Цікаві факти про Різдво
Дата
У часи раннього християнства Різдво не святкувалося як велика подія. Перша згадка про Різдво як свято відноситься до 200 року нашої ери, коли теологи з Олександрії вирішили, що Різдво треба святкувати 20 травня. У 4 столітті нашої ери Римська церква спробувала уніфікувати святкування у різних груп і конфесій, ухваливши святкувати Різдво 25 грудня. Така дата була вибрана не випадково – серед язичницьких культів, які в той час були поширені, 25 грудня святкувалося як день народження Сонця. Святий Кипріан пізніше сказав: «Як чудово розпорядився Бог, що народження Христа відбулося в день народження Сонця».
Сцена Різдва
Біля всіх храмів під час Різдва споруджується композиція з деревами, яслами й овечками, яка реконструює сцену народження Христа. Виявляється, такий вид сцена набула тільки в 13 столітті завдяки Святому Франциску, який вельми шанується у католиків як людина, яка знаходила мову з будь-якими тваринами. У Середні віки Франциск подорожував по Середньому Сходу, пропонуючи мусульманам стати християнами (в іншому випадку їх зазвичай кидали у вогонь), і саме він є основним ініціатором і натхненником сучасного вигляду місця та оточення, де народився Ісус Христос.
Подарунки
Традиція дарувати подарунки на Різдво також є вельми давньою. Різдвяні напої, листівки, красиві коробочки з бантиками – це все прийшло до нас від древніх римлян, які обмінювалися подарунками в день Нового Року. Святий Елігіус ще в 7 столітті попереджав про пріоритет духовних подарунків над фізичними, але як бачимо, деякі традиції в прямому сенсі слова не можна знищити.
Заборона Різдва
В Англії в 1644 році святкування Різдва було заборонено спеціальним Парламентським Актом. У цей день повинні були працювати всі лавки та інші заклади, а подарунки та інші спроби зробити день більш святковим оголошувалися язичницькими вигадками. Консерватори опиралися цьому нововведенню, аж до кровопролиття. Через деякий час святкування повернули населенню. Під час протестантської реформації групи пуритан також відмовилися від святкування Різдва, оголосивши його підступами католицизму. У Бостоні святкування Різдва було заборонено впродовж 22 років – з 1659 по 1681 рік. Заборона була знята завдяки губернатору серу Едмонду Андрос, і навіть після цього знадобилося кілька століть, щоб Різдво стало поширеним святом в Бостоні.
Міфи
Як це часто трапляється з стародавніми переказами і релігіями, християнство також оточує шлейф непорозумінь і міфів. Найбільш поширені з них – це зв’язок християнства з культом Митри. Багато аспектів життя Митри збігаються з аналогічними подіями з життя Христа, але міфи про Митру в своєму сучасному вигляді теж «намалювалися» порівняно недавно – кілька століть тому. Між «фактами» з життя Мітри та Христа є значні відмінності – перший, за переказами язичників, народився на вершині гори, також зв’язок Митри з пастухами з’явився вже після розповсюдження християнської релігії. Отже, не можна говорити однозначно, що християни запозичили свою релігію у язичників – шанувальників культу Мітри. Є як мінімум 50% ймовірності, що все відбулося зовсім навпаки.
Хлопавки
У Британії вони називаються «Christmas crackers» і дуже популярні серед населення. Паперові трубочки з невеликим зарядом усередині і мотузочкою, що стирчить на зовні. Якщо потягнути за неї, пролунає постріл, а з протилежного кінця трубки посипляться різні дрібні подарунки – від простого конфетті до невеликих іграшок. Сучасні хлопавки коштують від копійок до тисячі доларів за найкращі екземпляри, а винайшов їх, як стверджують знавці, продавець солодощів Том Сміт у 1847 році.
Різдвяна ялинка
У західному світі поширена легенда про Мартіна Лютера, який вперше вказав людям, що на Різдво необхідно прикрашати ялинку. За іншими версіями, він вказав, що ялинку треба прикрашати свічками. Загалом, швидше за все невідомо, хто першим використовував зелену колючу красуню як атрибут Різдва (особливо враховуючи, що на батьківщині Христа вона не росте). Одна з найбільш ранніх згадок про це відноситься до 7 століття нашої ери і пов’язана зі Святим Боніфацієм, який зрубав ялинку на очах у місцевого населення, впевненого, що це дерево є священним і знаходиться під захистом самого бога Тора. Невідомо, чим закінчилася ця історія, а до 15 століття ялинка вже широко використовувалася для прикраси осель на Різдво, і Мартін Лютер був зовсім не першопрохідцем в цій області.
Xmas
У західному світі навколо слова XMAS іноді вирують неабиякі пристрасті. Істинно віруючі вважають, що таким чином, замінюючи повне ім’я Христа на якусь букву Х, люди ображають Сина Божого. Інші, більш спокійні віруючі, вважають, що буква справи не міняє, але значно скорочує витрати на фарбу. А насправді буква Х є першою буквою в грецькому написанні Христа , тому слово Xmas є не менш священним і святковим, ніж Christmas.
Санта Клаус
Персонаж на ім’я Санта Клаус створений з образу єпископа періоду раннього християнства Святого Миколая, який народився в 270 році нашої ери в турецькому селищі Патара. Він відомий тим, що непомітно дарував біднякам гроші і подарунки. Сучасне зображення Санта Клауса засноване в основному на поемі 1823 «A visit from St Nicholas» (Візит Святого Миколая), яка також називається «Ніч перед різдвом». Наш Дід Мороз завідує морозами і холоднечею, а праобразом його, мабуть, було одне з язичницьких божеств – Великий Старець Півночі, який був відомий своїм холодним злим норовом.
Солодощі
У світі одним із символів Різдва також є солодощі у вигляді тростинки з карамелі. На початку 19 століття кондитер з Індіани придумав зробити м’ятну карамельну паличку білого кольору з червоними смужками. Білий колір означає чистоту і непорочність, три тонких смужки означають Святу трійцю, товста червона смуга означає кров, пролиту Христом за людей. Вигнутий кінець палички робить її схожою на тростину пастуха, а саме пастухи стали одними з перших апостолів. Крім цього, якщо перевернути тростину догори ногами, вийде буква J, яка є першою буквою імені Христа (Jesus). Ось так невелике вдосконалення і трохи фантазії призвело до того, що пересічна карамелька стала символом найпоширенішого в світі свята.
Гуцули. Всеєвропейська унікальність українських горців
Кожен з нас отримує неабияке задоволення від спілкування з представниками інших народів, особливо далеких, абсолютно відмінних від України держав. Нове уявлення про те, як може жити людина, про її традиції, культуру та звичаї завжди є чимось нестандартним для нас, адже це дуже відрізняється від нашого повсякденного життя.
Ми подорожуємо і відкриваємо для себе нові країни, екзотичні місця, пізнаємо цікавих людей, проте дуже часто навіть не підозрюємо про унікальність, яка знаходиться зовсім поруч.
Україна була і є місцем, де мандрівники та етнографи завжди знаходили для себе щось особливе. І цією головною особливістю були і є люди.
Глибокі традиції, погляди на Світ, матеріальна та духовна культура українців – це те, що викликало захват у мандрівників зі всього Світу.
фото Ігора Меліки
На заході України височіють Українські Карпати, які стали місцем проживання одного з найбільш унікальних гірських народів Світу – гуцулів. Вони вирізняються своєю своєрідністю та неповторністю серед усіх українських етнографічних груп. Саме це може стати для Вас причиною номер один, щоб відвідати Карпати! Гуцулами завжди захоплювались дослідники зі всього Світу. На Гуцульщині любили відпочивати такі відомі люди як Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський.
Гуцульська забава
З давніх часів, коли гуцули тільки почали заселяти гірські території( східну частину Українських Карпат) вони почали активно взаємодіяти з гірським навколишнім світом і формувати свої унікальні традиції та погляди на Світ.
Горда та волелюбна вдача, працьовитість, любов до природи та її розуміння – це те, що було і є основними рисами справжнього гуцула. Гуцул все своє життя проносить через радість та спів, тому обов’язково не пропустіть можливості побувати на справжній гуцульській забаві.
З часів побутування в горах, гуцули почали освоювати ці безмежні та прекрасні простори і займатись традиційним випасом овець, що до сьогоднішнього дня є ще актуальним. Продукти полонин – це смаковитий сир(бринза), будз, вурда.
Свої давні хати гуцули будували з дерева і називали їх Ґраждами. Це були справжні фортеці у горах. Гуцульскі церкви входять до світової спадщини Юнеско і до сьогодні залишаються покриті деревом.
Струківська церква у смт. Ясіня
Яскрава різноманітність народного вбрання, яка зачаровує з першого погляду та багатство народного фолькльору, особливо жартівливих коломийок, нікого не залишить без посмішки. На Гуцульщині проживають унікальні люди – талоновиті музиканти, різб’ярі, художники. Народне мистецтво Гуцульщини є неповторним та колоритним. Саме на Гуцульщині використовують найдовший у світі музичний інструмент- трембіту.
трембітарі
Вам пощастить, якщо ви потрапите до Гуцулів в Карпати на Різдво, Пасху чи станете свідком справжноьго гуцульского весілля.
Весілля на Гуцульщині. фото Руслана Трача
Гуцульське різдвяне колядування
Природа Карпат та люди, які їх населеють – це унікальна спадщина української держави, де кожен може здійснити своє власне, неповторне відкриття.
гори Гуцульщини. фото з pohid.te.ua
Запрошуємо в Українські Карпати!
Топ-9, що варто зробити у Львові, щоб відчути його атмосферу
1. Заблукати.
Одним з найкращих способів відчути атмосферу міста – це спробувати заблукати. Якщо незнаєш маршруту – то незнаєш чого очікувати і тоді, обов’язково кожна нова цікавинка буде приносити захват. В кінці Ви знайдете куди Вам потрібно вийти, проте відчуття від непередбачуваного діалогу з містом – не забудете ще довго.
2. Побачити площу Ринок.
Велика кількість неповторних кам’яниць різноманітних кольорів, кожна з яких – окремий і завершений образ. А ще – велика кількість цікавих пам’яток, кнайп, колоритних людей, музикантів та інших диваків, без яких Львів- не Львів.
3. Піднятись на Ратушу.
Ще ефектніше подивитись на гордість Львова та об’єкти світової спадщини “Юнеско” з висоти львівської ратуші, яка підноситься над площею на 65 метрів і є найвищою в Україні. Багато цікаво про Львів можна дізнатись тут.
4. Потрапити у підземелля.
Підземний світ Львова маловідомий, проте захоплюючий. За найскромнішими підрахунками довжина підземель Львова сягає близько 100 км. Вони є під Єзуїтським костелом, Домініканським собором, під Преображенською церквою.
5. Посидіти на одній з львівських терас та відвідати одну з багатьох емоційних кнайп Львова.
Тоді коли Ви захочете попити чаю, чи львівської ароматної кави, Львів не залишить Вас осторонь емоцій. Тут є багато кафе з терасами з яких прогядаються колоритні львівські дахи. Одним з таких є “Дім Легенд”, на даху якого стоїть “совковий” автомобіль, що додає особливого шарму.
6. Проїхатись стареньким трамваєм.
Обов’язково варто побачити Львів з трамваю. З вікна трамваю місцевості будуть змінюватись швидко, тому Ви зможете побачити Львів різностороннім. А ще, там буває багато колоритних людей.
7. Піднятись на Високий замок і прогулятись парком Знесіння.
Найвища точка Львова – повинна бути у Вашому списку, адже звідси Ви побачите весь Львів– особливо близький центр та шедевральність культових споруд та ратушу, а вночі -це все буде ще й підсвічуватись. Прогулянка парком Знесіння принесе Вам радість, адже це куточок природи посеред міста, з якого відкриваються красиві види на Львів.
8. Відвідати Шевченківський гай.
Тут є неповторні дерев’яні хати, церкви та інші будівлі, що представляють різні етнорегіони Заходу України. До цього всього додається прекрасна природа та ландшафти Шевченківського гаю.
9. Придбати якусь раритетну книгу поблизу пам’ятника Івану Федорову.
Це місце де можна придбати дуже цінні книги просто неба. Окрім цього, діалог з продавцями стареньких шедеврів зможе виявитись для Вас ,також, дуже цікавим.
8 маловідомих місць Львова
Львів – це дуже цікаве та насичене шедеврами місто. Та деякі з них не потрапляють у класичні маршрути, залишаючись осторонь всеулюбленої центральної частини міста. Якщо Ви зібрались вже вкотре до Львова, залишились тут на ніч та вирішили відкрити для себе новий Львів, пропонуємо Вам список місць, які, не зважаючи на свою непопулярність, залишать Вас у захваті!
1. Палац Дуніковського
Справжнім шедевром є палац Дуніковського, який був збудований у 1897- 1898 рр. на замовлення Еміля Дуніковського. Сьогодні це філія Львівського національного музею .Знаходиться по вулиці Драгоманова 42.
2. Вулиця з декількома назвами
Львів – це фестивальне місто. З 2006 року у Львові проходить фестиваль “КіноЛев”. Чотири року назад у фестивалю з’явилась цікава та нестандартна традиція- до офіційної назви вулиці Архівної почали добавляти кожного року ім’я того, кому присвячений фестиваль. Тепер вулиця, крім основної, має ще чотири назви: Бергмана, Трюффо, Ільєнка і Параджанова.
3. Дерев’яна церква на Сихові
Далеко не кожен житель найбільшого спального району Львова знає, що посеред всіяного панельними будинками простору заховався справжній шедевр сакральної архітектури- церква Пресвятої Трійці побудована ще у 17 столітті.
4. Палац Юзефа Сосновського
Прогулюючись по вулиці Чупринки, мимоволі можна відчути себе героєм Гаррі Поттера, поглянувши на загадковий палац, який був побудований на початку 20 століття. Спроектований він був архітектором Юзефом Сосновським. Сьогодні – це житловий будинок та хостел.
5. Медова Печера
Окрім архітектури, у Львові є також багато унікальних пам’яток природи. Однією з таких є Медова печера, що знаходиться на східній околиці міста в місцевості Майорівки. Загальна довжина ходів цієї печери аж 56 метрів. У печері навіть є кажани.
6. Церква Святого Миколая Чудотворця
Більшість класичних маршрутів обходять один з найдавніших храмів Львова. Він був свідком часів заснування міста. Обов’язково відвідайте його по вулиці Богдана Хмельницького 28.
7. Пам’ятник Рюкзаку
Напевно, один з найбільш нестандартних пам’ятників України. Рюкзак -це дійсно важлива річ у житті кожного, адже облегшує життя туриста і забирає зайві речі з рук. Цей символ(рюкзак) об’єднував людей різних поколінь та національностей. Пам’ятник було встановлено у внутрішньому дворику географічного факультету університету ім. Івана Франка по вул. Дорошенка 41.
8. Підземелля Львова
Є підрахунки, що під Львовом проходить близько 100 км підземель. Підземелля проходять колектором річки Полтва, підвалами на площі Ринок, а також підземеллями монастирів. Найвідоміші з них, які Вам вдасться відвідати це підземелля Єзуїтського костелу, підземелля аптеки- музей, підвали колишнього Домініканського монастиря. А під Преображенською церквою знаходяться найбільші за розміром підземелля у Львові.
|
Карпати чудові у будь яку пору року. Запрошуємо вас помилуватись незрівнянними краєвидами та покататись на лижах засніженими схилами. |
Що подивитись в околицях Львова за один день?
Чи часто у Вас виникає запитання, що цікавого можна подивитись навколо Львова за один день. Дійсно, буває так, що часу небагато, а природній потяг людини до пізнання, відпочинку, зміни атмосфери завжди є і його потрібно задовільняти, інакше міський застій може викликати багато поганих наслідків, таких як снобізм, відсутність творчого потягу, депресія. Нові місця та нові люди надихають, тому ніколи не варто нехтувати, бодай, короткотривалим відпочинком.
У якому б напрямку Ви не поїхали, всюди Львівщина гостинно привітає Вас багатством природи та цікавими місцями.
Проте є такі місця, які заслуговують Вашої особливої уваги, їх неможливо обминути, проїхати, забути.
На що буде достатньо одного дня, щоб повернутись задоволеним вже ввечері додому ?
фотошкола “Чик” Підгорецький замок
– Одного дня буде достатньо для того, щоб відчути атмосферу старовинності, потрапивши у замки Львівщини. Дихання середньовіччя, багатство легенд та історії їх власників ще досі живуть у Олеському, ПІдгорецькому, Золочівському замках. Якщо ви на автомобілі, то за один день ви встигнете також побачити ренесансний замок у мальовничому селі Свірж.
– Одного дня достатньо для того, щоб відчути, що таке Карпати. Прогулятись густим смерековим лісом, полежати на галявині і послухати тишу, побачити гірські тумани, які вкутують річкові долини восени, відчути смак вершини, переглянути своє життя. Все це за один день можливо, якщо просто виїхати електричкою чи автомобілем у напрямку Сколе. Зі Сколе починається маршрут на найвищу точку Сколівських Бескидів- гору Парашку та на гору Лопату, з якої можна зійти на мальовничий водоспад Кам’янка, який спадає з 6-ти метрів. Якщо вгору йти не хочеться, тоді перед Сколе повертаємо у долину Стрия та їдемо до фантастичних скельних утворень у селі Урич. Там колись була справжня фортеця.
– Одного дня буде достатньо для того, щоб доторкнутись до культури горців Львівських Карпат- Бойків. За один день Ви зможете побачити столицю Бойківщини – Турку, дерев’яні храми в околиці та відвідати монастир, де був похований Данило Галицький(засновник Львова) – Лаврівський монастир. Також багато гірських серпантинів, мальовничі річки Дністер та Стрий, цікаві історії та багата культура будуть постійно супроводжувати Вас.
Центральна частина міста Жовква
– Одного дня буде достатньо для того, щоб відвідати Львів у мініатюрі – місто Жовкву. Цетральна ринкова частина, багатство храмів, в тому числі дерев’яна церква Святої Трійці, яка занесена до списку Світової Спадщини Юнеско, не залигать Вас байдужими. Неподалік, на схилах мальовничого Розточчя, розмістився Крехівський монастир, який також вартий вашої уваги.
Дрогобич
– Одного дня буде достатньо для того, щоб відвідати батьківщину Івана Франка- Дрогобиччину. Дрогобич – це друге найбільше місто області, з якого походить всесвітньовідомий вчений Юрій Котермак (Дрогобич) та ще багато відомих особистостей. Час проведений у Дрогобичі -буде приємним спогадом. Також тут можна відвідати дерев’яну церкву св. Юра, яка увійшла до списку найунікальніших храмів України, що стали частиною світової спадщини Юнеско. Неподалік обов’язково завітайте до батьківської садиби Івана Франка у с. Нагуєвичі. Закінчити свій день можна у Трускавці, попивши лікувальної мінеральної водички, з присмаком нафти, яка колись стала основним багатством цього регіону.
І це все за один день. Результат під кінець дня – радість, насиченість та відчуття повноцінності життя.
5 причин відвідати Карпати взимку
Чому ти повинен їхати в Карпати взимку ?
Напевно, кожен з нас знає, що таке Карпати, і точно кожен знає, що таке зима. Проте не кожному з нас вдається побачити справжні засніжені гори. Причин для цього багато – «немає грошей, ой як далеко, холодно, 3 метри снігу, лавини, не виїдемо з гір» та багато міфів, з яких виходить такий собі букет – чому в Карпати не їхати взимку.
Ми хочемо Вам довести протилежну думку, що якщо і варто кудись їхати взимку, то в першу чергу в КАРПАТИ. Зимові Карпати – це казка, яка чіпляє до глибини душі кожного, хто починає її читати. Тут Ви не побачите гострих скелястих піків як у Татрах, чи Альпах, проте Українські Карпати мають свій неповторний колорит- засніжена зелень смерек, пухнастість снігового покриву, теплий комфорт у дерев’яній зрубній хаті.
5 причин для того, щоб обов’язково та негайно поїхати в Карпати взимку:
1. Сніг. На відміну від міста, де сніговий покрив – це суміш болота з водою, сніг у Карпатах пухнастий, блискучий і надзвичайно казковий.
P.S. Три метри снігу інколи все-таки випадає, проте не слід цього боятися. Абсолютними рекордами снігового покриву славиться гірськолижний курорт Драгобрат на Закарпатті. У гірських заглибленнях буває інколи по 8 метрів снігу).
- Навколишні пейзажі.Якщо Ви були влітку в горах, то будете здивовані наскільки інші, вже давно відомі для тебе гірські картини. Взимку видимість підсилюється і завдяки явищу температурної інверсії, з Говерли, наприклад, при хорошій погоді Ви побачите на 150 -200 км. Це захоплює до глибини кожної клітини. Не менше враження справляють посипані снігами смерекові ліси.
фото Дениса Кривого
- Взимку можна покататись на лижах і на бордах.Звичайно, і влітку є відчайдухи, які з лижами виконують майстерні стрибки з трамплінів, наприклад, у смт. Ворохта, проте зима та Карпати, впершу чергу, це- лижі. Вибору дуже багато. Є можливості для того, щоб покататись новачкам і професіоналам. Курортом європейського визнання, де можна кататись на 60-х кілометрах трас є Буковельу гірському масиві Горгани.
- Гуцульський, бойківський колорит.Українські горці завжди захоплювали європейських етнографів. Ви хочете відчути справжній дух свята, почути справжню гуцульську коляду, різдвяні трембітання, подивитись на вертеп, яким він був ще на початку 20-го століття, або ж потрапити на запальну гуцульську чи бойківську забаву. Де це шукати? Відповідь одна – в Карпатах.
- Гарна дерев’яна хата, смачні наїдки і гірська баня, з якої вибігаєш у гірську річку.Це все є важливим для того, щоб все попередньо згадане гарно засвоїлось і ще тривалий час довгими міськими вечорами нагадувало нам про зимову казку на ім’я Карпати. Великими темпами в Карпатах почала розвиватись сфера послуг, тому сьогодні, фактично у кожного господаря, Ви без проблем наїстеся гуцульсиким баношем із бринзою, покатаєтеся на конях по засніжених полях та з радістю попаритесь у справжній бані!
Годі зволікати- вперед у зимові Карпати!
Зимовий відпочинок в Карпатах
Ми можемо пишатись нашою державою, яку щорічно відвідує безліч туристів, адже у нас є як тепле та чисте море, в якому літом купаються дорослі та діти проводячи чудову літню відпустку, так і стародавні високі гори, які забезпечують нам активний відпочинок зимою. Відпочинок у Карпатах високо цінують як громадяни нашої держави, так і приїжджі з інших країн туристи. Дійсно, Карпати щорічно відвідує дуже велика кількість людей, адже насолоджуватись природою, свіжим повітрям та неймовірними краєвидами тут можна цілий рік. Літом у Карпатах можна гарно погуляти, займатись риболовлею у місцевих річках, скупатись у цілющих озерах, попити джерельної води, та подихати чистим повітрям. Зимою ж у Карпати їдуть здебільшого заради активного відпочинку, адже сезон катання на лижах та сноубордах досить тривалий і розпочинається ще у листопаді, а закінчується у березні, а інколи навіть пізніше.
У Карпатах цілюще все, від повітря яке несе у собі тонкий аромат хвойних дерев зміцнюючих імунітет, та води, такої м’якої та смачної, до пейзажів, які заспокоюють нервову систему та надихають людей до створення чогось чудового та доброго.
Найбільший наплив туристів у Карпатах взимку, адже тут дуже м’яка зима і при великій кількості снігу досить часто світить сонце, що вже саме по собі створює чудовий настрій. При тому що про місцевих жителів ходить досить багато легенд та чуток, вони надзвичайно привітні та сучасні, тому тут дуже розвинена інфраструктура. Бази відпочинку знаходяться далеко від шумних трас та промислового виробництва, проте відпочиваючи тут ви зможете насолоджуватись усіма привілеями цивілізації, що робить відпустку ще цікавішою та колоритнішою.
Українців у Карпатах приваблює те, що для проведення незабутніх вихідних не треба оформляти візи та інші документи, вироблення яких потребує чимало затрат часу та коштів, що робить перебування тут досить економним. Іноземців у наші гори теж приваблюють ціни. З розвитком туризму і популяризації відпочинку в Україні кількість баз відпочинку значно зросла, а з кількістю виріс також і рівень обслуговування. За невеликі кошти можна чудово відпочити, при тому що не треба довго та далеко їхати.
Найпопулярнішими курортами в Карпатах прийнято вважати Буковель та Славське, але не менше туристів відвідують також Яблуницю, Драгобрат, Воловець, Ворохту, Подобовець, Яремче, Синяк та інші населені пункти.
У Карпатах чудово відпочивати як новачкам, які тільки навчаються чи прагнуть навчитись майстерності катання на лижах та сноубордах, так і досвідченим професіоналам, адже траси тут дуже різноманітні за складністю та довжиною. Не сумуватимуть у Карпатах і діти, адже дитяча анімація знаходиться на високому рівні і діти зможуть покататись на санчатах, виліпити снігову бабу та погратись у сніжки.
У Карпатах діє безліч санаторіїв, баз відпочинку та пансіонатів. Тут можна знайти як вишукане житло, так і садиби наповнені місцевим колоритом. Ціни досить різноманітні і можна підібрати чудовий та прийнятний для вашого гаманця варіант.
Не варто забувати, що при великій кількості котеджів сюди приїжджає велика кількість туристів, тому зняти садибу можливо лише завчасно, або доведеться їхати на удачу та пробувати домовитись про поселення з місцевими жителями. Не варто так ризикувати! Набагато раціональніше звернутись у туристичну компанію, яка запропонує вам проживання у Карпатах за доступними цінами і при цьому у них завжди є викуплені місця, тому поселення для вас буде гарантованим.
Ми завжди раді допомогти вам чудово відпочити! Карпати неймовірні в любий сезон, переконайтесь в тому і ви!
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНУ
- В Україні, в містечку Рахів, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.
- Населення України відноситься до найбільш освіченого. Кількість людей з вищою освітою на душу населення вища, ніж середньоєвропейський рівень. Україна займає 4 місце в світі за кількістю громадян з вищою освітою.
- На конкурсі краси мов в Парижі в 1934 році українська мова зайняла третє місце після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. А за мелодійністю українська мова зайняла друге місце, після італійської.
- Автор першої в світі Конституції – українець Пилип Орлик. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день він оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.
- Лавра – це найбільші та найвпливовіші чоловічі монастирі. У світі статус Лаври мають тільки шість монастирів. Три з них знаходяться в Україні.
- Найдовший музичний інструмент у світі – це українська трембіта. Її довжина може досягати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десять кілометрів.
- На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні грунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.
- Україна – одна із країн-засновниць ООН: у розробці статуту ООН, який був підписаний 26 червня 1945, активну участь взяли представники України (УРСР).
- Серед яскравих досягнень українського літакобудування – найбільший в світі літак АН-225 “Мрія”, а також найпотужніший літак АН-124 “Руслан”. У 2001 році, літак “Мрія”, взявши на борт вантаж у 253 тонни, за один політ встановив 124 рекорди.
- Протяжність найдовшого тролейбусного маршруту в світі складає 86 кілометрів, а проходить він у Криму – між Сімферополем та Ялтою.
- За кількістю сонячних днів такий курорт як Ялта не поступається Ніцці та іншим средземноморським курортам. Більша частина України розташована в межах помірно континентального клімату, проте для Південного берегу Криму характерний субтропічний клімат.
Сплави на Черемоші
Де можна сплавлятися
Верховна ділянка – від Дземброні до Верховини – 15 км. Це – 2,5-3 години сплаву. Якщо катамаранів кілька – додайте час на фотографування, підстраховку одна одного на порогах. (“страховка” – це фотографування на порогах одне одного). І якщо хтось випаде – страховщик інстинктивно вхопиться не за весло, а за конпку “play” на фотоапараті.
Доповнити можна сплавом з Топільчого – це ще 3 кілометри вище по течії.Інші ділянки придатні до сплаву тільки після опадів.
Катамарани швидкісніші за рафти – тому ділянка, проіндексова як три години рафтингу, для катамаранів є «коротшою».
Про пороги
Всього на Чорному Черемоші виділяються такі пороги:
Берди – вкілька великих плит, з яких стікає вода, і разом з нею катамаран. Якщо стікає мало води– ви просто зішкрябуєтеся
до долини. Цікавий тим, що він один такий на Черемоші. Нижче першого зливу є бочка – ніколи б не подумав. Від нього до основних порогів – 12 км річки без принципово виражених перешкод – їх всіх забрала повінь 2008 року. Ділянка цікава – тут менше садиб, але великою проблемою є вірогідний низький рівень води. Притоки Дземброня та Бистрець багато важать для Чорного Черемоша. Якщо подивитися об’єктивно на речі – вище Топільчого немає що робити, всі пороги трохи далі.
Дземброня – поріг, локалізованй впадінням в Чорний Черемош однойменної притоки. Починається шиверою, яку ліпше проходити під правим берегом. В головному зливі присутній елемент стрибка. Це найфотогенічніший поріг, який весь влізається в ракурс звичайного об’єктиву. Трохи вище нього починається головна сплавна ділянка.
Дідів лікоть – Гук, Гучки, Дземброня, Сиза кобила – наживок мало, тому й існує Дідів Лікоть – продукт піар-технологій.
Трошки гицкання, і все – весь Лікоть. На Чорному Черемоші багато не менш цікавих, проте nameless місць.
Серед туристичних спільнот існують також інші локальні назви, але тільки проект “Дідів лікоть” має широке вживання.
Сиза кобила – поріг фактично знищила повінь 2008 року – і зараз основне , ліве русло настільки захаращено каміннями, що стало фактично непрохідним. А правий канал, хоч й має кілька цікавих валів, все таки порогом може вважатися хіба умовно.
Цікаво спостерігати, як недосвічений екіпаж йде за основним стуменем – в ліву протоку і довго там борсається на каменях.
Правильно поріг називався Білою -до повені, зараз же кобила посизіла. Хоча мої знайомі з екскаватором носять ідею відновити
історичну справедливість.
Гучок – не робіть вигляд «усі пусі». Дуже хороший поріг – комплекс зливів, де один ліпший іншого. Найбільшої вправності
потребує перший злив, де потрібно провести складне маневрування. Не вийде – сядеш на камінь і довга вовча пісня. Чорний хід – під правим берегом. Якщо команда на підсвідомому рівні не розрізнить лівий табань від правого підтяга – ліпше йти туди. Одразу після цього зливу починається найцікавіше. Одна захоплююча миттєвість змінюється іншою – і так до впадіння Бистреця.
Далі в повітрі починає пахнути смаженим – Гук близько.
Домінанта всього маршруту. Сам поріг – потужний злив, де будь що потрібно утримувати катамаран прямо. Якщо при звичному рівні води Черемош – друга категорія складності для катамарану, то тут можна додати плюсика. Від правильних швидкості, кута, інерції, мотивації учасників залежить успішне проходження. Як на мене, це єдиний поріг, що може перевернути догори пузом нашого великого катамарана – без свідомих зусиль команди.
Нижче Гука – до Верховини Черемош має кілька цікавих поріжечків, тут достатньо місць для маневрування, є мости з вузькими проходами між опорами. Ця ділянка поступається цікавістю; можна сказати, вона несе більше небезпеку не для учасників, а для катамарану – можуть стирчати арматури, русло річки ширше, місцями шкрябалки.
Сплавляємося просто до нашої бази, що на березі Черемошу. Одразу можна переодягнутися в сухий одяг, залізти в теплий спальник і сказати, що був на сплаві два рази – перший та останній. Транспорт потрібно замовляти тільки туди –назад повертаєшся водним треком.
Про чемпіонат
На травневі свята на Чорному Черемоші традиційно проводиться чемпіонат України з гребного слалому. Водники (H2) кучкуються по два, по чотири – і на малих катамаранах чимдуж гребуть з точки А в точку Б. Це гонка. Інша дисципліна – слалом. Через річку натягуються шнурки, на яких висять довгі важкі палиці. Той, хто менше вдариться об них головою – виграє. Окрема тема – змагання на каюках. Маленькі, спритні, мов качечки, вони чимдуж втікають від великого жовтого катамарана.
Якщо серйозно – для того, щоб на каЯках проходити черемошанські пороги, потрібні постійні тренування, досвід, удача. Кількох днів «на травневі» на все це не вистарчить.
Минулого року Черемош був поділений між водниками та туристами по Рубікон –Дземброню. Вище по течії проходили змагання, нижче – сплави, і всіх те влаштовувало. Тому в період проведення змагань сплави з Топільчого не є можливими.
Про посудини
Для проведення сплавів використовують рафти, катамарани, рафт-байдарки та каркасні байдарки. Кількість інших суден адекватна національним меншинам греків серед населення України.
Каркасні байдарки
Каркасна байдарка на Черемоші – відгомін радянської епохи
Потребують навичок канатохідця -посудина має вмонтовану опцію “оверкиль”. Підтатлива до пошкоджень – дюралевий каркас позбавлений еластичності.
Цікаво, що на Дніпрі в межах Києва каркасна байдарка класифікується як судно, що можна конфісковувавти і з накладанням великорго штрафу однією із численних державних служб. Тому байдарочники переходять на
рафт-байдарки
Низенька посуда, з її борту пороги ближчі і страшніші. Найменш примхлива – серед інших посудин – до рівня води в річці. Через цю якість останніми роками набуває масової популярності серед комерційних структур, які прагнуть провадити “рафтинг” цілий рік. Рафт-байдарки мають невелику ємність – два-три чоловіки, на кожну з посудин капітанів не настачишся. Учасники отримують більшу свободу. Це породжує певну небезпеку з рубрики «а що буде, якщо я зроблю ось так..»
Рафтинг
Рафтинг – термін, які всі чули, хоч і не кожен пояснить його змістовніше за “ото тако з веслами”. В час, коли на безмежних просторах широкого і необятного розвивалися сплави на катамаранах – за залізною завісою процвітав рафтинг.
На рафті поняття помічника відсутнє – особливості конструкції дозволяють керувати капітану автономно. Головне завдання команди – піднести весло над головою і крикнути в обєктив «юху». В рафта немає жорсткого каркасу (в катамарану в кожному балоні дві труби), при справді великих валах може скластися вдвоє.
Романтична картина – капітан на кормі, його дівчинка – на носі рафту. Між двома великими валами рафт плющить вдвоє -і вони сплітаються в обіймах. Десь внизу зажована команда.
Менші вали рафт гасить дном зверху – їх і не відчутно.
Тобто -в мене є катамарани і нема і не планується рафтів, кожна жаба своє болото хвалить і квакає суб’єктивно.
Катамарани. Вони жовті, гарні, позитивні. . А ще – на катамарані є поняття, відсутнє в рафта – можна брати камінь між балонами – команда, що збільшує маневреність і можливості судна. Іноді цей камінь виявляється надто великим, кількість динаміки зашкалює.
Габарити катамарану – 2 на 6,5 м.
Чому саме 2 метри? Це ще габарит в потягах. Ніяких тобі 2, 01 – все в рамках закону.
На спокійних річках завантаженість наших катамаранів по паспорту – 8+2 чоловік. На Черемоші нам потрібна вища посадка і підвищена маневреність – тому використовується схема 1 капітан + 5 чоловік команди.
Про капітана
Капітан прагне керувати так, щоб у воду злізати не довелося. Там мокро, холодно, слизько і лячно. Тим не менше, буває по всілякому. Якщо бяка таки трапилася -в першу чергу у воді опиняються брехун та підбрехач – самі вчудили, самим і розгрібатися. Катамаран, позбувшись півтори центнерів зайвого багажу, здіймається з каміння. Якщо ж катамаран і зовсім влаштувався на обідню фієсту – злазять і передні. До місць в ложі справа доходить тоді, коли антракт по часу може зайняти весь час дії другої.
Капітан зацікавлений в тому, щоб найефектніше пройти поріг. Це дає ті враження, за якими приїхали люди; потенційно це додає йому плюсиків в очах команди. Героєм хоче виглядати кожен. Стосовно збереження спорядження – ніхто не вестиме судно в фаталістичному екстазі на гостре каміння, але боком чи кормою проходитиметься поріг – кількість потенційних подряпин від того не залежить.
На порогах на прийняття рішень є лічені секунди –і навіть якщо капітан вибрав не найліпше – все відбувається надто швидко, щоб шукати
істину. Ну й реальність довкола видозмінюються так, що рішення, що
спочатку здавалося не найліпшим, таки спрацювало. І поріг, хай і через
задню ліву п’ятку, таки пройдено.
Про помічника капітана
Найважливішим після капітана чоловіком є його помічник. Вербується переважно з неформальних лідерів колективу – з живих, із конструктивним типом характеру людей, соціоністично сумісних із самим капітаном. Так як капітан, звичайно, врождений психологом і в нього на діагностику є хвилин три – то переважно помічником призначається той, хто лементує
найбільше і буде продовжувати, поки його туди не посадять.
Навчання на Черемоші за рахунок більшої очевидності прикладів відбувається ефективніше, ніж на Дністрі. Дія від маневрів наочно спостерігається на хорошому струмені – скеля попереду тебе дуже мотивує.
Іноді помічник починає займатися дрібним шкодництвом – антипництвом. А що буде, якщо замість лівого табаня поставити праву дугу? Ухти, як класно нас впоперек порогу розвернуло! Ух ти, ледь не пробилися! Відбувається класичний конфлікт поколінь “батьки (капітан)-діти (помічник). Капітан забуває про те, що ще недавно сам таким був і що безхарактерний помічник ніколи не стане капітаном. Помічник один в один відтворює поведінку бунтівливого підлітка.
Головне – збалансувати амбіції та реальний рівень майстерності. Поки цього не сталося – капітан ігноруватиме надмірні ініціативи помічника – сплав це ж не урок дидактики. Злагодженість дій полягає в тому, що капітан дає вказівки, а всі інші їх виконують. Хіба б мав місце надмірний потяг до педагогічної діяльності. І зашкалювала впевненість у власних силах.
Про передніх
Сидіти переднім цікаво – приймаєш на себе головний удар валів; заливає водою, до тіла порогу ближче. Разом з тим, передні беруть активну участь в керуванні катамараном – виконують специфічні гребки -підтяги, дуги, чалять катамаран, при потребі злалять з нього у воду. Безоплатний сир – тільки в мишолапці, і з цим потрібно рахуватися при розподіленні учасників по місцях.
Про мотивацію
Чогось так є, що команда виконує потрібну дію тільки під дією слів з підвищеним вмістом тестостерону. На воді кричиш – вода клекоче, інакше не чути, і дуже швидко крик вже не сприймають за серйозне. Не девальвованими у системі цінностей залишаються тільки сердечні висловлювання. Запорука успіху в проходженні порогів – мобілізація
зусиль всіх учасників в один імпульс. Я пишу багато слів, пояснюю, вникаю в нюанси. Часто відхиляюся в
побічні партії. На Черемоші подібне недопустиме – все має бути чітким і зрозумілим. Я не прихильник надто коротких висловлювань, але часто люди – не напрошуються, а самі просять бути таким. В цьому можна вбачати вплив письменника, скульптура якого встановлена у Львові на вулиці Сербській, або що завгодно.
Про проходження порогів
Перед проходженням порогу зберігайте розумну дистанцію з іншими суднами, що або ще туди, або майже звідти. Судна можуть застрягати не тільки на порогах – а й перед ними. Мов риба-кит, лежить на черевці за кілька десятків метрів від океану. Там
сплавляються інші кити, грайливо бабахкаючись об воду, а нашому туди все ніяк до нього не дійти. Просто він лежить не на тому березі ріки, де..
Якщо русло вузьке і оминути судно, що трафило, немає куди – інші сплавляльники засрягатимуть вже не на камені, а на ньому. З кожною новою бульбашкою відкоркувати пляшку все важче.
Штопор забули. Ліпше б, як завжди, купляли горілку
Потрібна нам залізна круцька – розуміння того, що якщо хтось хвацько підсікає вас перед порогом – не вестися. Побажайте удачі – і схрестіть пальці навмисним методом.
Якщо ж штопору немає – замість пружненької пробки залишається дерев’яний фус.
Про гідрокостюми
Гідрокостюм на сплаві – це добре. Є кілька способів його заполучити – купити або ж отримати в дар. Зупинимося на тривіальнішому. Купити. Вітчизняна неопренова промисловість відсутня як клас. Або замовити. Просто, але вартує близько 800 грн. І бажано зробити це завчасно – всі ж, як і ви, згадують про гідрокостюм вже коли майже майже і родиш.
Люди починають утеплювати стіни будинків – до великої радості промальпіністів – 1 грудня.
Знайти гідрак на секонді – з першого разу – щастить тільки Обраним. Переважно на пошук йде купа часу – і тільки тоді блисне в купі мотлоху шматок акулячої шкіри-неопрену, відкриється таємниця священного Граалю. Якщо ж блисне більше, чим за 200 грн. – не брати.
Варто застерегти від костюмів для дайвінгу. Вони пошиті зі значно грубшого, чим треба, неопрену; рухаєшся, як в сповільненому часі. Може призвести до нападу клаустрофобії. Не спокушайтеся на «грубше-ліпше».
Варто зазначити – гідрак не захищає від води аки скафандр. В гідраку таки мокро, але тепло.
Якщо у вас алергія на синтетику – відкрита шкіра може так законтачити з неопреном, що почнеться ефект ковалівського мурашника. І чим активніше мотиляєш веслом, тим мурахи зліші.
Я вважаю, що гідрак має бути свій – це гігієнічно. А може, комусь з тих, хто вже брав той же костюм напрокат, в ньому було лячно?
Чи обов’язкий гідрак? Ні. Достатньо водовідштовхуючого прогумованого одягу і благої свитинки та штанят під ним. На порогах мерзнути не доводиться.
Добре, коли є гідрошкарпетки та гідрочеревики. Але вони дорогі з чортиками – тому “яке-небудь зручне взуття” з шерстяними шкарпетками може послужити хай нерівноцінною, але заміною.
Про страховку
Страховка здійснюється стропами, що перекидаються через стегно або гомілку. Ні в якому разі не можна заплутувати туди ногу «для надьожності». У випадку абортування з катамарану мокрою куркою випорпуєшся на берег. Якщо ж нога намертво зафіксована на катамарані,попереду каміння, а човен взяв і перевернувся.. Людину на борту постійно качає, як на конику. Стропова страховка є по справжньому надійному при нахилянні назовні – а от при крені всередину рівновага втрачається. Тоді роль страховки бере на себе каркас катамарану, діагональний шнурок, інші учасники, та ж стропа.
Що робити, якщо ви все таки випали? На рівному місці впасти досить складно – має бути привід. Поки він має бути – вибратися на берег досить складно – бурхлива течія, слизьке каміння. Якщо вибратися на берег одразу не виходить – доводиться проходити поріг самосплавом. На голові – гельма, тіло в рятувальному жилеті, що захищає від ударів, крім
утримання на поверхні води .
В руках – весло, ним можна стернувати. Оберігайтесь його ручки, як потенційного носія нокаутуючого удару по щелепі, коли лопасть вперлася в камінь. Застібки на гельмі заклацнуті. Жилет – підтягнутий по саме нехочу, інакше злізе і рятуватиме самого себе. Обов’язково рухатися вперід ногами і на спині. Річка переважно неглибока, ширина русла метрів 15, вибратися на берег можна досить швидко.
Весло з рук ні в якому разі випускати не можна – поки воно у вас в руках – ви можете з ним вибратися на борт, знову стати повноцінним учасником колективу. Зрештою, воно коштує грошей і поки воно у вас в руках – вас рятуватимуть завзятіше.
Про високу воду
Категорично не рекомендується сплавлятися у верхів’ях під час справді високої води. Складність порогів зростає, мов на польських дріжджах; вода несе пеньки, колоди; якщо все зовсім погано..
У філософському творі письменника зі Східної Європи – от не пригадаю зараз – ситуативно використана повінь ..
..Чоловік дивиться на ріку, що клекоче від повені. Дивиться, як з води вигулькують експонати з колекції його товариша, що жив над річкою вище по течії. Він все життя збирав старовинні речі – а зараз воно незворотньо швидко, разом з непотребом, несеться до забуття -а ось і сам власник – вчепившись за дах власного будинку…
Кажуть, коли МНС передає повідомлення про повінь на Черемоші, ті жителі, що живуть на горбочках, накривають банкетний стіл, і зирять на русло бурхливої ріки. Як у телевізор. Там цікаво – стільки всього несеться!
Вода підхоплює все, що погано лежить. Залежаними можуть бути і фрагменти садиб. Подейкують, що бачили пса, прив’язаного за буду. Таким макаром він проходив всі найскладніші пороги Черемошу.
Насправді, це не може бути правдою. В селах понад Чорним Черемошем собаки за хатку мають залізну клітку, підняту на палях високо над землею. Залазиють вони туди по драбині. Захист від вовків, що інакше перегризли б дерев’яну долівку, але, на відміну від навченої собаки, лазити по драбинах не вміють, так само як і сплавлятися на буді по порогах.
На кожну весну русло ручки змінюється – як от коси дівчинки, що ніяк не визначиться, якою їй бути. Перші кілька сплавів – антологія проб і “все таки варто було брати вліво”. Рухаємося по навігації, як кажан в печері -за тим то каменем табань, а за іншим підтяг переднього лівого.
Помилкова, підхоплена мейнстрімом є думка про те, що кажани при польотах для навігації в польотах використовують ехолокацію. Слово файнецьке – ехолокація. Насправді все не зовсім так – кажани ходять “по приборах”‘, коли на незнайомому треку. Як по JPS – “за 50 метров свернуть влево” . І якщо людина опинилася на цій накресленій кажаном кривій – він бахнеться туди, мов катамаран об камінь.
Так от. Під час повені знання фарватеру нормальної води втрачає зміст – катамаран, як кажан, заплутаний у волоссі, швидко закінчує. Білі починають, але їм від того не ліпше. За високої води сплавлятися ліпше вниз від Верховини. За звичайного рівня води там, як від сердешних переживань кота, а так тут утворюються вали, пороги. Річка змінюється до невпізнання. Рівень складності, рівнозначний верхів’ям нормальному рівню води.
Цікаве і дивовижне Закарпаття
Закарпатська область єдина в Україні, яка має кордони та контрольно-пропускні пункти одразу з чотирма країнами Європи. Всі вони входять до лав європейського Союзу. Це Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія.
Закарпатська область найменша по кількості населення серед всіх інших областей нашої держави.
Проте незважаючи на цей факт, Закарпаття за територією більше ніж 40 країн світу. Серед них такі відомі держави, як: Андора, Ватикан, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Сан-Маріно, Бахрейн, Бруней, Катар, Кіпр, Ліван,Сингапур, Гамбія, Ямайка, Багами.
На території Закарпаття проживають представники близько 70 національностей.
Географічний центр Європи знаходиться саме у Закарпатті. Поблизу селища Ділове Закарпатської області. Про це тут свідчить яскраво виражений кам’яний стовпчик з інформаційним надписом про це.
Тячівський район Закарпатської області є найбільшим районом України за населенням. Його населення складає близько 165 тисяч осіб.
Найдовшим селом Закарпаття є Нижній Студений, що на Міжгірщині. Його довжина складає близько 18 км.
Крайні точки Закарпатської області.
Захід: 22°9′ східної довготи; 48°27′ північної широти. с. Соломоново (1,5 км від с. Соломоново, Ужгородського району).
Схід: 24°37′ східної довготи; 48°4′ північної широти. г. Чорна Гора, хребет Чорногора (12 км від с. Луги, Рахівського району)
Північ: 22°35’східної довготи; 495’північної широти. с. Стужиця, Великоберезнянського району, хребет Східні Бескиди (біосферний заповідник.)
Південь: 24°18′ східної довготи; 47°53′ північної широти. район Довгорунської мармурової копальні (6 км від с.Ділове Рахівського району).
Найбільша ширина (по прямій лінії) з півночі на південь — до 100 кілометрів. Найбільша довжина (по прямій лінії) зі сходу на захід — близько 200 кілометрів.
Село Соломоново є крайньою Західною точкою всієї України.
Геометричний географічний центр Закарпаття розташований поблизу гори Кук, у Свалявському районі
Село Велика Копаня, що на Виноградівщині є столицею близнюків. В цьому селі, нараховується більше шести десятків пар близнюків, хоча населення села складає менше, ніж 4 тисячі жителів.
Понад 150 тисяч угорців проживає на території Закарпаття. Це більше 12% всього населення області. Угорці – найбільша іноземна діаспора нашого краю.
Найбільш високогірне місто в Україні – Рахів. Він розташований на висоті 820 метрів над рівнем моря. Рахову належить ще один рекорд – найбільший перепад висоти між вулицями – 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої (1000 м).
Найдовший залізничний тунель на Україні був збудований та розташований на відрізку Скотарське – Бескид.Його довжина складає 1747 м. Цей тунель був споруджений ще в далекому в 1887 році і неодноразово реконструйований.
Найвисокогірніший залізничний вокзал України – станція «Бескид». Знаходиться неподалік села Верхній Студений Міжгірського району. Вокзал був збудований на висоті 790 м над р.м.
Найбільш сніжний населений пункт – с. Руська Мокра на Закарпатті – стійкий сніговий покрив лежить тут в середньому 110 днів на рік. Це зумовлено специфікою розташуванням села серед гірських хребтів, які суттєво затіняють територію села від прямих сонячних променів.
Найбільше гірське озеро – в Україні – Синевир. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря і знаходиться в
Міжгірському районі. Площа Синевирського озера 7 га, глибина – до 24 м. В народі та легендах його ще називають “синім оком”.
“Долина нарцисів”, що біля села Кіреші Хустського району є єдиним місцем в Україні, де в природних умовах ростуть білосніжні нарциси вузьколисті. На вигляд вони дуже нагадують садові, але квітки більші й досягають іноді 10 см у діаметрі. Живописна долина площею 80 га вкрита суцільним килимом квітів і оперезана пологими гірськими схилами, є пам’яткою природи. Цвітуть нарциси один раз на рік, зазвичай в травні місяці, протягом 2-3 тижнів.
Липова алея в Ужгороді має довжину 2200 метрів і є найдовшою не лише в Україні ,а й в усій Європі.
“Перлинова печера”. У 2,5 км від Малої Угольки на водорозділі річок Малої та Великої Угольок знаходиться карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і є прикладом дії тріщинуватих вод на слаборозчинні карбонатні породи. Крім сталактитів на стінах утворилися численні кальцитові кульки, які блиском і красою нагадують перлини, звідки й назва.
“Зачарована долина”. У верхів’ях струмка Смерекового в Іршавському районі Закарпаття розкинулось напрочуд мальовниче міжгір’я – Зачарована долина, або Смереків Камінь. Численним скелям заввишки 20 м, що складені світло-сірими кальцитами і залягають серед гідротермально змінених вулканічних туфів, вивітрювання надало дивовижного вигляду. Цей державний заказник площею 150 га приваблює багатьох туристів.
“Скелі закоханих”. На околиці с. Костилівка Рахівського району Закарпаття на протилежних берегах Тиси височіють дві обривчасті скелі заввишки до 20 м з хрестами на височинах. Легенда оповідає, що хрести на скелях встановлені в пам’ять про трагічну загибель молодят Івана і Марічку, батьки яких заважали сватанню закоханих. У відчаї Марічка кинулася зі скелі й загинула. Приголомшений лихом Іван пішов слідом, кинувшись зі скелі протилежного берега Тиси.
Найбільша кількість різновидів голубців – 25 була зафіксована на гастрономічному фестивалі у селищі Великий Бичків.
Найменший голубець скрутила на фестивалі цієї смачної страви у селі Четово Берегівського району Єва Нодь. Її кулінарний виріб мав лише 2 сантиметри
Річка “Іршавка” спочатку тече на захід, тоді поступово повертає на південь і південний схід, а потім знову поступово на захід, утворюючи велетенську літеру “S”.
У 1770 р. відбулася офіційна поява картоплi на Закарпаттi. Було видiлено великі площi під картоплю та шовковицю
Найвища людина Закарпаття – проживає у селищі Великий Бичків, що на Рахівщині. Василь Кравчук має зріст 2 метри та 13 сантиметрів.