночас витончену споруду. Імпозантний палац прикрашений рельєфами, ліпниною, настінним живописом і вітражами. Палац Потоцьких – яскравий зразок архiтектури зрiлого iсторизму, одна з найцiкавiших архiтектурних пам’яток Львова. Запроектував його французький архiтектор Луї д’Оверню на замовлення намiсника королiвства Галичини і Лодомерiї графа Альфреда II Юзефа Потоцького (1817-1889). Будівництво тривало від 1888 до 1890 року пiд наглядом та деякою коректурою львівського архiтектора Юліана Цибульського.
Інтер’єри палацу на першому поверсi вирiшенi здебільшого у стилi короля Луї XVI. Зали (Червона, Дзеркальна, Голуба, Кабiнет Ордината) оздоблені штучним мармуром i позолотою, ліпниною та дзеркалами. Рiзьбленi з мармуру каміни прикрашені золоченою бронзою.
На першому поверсі міститься каплиця з чудотворною іконою Львівської Богородиці (XV ст.). Експозицiя Львiвської галереї мистецтв розгорнута на другому поверсi. Її вiдкриває зал античного мистецтва. Європейське мистецтво XIV-XVIII ст. представлене найкращими творами збірки: українською іконою XV ст. «Св. Параскевою», полотнами М. Базаїтi, Я. Цуккi, С. Рiччi, Ж.-Е. Лiотара, Ж. Герена, Ф. Гойї. Часто у палаці відбуваються конференції, презентації, камерні концерти, зустрічі політиків.
5. Каплиця Боїмів
Ця унікальна пам’ятка є окрасою Катедральної площі, з цього провулка відкривається один з найкращих краєвидів Львова на Площу Ринок і міську Ратушу. Львівський купець родом з Угорщини Георгій Боїм розбагатів на торгівлі вином та отримавши громадянство Львова разом з посадою бургомістра вирішив збудувати родинну каплицю небаченої краси. Будівлю звели за проектом вроцлавського будівничого Андрія Бемера і освятили 1615 року.
На іншому фасаді від боку вулиці Галицької під склом старовинні оригінальні портрети Боїма і його дружини. Третій фасад має чудовий рельєф, що зображає Георгія Змієборця.
Купол каплиці завершує статуя скорбного Христа у Гетсиманському саду, де він просить Отця, щоб Його оминули страждання на хресті. Сюжет, досить часто репрезентований у малярстві, у скульптурі є справді унікальним. Фасадна стіна каплиці вкрита суцільним кам’яним різьбленням на тему Страстей і фігурами святих Петра і Павла. Інтер’єр будівлі є не менш пишно декорований. При створенні багатофігурних композицій за звичаєм того часу використовували як моделей звичайних людей. Таким чином ми маємо тут нагоду побачити обличчя справжніх людей давньої епохи.
Каплиця Боїмів славна цікавою енергетикою: працівниця музею розповідала, що якось забула у закутку каплиці кошик з яблуками; більше аніж через півтора року вона несподівано на нього наштовхнулася і виявила, що яблука за цей час абсолютно не втратили своєї соковитості та аромату.
Каплиця Боїмів відкрита для відвідувачів лише в літні місяці.
6. Домініканський собор
Монастир домініканів на цьому місці заснували ще у XIII столітті на прохання дружини українського князя Лева Даниловича, угорської принцеси Констанції, яка була католичкою і на чужині тужила за своєю вірою. Від XV і до середини XVIII століття тут стояв костел, збудований у готичному стилі.
У цьому костелі і на площі перед ним 1559 року розігралася справжня війна за наречену з використанням артилерії і всіх тонкощів військової стратегії. Магнат Лукаш Ґурка добивався видачі з монастиря своєї, які він уважав, законної дружини – найбагатшої спадкоємиці Речі Посполитої, Гальшки Острозької, яка заховалася за стінами домініканського монастиря. Під час військових дій на декілька тижнів припинилася вся торгівля у Львові, а роздратований король наказав припинити війну. Врешті було перерізано водотяг, що вів до монастиря, і таким чином облога закінчилася: Гальшку видали Лукашеві.
Через аварійний стан готичний домініканський костел розібрали 1748 року. Новий храм, який нагадує костел святого Карла у Відні, у 1748-1764 роках спорудили за проектом військового інженера, генерала артилерії Яна де Вітта у пізньобароковому стилі. У ті часи існувала добра традиція зберігати від попередньої знищеної споруди усе цінне, що тільки можна було зберегти. До наших часів у південній частині храму можна оглянути алебастровий надгробок XVI століття – пам’ять про старовинний готичний костел, який зник ще 260 років тому.
Всередині храму низка надгробків, найцінніший з яких – надгробок графині Дунін-Борковської роботи всесвітньовідомого данського скульптора Бертеля Торвальдсена (1816 рік). Львівську школу скульпторів репрезентує пам’ятник губернаторові Галичини Гауеру роботи Шімзера (1824 рік). 1880 року тут поставлено пам’ятник знаменитому польському художникові Артурові Ґротґеру роботи скульптора Гадомського.
За радянських часів храм Божого Тіла закрили і тут, як у багатьох інших львівських церквах, влаштували склад, а 1970 року відкрили Музей релігії та атеїзму і встановили у середині храму підвішений під куполом маятник Фуко, який своїм відхиленням підтверджував процес обертання Землі. У музеї працював кінолекторій, де читали лекції на атеїстичні теми і демонстрували атеїстичні науково-популярні фільми.
З 90-х років Домініканський собор став греко-католицьким храмом Святої Євхаристії, особливо популярним серед львівської інтелігентної і національно свідомої молоді.
7. Бернардинський монастир
Пройшовши з боку площі Митної через фортифікаційну браму монастиря – Глинянську вежу нечутними кроками (бо йтимете унікальною дерев’яною бруківкою), ви потрапляєте на монастирське подвір’я, де кожен з багатьох його закутків дихає старовиною. Все тут завмерло так, ніби й не було останніх чотирьохсот років світової історії.
Монастир бернардинів (це польський варіант ордену францисканців) збудовано за міськими мурами, тому ви побачите тут міцні і високі фортечні укріплення, які добре збереглися з північного і східного боку. Історія монастиря сягає середині XV століття, утім власне цю пам’ятку збудували на початку XVII століття. Це була епоха надзвичайно швидкої зміни архітектурних стилів. Найславетніший будівничий Львова італієць Павло Римлянин 1600 року розпочав будівництво костелу у стилі звичного для нього ренесансу, але майстер, не завершивши справи, помер 1618 року. Польському королеві Сигізмунду, який прибув на оглядини будівництва, первісний задум здався надто скромним. Тож вже учень і наступник Римлянина, швейцарець Амброзій Прихильний, будував споруду так, що захоплювало дух. Розкішний маньєристичний скульптурний декор, який проте не порушує мистецького почуття міри, є найціннішим спадком цієї пам’ятки: більше двадцятьох довершених скульптур становлять живу галерею колоритних постатей XVII століття. Вроцлавський архітектор Андрій Бемер завершив ансамбль монастиря бароковою вежею і оздобленням фасаду. Інтер’єр храму прикрашають численні різьблені вівтарі XVIII століття, стіни вкриті оригінальним фресковим розписом того ж періоду.
Історія, яка творилася між цими похмурими і величними мурами є надзвичайно захопливою. Тут настільки злилися воєдино реальні факти міських хронік з легендами, що розділити їх тепер неможливо. Цілюще джерело, яке вдарило після поховання 1484 року на подвір’ї монастиря святого Яна з Дуклі, захисника Львова від численних облог, канонізованого Папою Іваном Павлом Другим 1997 року… Барокова ротонда над криницею, куди скидали тіла вбитих українців, які 1648 року хотіли відчинити браму міста гетьманові Богдану Хмельницькому… Нарешті годинник на вежі костелу, який завжди випереджав час на п’ять хвилин на згадку про те, що монах-бернардинець перевів стрілку годинника вперед: міська брама зачинилися перед самим носом загарбників і таким чином було врятовано Львів від знищення… Багато легенд та реальних історичних подій бережуть і підземелля монастиря бернардинів.
8. Чорна кам’яниця
Свою назву Чорна кам’яниця одержала у ХІХ столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря й світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами. Хоча у 60-і роки ХХ століття в народі ходила легенда, що чорний колір кам’яниці надало втирання протягом багатьох років у фасад чорного соку від шкірок зелених грецьких горіхів.
Таємничість цієї кам’яниці полягає в тім, що одна з теорій чорного кольору фасаду, яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова, це закопчення золою білого каменю пісковика внаслідок багаторічного опалення кам’яниці.
Проблема обігріву будинків зимою у середньовіччі стояла досить гостро. Для збереження тепла навіть килими вішали на певній відстані від стіни для того, щоб створити повітряний прошарок. А для опалення будинку у його підвалі розпалювали двокамерну піч. Палаючі дрова нагрівали каміння і гаряче повітря від розпечених каменів йшло трубами на всі поверхи. Пористий камінь-пісковик, з якого побудована кам’яниця, протягом століть активно поглинав пил і сажу, і таким чином з білого перетворився на чорний.
Першим власником цієї кам’яниці, а точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва, тому її називали Київською. У кінці ХVI століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові аптек. Тоді цей будинок називався Лоренцовичівським. Онучка Яна Лоренцовича вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського, тож вже у XVII столітті кам’яниця називалася «докторівською». Доктор Анчевський тоді ж прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. Тут ми бачимо також фігуру львівського святого Станіслава Костку, покровителя і захисника міста від пожеж. При вході до будинку із середньовічних часів збереглася кам’яна лава, на якій сидів охоронець.
Зараз тут знаходиться відділ історії української діаспори Львівського історичного музею, де висвітлено окремі фрагменти трьох головних потоків українського еміграційного руху, хронологічні рамки якого охоплюють кін. XIX – кін. ХХ ст. Пам’ятки зібрані в експозиції допомагають глибше зрозуміти, що українці, які живуть поза межами України є вагомою гілкою українського народу, яка поповнює скарбницю нашої спільної історії, науки, культури і мистецтва.
9. Парк “Високий Замок”
Найвища гора Львова (413 метрів над рівнем моря і близько 130 метрів над рівнем середмістя) була штучно насипана наприкінці XIX століття на честь річниці Люблінської унії. Таким чином Львів одержав незрівнянний з іншими містами Європи оглядовий майданчик, краєвиди з якого не можуть залишити байдужим жодного, хто наважився сюди піднятися.
Біля підніжжя штучного кургану чатує кам’яний лев, який колись стояв біля міської Ратуші, і якому вже понад чотириста років. Неподалік – фрагмент стіни замку, що стояв на цій горі з XIV століття.
На нижній терасі парку Високий Замок велична алея старезних каштанів, на ній – пам’ятний камінь, поставлений на честь перемоги польського короля Яна III Собєського над турецьким військом 1675 року на Лесиницьких полях, які видно з цього місця.
Каштанова алея завершується будиночком садівника (1892 рік), а навколо нього росте багато екзотичних рослин. Для прикраси парку тут, в середині XIX століття, встановили штучну печеру з написом «15 серпня 1841 року», вхід до якої охороняють два кам’яні леви XVII століття зі старої Ратуші. Вони тримають щити з гербами львівських патриціанських родин. Колись цю печеру назвали «печерою смогубців», бо тут накладали на себе руки закохані, яким життєві обставини перешкоджали поєднатися.
Парк Високий Замок є осбливий тим, що він розташований на високій лісистій горі у самому центрі великого міста. І практично за 10-15 хвилин пішої ходи з будь-якого напрямку з гамірних вулиць можна потрапити у прохолоду і затишок віковічних дерев, де ніщо не нагадує про суєтність урбаністичного життя.
10. Музей “Личаківський цвинтар”
Кладовище було офіційно засноване у 1786 р. з ініціативи нової австрійської влади у тодішній столиці Королівства Галіції і Лодомерії.
Найстарша надгробна плита на його території датована 1675 р. Окрасою Личаківського некрополю є 23 каплиці-гробниці, що були власністю заможних львівських родин.
Своєрідним ноу-хау в Україні та Європі є недавно введені нічні екскурсії на Личакові.