Навколо світу на мотоциклі!

Розміщене від: підтримка/ 641 0

Валерій – звичайний український хлопець із села під Полтавою. Але, розповідає, ще в молодшій школі у нього з`явилася мрія – об`їхати весь світ. У 16 років він вирішив, що зробить це на мотоциклі, а у 29 втілив свою мрію у життя. Валерій став першим мототуристом з України, який перетнув лінію екватора. За 10 місяців він проїхав усю Євразію, Північну та Південну Америку. Свою мандрівку розпочав у 2010-му, а завершив наступного року. Зараз вирушив у іншу подорож – Україною, аби показати людям, що навіть найнеймовірніші мрії збуваються.

Тепер Валерій їздить від міста до міста зі своєю фотовиставкою та читає лекції школярам. Минулого тижня його «Обличчя світу» побачили у Тернополі. Мандрівник розповів, що для виставки обрав портрети, аби кожен міг зазирнути в очі людей із різних куточків планети та зрозуміти, що всі ми – одна велика родина…

Ночував у наметі, а їжу готував на вогні

Ще коли Валерія на світі не було, його батько їздив на побачення до майбутньої дружини на мотоциклі. У колясці «залізного коня» повезли жінку і в пологовий перед народженням сина. У третьому класі хлопець вперше взяв до рук глобус і вирішив, що обов’язково перевірить, чи справді Земля кругла. Згодом мрія дитинства не давала йому спокою, і Валерій, покинувши перспективну роботу в банку, у 2009 році вирушив у першу велику подорож: з Києва, де тепер мешкає, до Владивостока і назад. Повернувшись, почав готуватися до навколосвітньої мандрівки. Батьки Валерія, побачивши візи в паспорті сина, спершу злякалися не на жарт, та повірили в нього і підтримали.

Завдяки Федерації мотоспорту України та кільком приватним фірмам міжконтинентальні мандри коштували приблизно 30 тисяч доларів. Правда, головним «готелем» для нашого співвітчизника залишався крихітний намет, який доводилося напинати і в джунглях, і біля мегаполісів. Їжу Валерій готував на вогнищі, але саме в цих екстремальних умовах по-особливому відчував колорит країн, крізь які пролягав його шлях.

Світові водні «перепони» долав на літаку: з Південної Кореї до США і з Бразилії до Португалії. Був і досить складний перехід із Панами в Колумбію на морському судні. Труднощі не лякали Валерія, адже таким чином, вважає він, доля випробовує нас і робить сильнішими. Ще на початку навколосвітньої подорожі в Казахстані мандрівник зламав ногу й змушений був зупинитися там на два тижні. Після того купив кросовий мотобот, натягнув його просто на гіпс і поїхав далі… За таких обставин уже сущими «дрібницями» видавалися проблеми з візою в Колумбії, де через них ледь не загримів до в’язниці як нелегал, страхітливе ревище мавп під час наметової ночівлі у джунглях Гватемали чи шість днів без води й бензину в чилійській пустелі Атакама, коли доводилося сподіватися лише на чуйність поодиноких подорожніх.

У Перу хлопці закидували камінням

Розповідати про найяскравіші епізоди з навколосвітньої мандрівки Валерій може годинами. У дорозі, зауважує, зруйнував дуже багато стереотипів і міфів. Йому, наприклад, категорично не рекомендували їхати в Колумбію. Та згодом навіть візові проблеми не змогли зіпсувати вражень від цієї країни.

– Я мав нагоду поспілкуватися з місцевою бабусею, яка дещо чула про Україну. Вона запитала мене, як ми тут живемо після Чорнобиля. Навіть побоювалася, чи, бува, не світимося уночі. Та коли я розповів їй про уявлення українців, начебто кожен другий колумбієць тримає вдома автомат та мішок кокаїну, ми обоє посміялися. Насправді в Колумбії щирі, відкриті люди, – усміхається Валерій.

А ще в Латинській Америці знають Україну через футбол. У Бразилії є містечко, куди приїжджає Ринат Ахметов вибирати спортсменів для «Шахтаря». Хоча у багатьох державах про Україну не чули, чимало людей пам’ятають «советіко юніон», тобто Радянський Союз.

А найекстремальнішою країною, мабуть, виявилася Перу. За словами мандрівника, там немає особливої приязні до білих людей. І байдуже, звідки вони приїхали: з Європи чи Америки. Для місцевих усі білі – «грінго», як американські солдати, які багато років тому намагалися завоювати їх поселення. У перуанських селах діти закидали мотоцикл Валерія камінням, а підлітки, які при дорозі рубали дрова, навіть замахувалися сокирами, аби перевірити, злякається подорожній чи ні.

В Аргентині є гурт «Коломия»

У всьому світі Валерій зустрічав українців, і не лише у Європі чи США. Багато наших співвітчизників є у Парагваї, Аргентині та Бразилії, куди вони мігрували ще на початку минулого століття. Приємно, що внуки та правнуки переселенців, які ніколи не були на історичній Батьківщині, бережуть українську культуру.

– Я був вражений, коли побачив, як на іншому кінці світу хлопчики та дівчатка виконували наші традиційні танці, – зауважує Валерій. – Один з перших українських переселенців до Парагваю Стефан Худик, з яким мені пощастило спілкуватися, згадував: мав три роки, коли батько продав маєток і худобу, щоб спробувати щастя в іншому кінці світу. Це було в 1923-му. Стефан майже не пам’ятає Україну, але навчав своїх дітей і внуків поважати свою історичну Батьківщину. А в Аргентині навіть є гурт «Коломия», куди входить майже тридцять дітей. Тепер вони хочуть приїхати до нас із концертом, аби показати одноліткам, що навіть за океаном плекають українські традиції.

А найбільше запам’яталася Валерію зустріч у прикордонному селі між Аргентиною та Парагваєм. Він запитав у перехожого дорогу. Побачивши, що на шиї мотоцикліста синьо-жовтий прапорець, та й на байку скрізь написано «Україна», місцевий чоловік запитав «солов’їною»: «Хлопче, ти звідки?». За словами Валерія, він втратив дар мови від несподіванки, коли ж оговтався, з’ясувалося, що зустрів співвітчизника, який колись переїхав сюди із сім’єю.

А от діти теперішніх заробітчан, яких мандрівник зустрічав у Європі, справили на нього інше враження. На думку Валерія, батьки надто мало часу приділяють своїм синам і донькам, забуваючи, що, крім гарного одягу, нових телефонів, їм потрібна увага старшого покоління. Наразі мотоцикліст займається створенням молодіжної громадської організації. У розмові з журналістами в Тернополі Валерій наголосив, що, здійснивши свою мрію, тепер хоче допомагати в реалізації найзаповітніших бажань іншим.

На запитання, у якій частині світу найкраще, Валерій відповів:

– Об’їхавши світ, я зрозумів: найщасливіші люди ті, які живуть у себе вдома. А щодо українців, то ми мешкаємо на унікальній землі – маємо моря,  річки, озера, гори, чорноземи, можемо споглядати чотири пори року. Просто за побутовими проблемами забуваємо основне: є сонце,  вода, усі ми живі-здорові… Щастя не залежить від грошей – воно вимірюється усмішками рідних людей навколо.

Найбільш ізольовані й найменш асимільовані

Розміщене від: підтримка/ 716 0

 

Найбільш ізольованими й найменш асимільованими з існуючих людських популяцій є сентінельці завдяки відмові від будь-яких контактів із зовнішнім світом та звичаю вбивати усіх, хто не належить до їх племені.

Сентінельці — один із туземних народів Андаманських островів, що населяє острів Норт-Сентінел, що розташований на південному заході від основної групи островів архіпелагу.
Сентінельці — одне з неконтактних племен, вони відомі своєю рішучістю у збереженні незалежності свого острова і свого суверенітету над ним, що виявляється у підтримці власної ізоляції, відмові від будь-яких контактів із зовнішнім світом. Про звичай андаманців вбивати усіх, хто не належить до їх племені, відомо ще за давніх часів, коли мимо островів пролягав морський торгівельний шлях із Індії до Малакки і Китаю. Внаслідок такого ставлення до іноземців сентінельці залишаються найбільш ізольованою і найменш асимільованою з існуючих людських популяцій, що зазнала найменшого впливу, як генетичного, так і культурного, з боку решти людства і світової цивілізації.
Хоч яка точна кількість сентінельців невідома, за різними оцінками вона сягає від 40 до 500 осіб. В індійському перепису населення 2001 року зафіксована кількість 39 осіб[1] (21 чоловік і 18 жінок), однак за особливих обставин цей перепис проводився опосередковано шляхом спостереження за островом з моря[2] і, звичайно, не був спроможний охопити все населення острова площею 72 км?. Також залишається невідомим, яких втрат зазнало населення острова внаслідок землетрусу в Індійському океані в 2004 році і спричиненого ним цунамі, однак відомо, що принаймні частина сентінельців його пережила.
Сентінельців, як і інших аборигенів Андаманських островів, традиційно відносять до негритосів, не досить добре визначеної антропологічної групи, до якої залучають декілька не пов’язаних один з одним тубільних народів, що живуть по всієї південно-східній Азії, таких як семангі з Малайзії і аєта з Філіппін, а іноді також деякі племена Австралії і навіть Південної Америки. Спільними рисами всіх негритосів є порівняно низький ріст, темна шкіра і жорстке волосся. Втім, сентінельці дещо вищі за решту андаманських аборигенів.
Суспільство сентінельців первіснообщинне, вони живуть винятково полюванням і збиранням диких рослин; не відомо жодних свідоцтв наявності у них рільництва у будь-якій формі. Єдиним видом зброї є лук; їм користуються як для полювання на диких свиней, так і для рибальства, оскільки пастки і риболовні гачки також невідомі. Черепах, дюгонів та рибу ловлять мережами і забивають гарпунами.
Часто стверджується, що сентінельці не уміють здобувати вогонь і користуються тільки вогнем, що виник природним способом, наприклад, внаслідок удару блискавки, але насправді достовірних даних з цього приводу немає. Втім, вже перші спостерігачі повідомляли про практику підтримки вогню у вогнищах протягом всієї ночі; вночі багаття горять по всьому острові.
Обробка металів серед сентинельців також невідома, як невідомі на острові і будь-які джерела сировини для неї. Проте спостереження свідчать про те, що сентінельці винахідливо користуються металевими виробами, що їх викидає морем чи залишають на березі відвідувачі.
Практично нічого не відомо про мову сентінельців. Вважається, що вона належить до андаманської сім’ї, але наскільки вона близька до решти мов сім’ї, залишається загадкою.
Номінально острів входить до складу індійської союзної території Андаманські і Нікобарські острови; на практиці сентинельці користуються повною автономією у внутрішніх справах. Втручання індійських урядовців зведено до мінімуму і полягає лише в рідких спостереженнях за островом з моря, ще рідших короткотривалих візитах і забезпеченні охоронної зони довкола острова — висадка на острові чи перебування у його прибережних водах заборонені.
На початку 1990-х років місцеві урядовці у Порт-Блері розпочали програму обмежених контактів з сентінельцями під наглядом урядового агентства з соціального розвитку племінних народів. Була запланована серія «контактних експедицій», які повинні були залишати на березі «подарунки», такі, як кокосові горіхи, з метою привчити сентінельців до відвідувачів і дещо послабити їхнє звичайне вкрай вороже ставлення до пришельців. Якийсь час здавалося, що програма контактів починає повільно просуватися, однак наприкінці 1990-х років програму було припинено після того, як декілька співпрацівників схожих програм загинуло під час контактів з племенем ярава на островах Середній і Південний Андаман.
Сентінельці продовжують вороже ставитись до будь-яких відвідувачів острова. У 2006 році вони вбили двох рибалок, що нелегально ловили крабів в прибережних водах, і зустріли градом стріл гелікоптер, що прилетів забрати тіла. Тіла рибалок так і не було вивезено з острова.

 

Космічний туризм: скільки коштує побачити Галактику?

Розміщене від: підтримка/ 602 0

Здійсніть найекстравагантнішу подорож у своєму житті.

Мабуть, багато хто з вас мріяв у дитинстві про неосяжні простори, а ще краще – про професію космонавта. Якщо з якихось причин ви все-таки не опанували ази цієї складної, проте романтичної професії, не хвилюйтеся.

Ми живемо у XXI столітті – у вік сучасних технологій і досягнень.Поспішаємо вас обрадувати, що незабаром полетіти в космос на космольоті буде так само легко, як і здійснити подорож літаком у Долину Смерті чи флоридський Діснейленд.

Космічний туризм – історія

Сьогодні приватними польотами в космос займається компанія Virgin Galactic, яка входить у групу Virgin Group Річарда Бренсона – перша компанія, яка сконструювала власні космічні літаки. Завдяки цьому кожна людина найближчим часом зможе здійснити приватну подорож у космос.

Розробкою першого космічного літака зайнявся найвпливовіший конструктор літаків та ракет другої половини ХХ століття Берт Рутан. Він був автором першого корабля SpaceShipOne та сучасного SpaceShipTwo.

Завдання цих космічних літаків – перевозити в космос пасажирів компанії Virign Galactic, а їх будівництвом займається компанія Scaled Composites у Мохаві в Каліфорнії. Корабель SpaceShipOne став прототипом корабля SpaceShipTwo.

Останній перебуває у стані розробки, протягом 12-18 місяців проходитимуть випробування, а після цього компанія Virign Galactic відправлятиме пасажирів у космос.

Планується, що спочатку польоти будуть щотижня, а потім літати в космос будуть щодня, а то й по два рази на день. Поки триває завершення будівництва сучасного космічного корабля SpaceShipTwo, SpaceShipOne розміщується у  Вашингтоні у Смітсонівському музеї.

На честь таких досягнень у космобудівництві цей корабель розташувався між літаком “Дух Сент-Луїса” (на якому був виконаний перший трансатлантичний безпосадковий переліт) та літаком Bell X1 “Неперевершений Дленніс” (на ньому вперше подолали звуковий бар’єр).

На кораблі SpaceShipOne 2004 року здійснили три успішні польоти в космос на висоті більш ніж 100 кілометрів. Визначний політ відбувся 4 жовтня. Ці польоти показали, що нова конструкція – ефективна та дієва.

Таким чином, компанія Virgin Galactic довела, що комерційні й туристичні польоти в космос – зовсім не міф, а реальність, яка ось-ось стане доступною багатьом.

Космічний туризм – система польотів

Перші запуски космічних кораблів будуть виконані з космодрому “Мохаве”. Розташований він в однойменній пустелі в Каліфорнії. Однак найближчим часом космодром “Америка” та штаб-квартира компанії Virgin Galactic будуть побудовані у Нью-Мексико.

Крім того, компанія шукатиме шляхи для будівництва космодромів по всьому світові. А поки що обирайте найзручніший авіамаршрут в Америку та вирушайте туди. Адже неймовірна мандрівка в космос чекає на вас.

Безпосередньо на космодромі перед польотом ви пройдете триденне тренування. І вже тоді відчуєте, що найбільша пригода у вашому житті почалася.

Всі тренування й навантаження будуть максимально схожими до того, що з вами відбуватиметься безпосередньо під час польоту в космос. Під час польоту з вами будуть іще 6 астронавтів та два пілоти.

Як відбувається сам політ?

Із космодрому “Мохаве” космічний корабель доставляють на висоту 15 км спеціальним літаком-носієм. На цій висоті корабель відділяється від носія, і вмикається його гібридний двигун.

Починається підйом на висоту понад 110 км. На замітку, за міжнародними правилами космос починається на висоті 100 км над поверхнею землі. Космічний корабель рухається зі швидкістю 4000 км/год, це в 4 рази більше, ніж швидкість звуку.

Незадовго перед досягненням максимальної висоти починає діяти унікальна система складних крил. Крила космічного корабля складаються для кращого входу в атмосферу під дією земного тяжіння.

Складені крила діють як повітряні гальма, космічний корабель вирівнюється й уповільнюється, щоб спокійніше увійти в атмосферу.

Важко повірити, що все це ви бачите не по телевізору чи в журналі, а на власні очі. Як протягом нетривалого часу небо з блакитного стає темно-синім, пурпуровим, а потім узагалі чорним. І тоді ви, власною персоною, опиняєтеся в космосі.

Варто зауважити, що після такого польоту ви офіційно отримаєте звання “астронавт”. Цікаво, що у США астронавтом вважається людина, яка здійснила політ у космос на висоту 80 км.

Згідно з визначеннями Міжнародної федерації повітроплавання, космічними вважаються польоти на висоті 100 км. Пасажири корабля Virgin Galactic отримають однойменний значок компанії, а також значок астронавта Федерального управління цивільної авіації США.

Космічний туризм – ціна

Космічний політ – емоції, які неможливо описати. Мабуть, найбільша авантюра в житті. Проте таке задоволення зовсім недешеве.

Із постійним запровадженням нових технологій передбачається, що польоти в космос стануть доступні не лише багатим, а ціни знижуватимуться.

Забронювати квиток для польоту можна за допомогою Акредитованих Космічних Агенцій по всьому світу. Уявіть собі, що вам не доведеться їхати за кордон, якщо все-таки надумали полетіти в космос.

Фестиваль давньої музики

Розміщене від: підтримка/ 528 0

«Ювілейний» X Фестиваль давньої музики у Львові

13–22.10.2012р. Музичне життя нашого міста сьогодні вже неможливо уявити без традиційної осінньої події – Фестивалю Давньої Музики у Львові. Фестиваль вже став частиною історичного комплексу міста, а музика з фестивальних концертів настільки природньо відлунює у львівських палацах і храмах, що, здається, долинає до нас із глибини минулих століть.

На сьогодні це єдиний в Україні фестиваль, що в такому об’ємі і на такому професійному рівні представляє музику різних європейських країн від середньовіччя до класики – вокальну та інструментальну, церковну і світську, оперну та ораторійну. Протягом минулих років фестиваль відвідали виконавці з Швеції, Швейцарії, Австрії, Нідерландів, США, Чехії, Польщі, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів, Чілі, Угорщини, Росії, Білорусі, Словаччини. Фахівці від давньої музики не лише виступають в концертах, але й надають консультації та проводять курси майстерності, що сприяє розвиткові історичного виконавства в Україні. Цьогорічний, Восьмий Фестиваль Давньої Музики у Львові, буде проводитись під титулом “Музичний Львів і спадщина Габсбурґів”.

Разом з тим запрошуємо гостей міста скористатися нашими послугами щодо складення програми перебування у Львові, поселення, харчування, супроводу, екскурсійних програм, замовлення квитків тощо.

 

Львівське свято кави

Розміщене від: підтримка/ 525 0

Провести вихідні у Львові, місті із запахом кави, це незабутні і вишукані враження. 28-30.09.2012р. Затишні львівські кав’ярні пропонують у той час надзвичайно великий вибір кавових ласощів, адже відбувається традиційне вже голосування за найкращу кав’ярню. Окрім того, у місті виберуть вибори кавових Короля і Королеви. Минулого року подію відвідало понад 15 тис. львів’ян та гостей міста. Масові заходи відбуватимуться на площі Ринок і це між іншим: кавовий ярмарок, кавовий тур Короля та Королеви, голосування, Західноукраїнський чемпіонат баріста.

«Вир Мандрів» запрошує гостей міста скористатися нашими послугами при поселенні, екскурсіях по місту, замовленні квитків тощо. Приїжджайте до Львова і ми подбаємо, щоб ніщо не захмарило святкової атмосфери та насолоди від львівської кави!